Ухвала суду № 101398110, 26.11.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5634/17

Провадження № 1-в/346/167/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

секретаря Максим"юк М.А.,

прокурора Юркевича Р.М.

представника відділу з питань пробації Мочернюк Ю.В.,

засудженої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за поданням інспектора Коломийського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , засудженої 03.08.2018 р. Коломийським міськрайонним судом за ст. 185 ч.2 КК України до покаранння у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, -

встановив:

Інспектор Коломийського міськрайонного відділу Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи , що засуджена ОСОБА_2 перебуває на обліку в Коломийському міськрайонному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області з 10.09.2018 р.

18.01.2019 за невиконання ОСОБА_1 обов`язків встановлених судом відповідно до ст.. 76 КК України, Коломийським міськрайонним відділом філії ДУ « Центр пробації» направлялись матеріали стосовно останньої до Коломийського міськрайонного суду для вирішення питання про скасування іспитового строку відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України і 19.07.2019 судом в задоволенні такого подання, відмовлено. Крім того, щодо ОСОБА_1 09.05.2020р. Коломийським ВП ГУНП в Івано-Франківській області внесено в ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, кримінальне провадження №12020090180000401 за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та кримінальне провадження № 12021091180000066 від 11.04.2021р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. На підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду від 29.07.2021р. вищевказані кримінальні провадження об`єднано в одне провадження, а справі присвоєно № 346/2119/20, котре перебуває на розгляді в Коломийському міськрайонному суді, рішення по справі не прийнято, запобіжний захід не обирався. Також , щодо засудженої ОСОБА_1 Коломийським ВП ГУНП в Івано-Франківській області внесено в ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, кримінальне провадження № 12020090180000651 від 12.08.2020р., за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та кримінальне провадження за № 12021091180000218 від.11.06.2021р. за ознаками ст. 185 ч. 2 КК України, дані кримінальні провадження на даний час перебувають на розгляді в Коломийському міськрайонному суді, рішення по справах не прийнято. Згідно ухвали Коломийського міськрайонного суду від 29.06.2021 року ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12021091180000218 було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком на 2 місяці по 28.08.2021р. включно та заборонено їй цілодобово залишати житло.

Зазначає, що відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 2 ч. 2 КК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Після відмови Коломийським міськрайонним судом в задоволенні подання про скасування ОСОБА_1 іспитового терміну, остання більше не допускала порушень обов`язків встановлених судом та дотримувалась порядку і умов відбування іспитового строку до адміністративної відповідальності не притягувалась, скарг на її поведінку за місцем реєстрації не надходило, заходи передбачені індивідуальним планом роботи виконала частково, за жодним з вищевказаних кримінальних проваджень обвинувального вироку не було винесено, а отже вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів не доведено згідно вимог ст. 62 Конституції України та ст. 2 ч. 2 КК України, термін іспитового строку закінчився. Просить подання задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Засуджена ОСОБА_1 в судовому засіданні просила подання задоволити та звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення подання. Зазначив, що на розгляді в Коломийськлму міськрайонному суді Івано-Франківської області перебувають декілька обвинувальних актів у кримінальних провадженнях щодо вчинення ОСОБА_1 , нових кримінальних порушень, яких остання вчинила протягом іспитового строку, що не дає підстави для прийняти рішення про звільнення її на підставі ч.1 ст.78 КК України.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали даної справи та матеріали особової справи засудженої, вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 8 КПК України закріплено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.1 ст.78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на три роки, на підставі ст.75КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки (а.с.3-4).

З наданих суду матеріалів вбачається, що засуджена в період іспитового строку після відмови Коломийським міськрайонним судом в задоволенні подання про скасування іспитового строку, більше не допускала порушень обов`язків встановлених судом та дотримувалась порядку і умов відбування іспитового строку, до адміністративної відповідальності не притягувалась, скарг на її поведінку за місцем реєстрації не надходило, заходи передбачені індивідуальним планом роботи виконала частково. Встановлено, що на розгляді у Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 09.05.2020р. Коломийським ВП ГУНП в Івано-Франківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090180000401 за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та кримінальне провадження № 12021091180000066 від 11.04.2021р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України стосовно ОСОБА_1 . На підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду від 29.07.2021р. вищевказані кримінальні провадження об`єднано в одне провадження та присвоєно номер справи 346/2119/20, котра перебуває на розгляді в Коломийському міськрайонному суді, рішення по справі не прийнято, запобіжний захід не обирався. Також , щодо засудженої ОСОБА_1 Коломийським ВП ГУНП в Івано-Франківській області внесено в ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, кримінальне провадження № 12020090180000651 від 12.08.2020р., за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та кримінальне провадження за № 12021091180000218 від.11.06.2021р. за ознаками ст. 185 ч. 2 КК України, дані кримінальні провадження на даний час перебувають на розгляді в Коломийському міськрайонному суді, остаточне рішення по справах не прийнято.

Відповідно до ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Констатувати вчинення нового злочину особою та, відповідно, її винуватість у скоєному може виключно суд у порядку, визначеному законом. Доки вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, особа відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК України та ч. 1 ст. 17 КПКУкраїни вважається невинуватою.

Відповідно до положень ст.8 Конституції України визнається і діє верховенство право, а норми Основного Закону є нормами прямої дії.

Принцип презумпції невинуватості закріплений у міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та які відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства України. Так, у ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини зазначається, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. Згідно з п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно із законом. Аналогічна норма міститься й у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У цьому аспекті слід зазначити, що правильне розуміння вимог Конвенції розкривається у рішеннях Європейського суду з прав людини, що містять правові позиції щодо суті положень зазначеного міжнародно-правового акта, а також змісту та обсягу гарантованих ним прав. Так, ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегеу і Джабардо проти Іспанії» зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, оскільки обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Крім того, Європейський суд у своєму рішенні від 22 квітня 2010 року у справі «Фатуллаєв проти Азербайжану» зазначив, що презумція невинуватості, втілена в п.2 ст.6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства, що забороняє передчасне висловлювання як самим судом, так і представниками інших органів влади думки, що особа, яка «обвинувачується у кримінальному злочині», є винною до того, як це доведено в законному порядку. ЄСПЛ послідовно дотримується підходу, відповідно до якого принцип презумпції невинуватості порушується, якщо судове рішення або твердження офіційної особи щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, схиляє до думки про те, що вона винна до того, як її винуватість була встановлена в законному порядку.

Аналогічні висновки Європейський суд подав у справах «Шагін проти України», «Грабчук проти України».

За вказаних обставин суд доходить висновку, що повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого - нового злочину і направлення обвинувального акту до суду, є такою, що не ґрунтується на вказаних вимогах закону, порушує принцип презумції невинуватості та може трактуватися як передчасне висловлювання судом думки щодо винуватості особи у скоєному, а тому засуджену ОСОБА_1 слід звільнити від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.

На підставі наведеного та ч.1 ст. 78 КК України, керуючись ст. 537 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Подання інспектора Коломийського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області про звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, задоволити.

Звільнити ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 3 серпня 2018 року за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Беркещук Б. Б.