Ухвала суду № 101402398, 18.11.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/10892/21

Провадження № 1-кс/428/5528/2021

УХВАЛА

іменем України

18 листопада 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., за участю секретаря судового засідання Хоружої Я.В., старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Боровенко О.І., прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури Ахмедова Р.А., Саенко Є.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Лисиченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Боровенко О.І., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань луганської обласної прокуратури Ахмедовим Р.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12021130000000376 від 16.11.2021 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2021 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Боровенко О.І., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань луганської обласної прокуратури Ахмедовим Р.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12021130000000376 від 16.11.2021 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021130000000376 від 16.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 обіймає посаду поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у спеціальному званні рядовий поліції.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та працівників правоохоронних органів» від 23.12.1993 ОСОБА_1 , займаючи на час вчинення кримінального правопорушення зазначену посаду в правоохоронній системі, являвся представником влади – службовою особою правоохоронного органу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно Присяги працівника Національної поліції України, передбаченої ст. 64 Закону особа, яка вступає на службу, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Згідно вимог ст. 3 Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 18 Закону, поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

2. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до ст. 23 Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;

5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;

6) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 28 Конституції України, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

ОСОБА_1 , являючись працівником правоохоронного органу, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

15.11.2021 приблизно о 22 годині 00 хвилин, більш точний час під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою, знаходився на вулиці Володимирській, м. Рубіжне, Луганської області в районі будівлі колишньої середньої загальноосвітньої школи, яке орендується Управлінням патрульної поліції в Луганській області, розташованій за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, буд. 19.

В цей час, в будівлі орендованого приміщення Управління патрульної поліції в Луганській області, за вищевказаною адресою, ніс службу інспектор взводу №2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенант поліції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виконував завдання з охорони вказаного адміністративного приміщення з закріпленою за ним вогнепальною зброєю пістолетам «Форт 17» номер НОМЕР_1 .

Перебуваючи поблизу місця несення служби ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зателефонував йому та попросив відкрити двері, щоб останній зайшов до приміщення де ніс службу ОСОБА_2 щоб сходити до вбиральні.

Перебуваючи в одній з кімнат, яка представляла собою кімнату для несення служби, в орендованому приміщенні Управління патрульної поліції в Луганській області, розташованій за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, буд. 19, 15.11.2021 приблизно о 22 годині 30 хвилин, більш точний час під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під час розмови, виник словесний конфлікт, який переріс в бійку, в ході якої у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 .

Так, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 вихопив у ОСОБА_2 закріплену за ним вогнепальною зброю, а саме пістолет «Форт 17» номер НОМЕР_1 , та утримуючи його в правій руці, зняв пістолет з запобіжника, дослав патрон в патронник та доводячи до завершення свої злочинні дії, спрямовані на умисне вбивство ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, так як повністю розумів можливі наслідки своїх дій, свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_2 , діючи з визначеним прямим умислом, здійснив один постріл з пістолета «Форт 17» номер НОМЕР_1 в життєво важливий орган – голову ОСОБА_2 від якого останній впав на підлогу. Після цього ОСОБА_1 зник з місця події.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , не приходячи до свідомості, помер на місці події.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 завдано тілесні ушкодження, у вигляді вогнепального кульового наскрізного поранення голови з вогнепальним переломом кісток склепіння та основи черепу з руйнуванням головного мозку.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

16.11.2021 о 16 годині 40 хвилин було затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.11.2021 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 свою провину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк до 15 (п`ятнадцяти) років, у зв`язку з чим, до нього відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання. Зазначений ризик, окрім іншого підтверджується тим, що ОСОБА_1 наразі не одружений, дітей не має, тобто не має міцних соціальних зв`язків, що у свою чергу свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків у ОСОБА_1 .

Окрім того, ОСОБА_1 після вчинення кримінального правопорушення та після виявлення трупу ОСОБА_3 намагався покинути адміністративну територію України, шляхом перетину кордону з Російською Федерацією та прямував на територію м. Єнакієве, Донецької області, тобто на територію на теперішній не підконтрольну органам державної влади України.

Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: м. Єнакієве, Донецької області, та на даний час має там житло, конретного місця мешкає на території Луганської області не має, у зв`язку із чим неможливо забезпечити необхідну міру контролю за поведінкою підозрюваного, що дасть останньому можливість переховуватись від органу досудового розслідування;

Крім того, ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 , після вчинення кримінального правопорушення, з метою приховати очевидні сліди вчинення ним злочину та взагалі уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, вживав заходів спрямованих на приховування слідів злочину. Враховуючи, що вказане кримінальне правопорушення було вчинено нещодавно, вказаний ризик є достатньо обґрунтований з огляду на те, що орган досудового розслідування не встановив усі наявні докази та ОСОБА_1 зможе знищити, сховати або спотворити інші сліди злочину, які можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні і мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується наступним, а саме те, що свідками у вказаному кримінальному провадженні виступають знайомі підозрюваного, тому існує ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження, які під тиском підозрюваного, можуть змінити показання та знищувати, приховувати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення..

Ризик передбачений, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 намагався покинути адміністративну територію України, шляхом перетину кордону з Російською Федерацією та прямував на територію м. Єнакієве, Донецької області та будучи діючим працівником правоохоронного органу, перебуваючи на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України міг перейти на бік ворога, або вчинити Державну зраду, так як давав присягу на вірність українському народу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку ОСОБА_1 буде зобов`язаний повернутися до місця тимчасового мешкання, тобто на територію міста Лисичанськ, Луганської області, де на теперішній час мешкають свідки у вказаному кримінальному провадженні, що надасть змогу здійснювати вплив на свідків ОСОБА_1 .

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний зареєстрований м. Єнакієве, Донецької області, тимчасово мешкає в м. Лисичанськ, Луганської області, а тому ОСОБА_1 отримає можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та зможе переховуватися від органу досудового розслідування.

Крім, цього суд при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у виді домашній арешт, повинен з`ясувати технічні можливості реалізації вказаного виду запобіжного заходу та наявність електронних засобів контролю, які передбачені для виконання даного виду запобіжного заходу, з метою забезпечення своєчасного запобігання можливим спробам підозрюваного невиконання вимог обраного відносно нього запобіжного заходу, у зазначеному випадку у відповідному відділі поліції Національної поліції в Луганській області.

Крім того, під час розгляду можливого клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд повинен звернути увагу на з`ясовувати позицію власника житла та підтвердження його однозначної згоди на застосування домашнього арешту до ОСОБА_1 в такій ситуації. Сторона захисту повинна надати суду згоду повнолітніх осіб, які проживають в одному житловому приміщення із підозрюваним щодо застосування цього запобіжного заходу, вказаним особам суд повинен роз`яснити при цьому порядок здійснення контролю за дотриманням умов застосування домашнього арешту, зокрема – щодо права з`являтися в житло. Вказана позиція прослідковується в п. 15 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2013 р. «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» де зауважується, що правильною слід вважати практику тих слідчих суддів, судів, які застосовують домашній арешт, з`ясувавши при цьому думку власника житла та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст.177 КПК, зокрема, спробам підозрюваного, обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, пов`язана з тим, що він вчинив злочин із застосуванням насильства та який спричинив загибель людини, тобто вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу. Разом з тим, поручителі з числа цивільних осіб не зможуть забезпечити виконання підозрюваним обов`язків щодо не здійснення впливу на свідків.

За таких обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено вищевказаними матеріалами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_1 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може здійснити вплив на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, посаду, репутацію, стан здоров`я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_1 для запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо нього запобіжного заходу - тримання під вартою як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слід врахувати, що підозрюваний ОСОБА_1 є чоловіком, який не має проблем зі здоров`ям, не має на утриманні дружини та дітей та останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Вказані фактори в сукупності, також дають підстави вважати про можливість переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків, також вчинити інший злочин, тим самим, вважаю не можливо застосувати більш м`який запобіжний захід.

Тяжкість вказаного злочину викликають саме ту реакцію суспільства і наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення ОСОБА_1 , як виключну міру запобіжного заходу, застосування до останнього менш суворих запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного і унеможливити настання ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні слідчий та прокурори підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив застосувати стосовно нього більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат Лисиченко О.В. просила застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши слідчого, прокурорів, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

16.11.2021 року відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021130000000376, з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 115 КК України.

16.11.2021 о 16 годині 40 хвилин було затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.11.2021 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду місця події від 16.11.2021 за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19, яке орендує УПП в Луганській області, в ході якого зафіксована наявність на тілі ОСОБА_2 вхідного та вихідного вогнепальних отворів, зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення, вилучено труп ОСОБА_2 та вилучено об`єкти які містять на собі сліди вчинення кримінального правопорушення;

-протоколом огляду трупу ОСОБА_2 , в приміщенні секційної зали Рубіжанського відділення ЛОБ СМЕ, розташованого за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 11, в ході якого було зафіксовано тілесні ушкодження на трупі, вилучені необхідні об`єкти для проведення експертних досліджень з трупа та особисті речі ОСОБА_2 ;

-заявою про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_4 в якій остання зазначила, що ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство;

-протоколом обшуку автомобіля марки HYUNDAI SONATA YF, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якого у вказаному автомобілі виявлені та вилучені мобільні телефони ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а також документи, що засвідчують вказаних осіб які надавали можливість перетнути державний кордон з Україною;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 яка показала, що увечері 15.11.2021 разом з ОСОБА_1 вони приїхали до будівлі УПП в Луганській області в м. Рубіжне, після чого останній зайшов до приміщення та був відсутній близько години. Після виходу з будівлі УПП в Луганській області ОСОБА_1 перебував у надто схвильованому стані, нічого не пояснюючи сів за кермо автомобіля та вони виїхала до місця мешкання в м. Лисичанську. Вдома ОСОБА_1 переодягнувся, а одяг, в якому був, помістив до поліетиленового пакету, після чого вони вийшли з дому та виїхали в напрямку м. Золоте Луганської області. По дорозі ОСОБА_1 пояснив, що в м. Рубіжному вбив поліцейського, тому наступного дня вони поїдуть до РФ. На в`їзді до м. Золоте, ОСОБА_1 зупинив автомобіль, вийшов з пакетом з речами, облив їх легкозаймистою речовиною та спалив біля лісосмуги, далі пройшов вглиб лісосмуги та був відсутній близько 5 хвилин. Далі вони повернулись додому в м. Лисичанськ та наступного дня на автомобілі батька ОСОБА_1 виїхала до пункту пропуску «Мілове», але під час руху були зупинені співробітниками поліції;

-протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_4 , в ході якого остання підтвердила на місцевості надані показання щодо подій 15-16.11.2021 та вказала місце, де ОСОБА_1 здійснював спалення речей та приховування табельної зброї ОСОБА_2 ;

-протоколом огляду місця події, на ділянці місцевості на яку зазначила ОСОБА_4 (місцевість з координатами 48.7199810/38.5253519), в ході якого вилучений пістолет марки «Форт 17» номер НОМЕР_1 , який закріплено за ОСОБА_2 , в якому знаходився магазин з 12 набоями, додатковий магазин з 14 набоями, а також залишки одягу зі слідами згоряння;

-протоколом затримання ОСОБА_1 від 16.11.2021;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 16.11.2021, в ході якого було встановлено, що 15.11.2021 в вечірній час доби остання приходила в місце несення служби свого чоловіка ОСОБА_3 , куди приносила їжу, та коли йшла від нього додому останній зачиняв вікна та двері;

-протоколами допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 16.11.2021, які виявили труп ОСОБА_3 .

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України є обгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов"язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,5,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить не лише вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, але і відсутність у ОСОБА_1 міцних та сталих соціальних зв"язків.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя також приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність у судовому засіданні ризику щодо можливості підозрюваним знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 вживав заходи, спрямовані на приховування слідів злочину.

Водночас, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність існування ризиків з боку підозрюваного ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Зазначені ризики не знайшли об"єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12021130000000376 від 16.11.2021 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобовязання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров"я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_1 ,який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Підозрюваний ОСОБА_1 має задовільний стан здоров"я.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12021130000000376 від 16.11.2021 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

На підставі ст.183 ч.4 КПК України, оскільки злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Боровенко О.І., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань луганської обласної прокуратури Ахмедовим Р.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 16 листопада 2021 року по 14 січня 2022 року включно.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений 22 листопада 2021 року о 13-30 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко