Ухвала суду № 101395383, 26.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

26 листопада 2021 року м. Київ№640/27916/21 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українське Товариство Меду»доГоловного управління Державної податкової служби у Київській областіпровизнання протиправними та скасування вимоги та податкового повідомлення-рішеннявстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське Товариство Меду» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 06 вересня 2021 року №0048125-1308-1012 про сплату штрафу 153828,88;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 19 березня 2021 року №4725/0708.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав клопотання про залишення позовної без розгляду, у зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2021 року №4725/0708, а рішення за результатами скарги від 07 липня 2021 року №15328/6/99-00-06-01-02-06 отримав засобами поштового зв`язку 16 липня 2021 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху після відкриття та надано строк для усунення недоліків.

Позивачем подано письмові пояснення щодо заявленого клопотання та на виконання вимог ухвали від 28 жовтня 2021 року пояснення щодо поважності причин пропуску строку.

В зазначених поясненнях позивач посилається на той факт, що останнім не пропущено тримісячний строк звернення до суду, який передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

В підтвердження обставин застосування до спірних правовідносин саме тримісячного строку, а не місячного, як зазначено в клопотанні представника відповідача, позивач посилається на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №580/3469/19.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ГІК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищенаведену норму суд звертає увагу позивача на те, що останнім оскаржуються рішення відповідача від 19 березня 2021 року №4725/0708, а рішення за результатами адміністративного оскарження останнього отримав 16 липня 2021 року.

В той же час, звернення до суду з позовною заявою мало місце 01 жовтня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого пунктом 56.17 ПК України.

Так, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19.

Стосовно посилань позивача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №580/3469/19, суд звертає увагу, що предметом розгляду у справі №580/3469/19 було визнання протиправною і скасування вимоги від 12 серпня 2019 року № Ф-2977-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, а не оскарження податкових повідомлень-рішень.

В той же час, питання зі сплати єдиного внеску регулюється спеціальним нормативно-правовим актом, а саме Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а тому саме питанням співвідношення строків звернення до суду між зазначеним законом та Кодексом адміністративного судочинства України надавалась оцінка у постанові від 25 лютого 2021 року.

Проте, у справі №640/2791/21 спірним є податкове повідомлення-рішення, а не вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, а тому висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19, не можуть бути застосовані судом при вирішенні питання щодо поновлення строку звернення до суду.

Враховуючи той факт, що жодних інших підстав для поновлення пропущення строку позивачем не наведено, суд вважає такі підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду не поважними.

Згідно з пунктом 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Тому, враховуючи визнання неповажними причини пропуску строку звернення до суду, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Товариство Меду» підлягає залишенню без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 19 березня 2021 року №4725/0708.

Керуючись пунктом 7 частини першої статті 240, статтями 122, 123, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.

2. Клопотання представника відповідача про залишення позовної без розгляду задовольнити частково.

3. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Товариство Меду» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги та податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 19 березня 2021 року №4725/0708.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду в частині надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко