Рішення № 101390892, 25.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 р. Справа№200/8903/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А9937 (Донецький прикордонний загін) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А9937 про:

- визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення без застосування базового місяця 2008 року;

- зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з липня 2017 року по жовтень 2020 року включно в сумі 114769,75 грн. із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з липня 2017 року по березень 2018 року (січень 2008 року), а з березня 2018 року по жовтень 2020 року (березень 2018 року), з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі компенсації за не отримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років станом на 1 січня 2020 року, без урахування пропорційності;

- зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років станом на 1 січня 2020 року, без урахування пропорційності.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з липня 2017 року по жовтень 2020 року проходив військову службу у військовій частині 9937 (Донецький прикордонний загін), де отримував грошове забезпечення відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Разом з цим нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалось не в повному обсязі, та на день виключення зі списків військової частини позивач не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби. Позивач вказав, що заробітна плата підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для підтримки населення на умовах зростання цін, проте у період з липня 2017 року по жовтень 2020 року індексація грошового забезпечення проводилася у меншому розмірі. Також позивач вказав, що при звільнені було виплачено грошову компенсацію за не отримане протягом служби речове майно, проте при здійсненні нарахування та виплати грошової компенсації, відповідачем було порушено приписи чинного законодавства, оскільки компенсація розрахована за закупівельними цінами минулих років та з урахуванням пропорційності.

Відповідач позов не визнав, 26 серпня 2021 року подав відзив на адміністративний позов у якому вказав, що розрахунок індексації грошового забезпечення, обов`язок нарахувати та виплати позивачу індексації грошового забезпечення та питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватися належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум. Відповідач вказав, що позивач мав статус новоприйнятого працівника у липні 2017 року, коли був прийнятий на військову службу, і як наслідок, з появою базового місяця позивач не мав статус «новоприйнятого» в цілях індексації зарплати. Стосовно компенсації за незалежне, але не отримане речове майно, вказав, що з метою розрахунку та впорядкування цін Адміністрацією Державної прикордонної служби України видавались розпорядження з метою зазначення цін у 2018, 2019 та 2020 роках, а саме відповідно до розпорядження від 6 січня 2018 року №30 вказана вартість належних до видачі предметів речового майна виникнення права на отримання яких виникало у військовослужбовця з 1 січня 2018 року, відповідно до розпорядження від 30 січня 2019 року №21 вказана вартість належних до видачі предметів речового майна виникнення права на отримання яких виникало у військовослужбовця з 1 січня 2019 року та відповідно до розпорядження від 17 лютого 2020 року №41 вказана вартість належних до видачі предметів речового майна виникнення права на отримання яких виникало у військовослужбовця з 1 січня 2020 року. При нарахуванні грошової компенсації за окремими видами речового майна, необхідно обов`язково враховувати момент виникнення права на отримання майна, норму належності, термін експлуатації, ціна на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін який минув з останнього моменту отримання предмети речового майна. Тобто, при визначення суми, що підлягає до виплати важливо звертати увагу на момент коли у військовослужбовця виникає право на отримання відповідного речового майна та ціна на дане майно в момент виникнення права. У задоволенні позову просив відмовити.

20 жовтня 2021 року позивач надав додаткові пояснення щодо строку звернення до суду, в яких вказав, що з моменту звільнення за станом здоров`я, на рахунок позивача неодноразово надходили кошти від військової частини, при цьому з опису транзакції за картковим рахунком неможливо встановити призначення платежу. Після останнього надходження коштів, 18 травня 2021 року, позивач 31 травня 2021 року звернувся до відповідача із відповідною заявою та після отримання відповіді, у місячний строк звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 23 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.

Ухвалою суду від 10 вересня 2021 року витребувано у відповідача докази у справі, вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 5 жовтня 2021 року.

Ухвалою суду від 5 жовтня 2021 року повторно витребувано у відповідача докази у справі, продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 26 жовтня 2021 року.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2021 року вирішено відмовити у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, закрити підготовче провадження, справу призначити до судового розгляду по суті на 25 листопада 2021 року.

У судове засідання сторони не з`явилися, докази належного повідомлення про розгляд справи, наявні в матеріалах справи.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого 26 серпня 2004 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області.

Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Позивач проходив військову службу у військовій частині 9937 (Донецький прикордонний загін) з липня 2017 року по жовтень 2020 року.

Так, наказом начальника Донецького прикордонного загону від 19 липня 2017 року №364-ос зараховано ОСОБА_1 на військову службу за контрактом, до списків особового складу загону, всіх видів забезпечення.

Наказом начальника 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 23 жовтня 2020 року №604-ОС наказано припинити (розірвати) контракт, звільнити з військової служби та виключити зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 за підпунктом «б» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За період з липня 2017 року по жовтень 2020 року позивачу нараховано та сплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 4147,05 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком від 1 червня 2021 року №436 (а.с. 19).

В матеріалах справи міститься копія заяви позивача від 1 жовтня 2020 року про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно протягом проходження служби.

Згідно з наказом начальника 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 9 грудня 2020 року № 707-ОС «Про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно звільненим у запас» наказано виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно ОСОБА_1 6326,82 грн. (а. с. 17).

Відповідно до довідки №96 від 4 листопада 2020 року про вартість речового майна, що належить до видачі, позивачу нараховано грошову компенсацію за недоотримане під час проходження служби речове майно в сумі 6326,82 грн. (а.с.15).

Позивачу виплачено грошову компенсацію за недоотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 6326,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4331 від 29 грудня 2020 року та не заперечується сторонами.

Відповідно до платіжного доручення №1360 від 17 травня 2021 року позивачу перераховано одноразову грошову допомогу по інвалідності 18 травня 2021 року.

Після надходження коштів на банківський рахунок, позивач 31 травня 2021 року звернувся до начальника Донецького прикордонного загону (військова частина 9937) із заявою про надання інформації та копії документів, зокрема щодо індексації грошового забезпечення та компенсації за не отримане речове майно.

Отримавши 15 червня 2021 року відповідь на звернення, позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині не нарахування та не виплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період служби, та компенсації за не отримане під час проходження служби речове майно, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі-Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV"Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).

Відповідно до пункту 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року в справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року в справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 у справі № 620/1892/19,від 05 лютого 2020 року в справі № 825/565/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Стосовно позовних вимог в частині встановлення базового місяця суд зазначає наступне.

Згідно з матеріалами справи, позивача прийнято на військову службу з липня 2017 року, тому при визначенні “базового” місяця для початку обчислення індексації застосуванню підлягає абзац 3 пункту 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Так, пунктом 10-2 Порядку № 1078 (в редакції чинній на час прийняття позивача на службу) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

На підставі пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Згідно з п.14 Порядку №1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Мінсоцполітики в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року".

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09 грудня 2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01 січня 2008 року та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Тобто, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача в даному випадку за період з липня 2017 року по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.

При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо протиправної бездіяльності військової частини щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення та зобов`язання нарахувати та виплатити зазначену індексацію за період з липня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.

Стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по жовтень 2020 року.

Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 1 березня 2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

Пунктом 4 цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Таким чином, ураховуючи, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з офіційними даними, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Разом з тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.

Так, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, суд вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.

В даному випадку, суб`єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.

Тобто, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

При цьому слід звернути увагу на те, що відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Тобто, відповідач, врахував лише норми абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.

Так згідно матеріалів справи, за період служби позивача з грудня 2018 року по жовтень 2020 року індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена лише на загальну суму 4147,05 грн. (за грудень 2018 року – 71,08 грн., за січень 2019 року – 71,08 грн., лютий 2019 року – 71,08 грн., березень 2019 року – 134,47 грн., квітень 2019 року – 134,47 грн., травень 2019 року – 134,47 грн., червень 2019 року – 134,47 грн., липень 2019 року - 206,72 грн., серпень 2019 року - 206,72 грн., вересень 2019 року - 206,72 грн., жовтень 2019 року - 206,72 грн., в листопаді 2019 року - 206,72 грн., в грудні 2019 року – 216,51 грн., в січні 2020 року - 216,51 грн., в лютому 2020 року - 216,51 грн., в березні 2020 року - 216,51 грн., в квітні 2020 року - 216,51 грн., в травні 2020 року - 216,51 грн., в червні 2020 року - 216,51 грн., в липні 2020 року – 226,29 грн., в серпні 2020 року - 226,29 грн., у вересні 2020 року - 226,29 грн., у жовтні 2020 року – 167,89 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлений законодавством.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення позивачу в період з березня 2018 року по жовтень 2020 року повинна бути перерахована та виплачена з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Стосовно позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 114769,75 грн. суд зазначає, що визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача належить до компетенції відповідача, і суд не має повноважень здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. Тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплатити позивачеві 144769,75 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення позивача за період проходження військової служби з липня 2017 року по жовтень 2020 року та зобов`язання нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з липня 2017 року по лютий 2018 року (включно) - січень 2008 року, в період з березня 2018 року по жовтень 2020 року (по день звільнення) з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та виплатити позивачу її недоотриману частину.

Стосовно позовних вимог в частині виплати компенсації за не отримане речове майно.

Відповідно до статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

22 березня 2016 року набув чинності Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 (далі - Порядок №178).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п.5 Порядку №178).

Пунктом 5 Порядку № 178 визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 1 січня поточного року.

Розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 лютого 2020 року № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» визначено вартість предметів речового майна для визначення розміру компенсації за речове майно при звільненні військовослужбовців у 2020 році (а. с. 59-60).

При цьому в матеріалах справи міститься довідка-розрахунок №96 від 4 листопада 2020 року (а.с. 15) та порівнюючи ціни на предмети речового майна зазначені у вказаній довідці на виплату ОСОБА_1 при звільненні компенсації за неотримане речове майно, вбачається невідповідність цін, визначених розпорядженням від 17 лютого 2020 року № 41.

Таким чином, розрахунок проведений відповідачем з порушенням пункту 5 Порядку № 178, оскільки вказаним пунктом визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до вказаного Порядку № 178.

Суд наголошує, що саме Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, встановлено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони саме станом на 1 січня поточного року.

Суд, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дійшов висновку про те, що проведене позивачу нарахування та виплата грошової компенсації за неотримане ним речове майно не відповідає порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Також судом встановлено, що відповідачем було застосовано пропорцію часу, що минув з дня виникнення в позивача права на отримання речового майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Окрім того, вартість одиниць речового майна не відповідає цінам, які визначені Розпорядженням №41 станом на 1 січня 2020 року (тобто року виключення позивача зі списків особового складу й здійснення виплати компенсації).

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, відповідач посилається на Інструкцію №1132. Ця Інструкція визначає організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, курсантів вищих військових навчальних закладів, військовослужбовців, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів (далі - військовослужбовці), ліцеїстів та працівників Держприкордонслужби в мирний час та особливий період.

Пунктом 10 розділу І Інструкції №1132 визначено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Суд наголошує, що положення пункту 10 розділу І Інструкції №1132 не суперечать Порядку №178. Вказаним пунктом передбачено порядок визначення строку носіння відповідного речового майна, а не порядок нарахування розміру спірної компенсації.

Таким чином, дії відповідача не відповідають нормативному регулюванню цих правовідносин і не узгоджуються з вимогами чинного законодавства України в сфері соціального захисту військовослужбовців.

При вирішенні спору суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №815/5826/16 у подібних правовідносинах. У цьому судовому рішенні Верховний Суд, встановивши невідповідність розміру компенсації, виплаченої військовою частиною, вимогам пункту 5 Порядком №178, зазначив, що з боку військової частини порушено право позивача на отримання компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату.

Також, на необхідність врахування вартості майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату компенсації за речове майно, тобто застосування саме положень пункту 5 Порядку №178, вказав Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №380/2458/20.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо компенсації за неотримане речове майно, шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 1 січня 2020 року, без урахування пропорційності та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити вказану компенсацію, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 1 січня 2020 року, без урахування пропорційності, з урахуванням виплаченої суми вартості майна.

На підставі викладеного вище, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А9937 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з липня 2017 року по жовтень 2020 року в неповному обсязі.

Зобов`язати військову частину А9937 (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б. 150 А; код ЄДРПОУ: 14321726) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2017 року по лютий 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, за період з березня 2018 року по жовтень 2020 року із урахуванням абзаців 4 та 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, враховуючи фактично виплачених сум індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправними дії військової частини А9937 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 1 січня 2020 року, без урахування пропорційності.

Зобов`язати військову частину А9937 (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б. 150 А; код ЄДРПОУ: 14321726) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 1 січня 2020 року, без урахування пропорційності, з урахуванням фактично виплаченої суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв