Рішення № 101389069, 27.09.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7815/20

Провадження № 2/752/2173/21

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 вересня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Коротун Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 129037,53 грн. за кредитним договором, судові витрати по сплаті судового збору та правничої допомоги.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» та відповідачем по справі - ОСОБА_1 14.07.2008 року був укладений кредитний договір № 46/АА-00094.08.2 (далі - кредитний договір) за умовами якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 14238,89 дол. США, зі сплатою13,5 відсотків річних, терміном по 14 липня 2013 року включно.

Кредитор свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти.

24.05.2019 між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №15 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором кредиту № 46/АА-00094.08.2 від 14.07.2008.

Відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання відповідно до умов Договору, у зв`язку із чим станом на 08.04.2020 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 564 921,14 грн., яка складається з: 348 292,57 грн - заборгованість за кредитом; 174 702,76 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 41 925,81 грн - заборгованість за нарахованими відсотками з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення рахунку заборгованості.

Також просить стягнути 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК, у розмірі 31 391,07 грн, пеню - 97 646,46 грн, витрати по сплаті судового збору - 2102,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

2 квітня 2021 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та вказав на те, що позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити, а також не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про його дату та місце повідомлявся судом належним чином, однак судову повістку повернуто до суду з відміткою відділу зв`язку про причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, а також, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України ухвалити заочне рішення.

Через відсутність у судовому засіданні сторін та відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 14 липня 2008 був укладений Кредитний договір № 46/АА-00094.08.2, за умовами якого ОСОБА_1 мав отримати кредит у розмірі 14238 доларів США 89 центів терміном по 14 липня 2013 року включно, зі сплатою 13,50 % річних (а.с. 14-15).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Відповідно до вимог ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як зазначає позивач у позовній заяві загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з відповідача станом на 08.04.2020 року становить 564 921,14 грн., яка складається з: 348 292,57 грн - заборгованість за кредитом; 174 702,76 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 41 925,81 грн - заборгованість за нарахованими відсотками з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення рахунку заборгованості.

Відповідно до розрахунків, наданих позивачем сума 3% відсотків за користування грошовими коштами за період з 08.06.2017 року по 08.06.2020 року складає 31 391,07 грн; пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за цей період складає 97 646,46 грн (а.с. 18-19).

Однак, документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.1.1 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України від 30.12.1998 № 566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Крім того, зазначена вище загальна заборгованість у розмірі 564 921,14 грн без урахування 3% річних та пені не відповідає заявленій ціні позову у розмірі 129 037,53 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, отже заборгованість не є безспірною.

24 травня 2019 року між ВАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №15 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за договором кредиту № 46/АА-00094.08.2 від 14.07.2008 (а.с. 20-21).

Таким чином, на переконання позивача, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Стаття 517 ЦК України передбачає, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до п. 5 зазначеного вище договору № 15 наявні у банку документи, що підтверджують Право вимоги до Боржників та містять інформацію, яка є важливою для їх здійснення, передаються Банком Новому кредитору за відповідним актом не пізніше 30 календарних днів із дати укладення цього Договору, а реєстр Прав вимог в електронному вигляді - в день підписання цього Договору.

Проте, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку є правильними.

Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком позивача, який він не виконав, оскільки не довів належними та допустимими доказами її розмір.

Розмір грошової вимоги позивач обґрунтовує розрахунком заборгованості відповідача перед позивачем, виконаним позивачем.

Однак, жодного належного розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором № 46/АА-00094.08.2 від 14.07.2008 позивачем до суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Так, за умовами Договору відступлення прав вимоги № 15 від 24 травня 2019 року, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому Кредитору належні Банку, а Новий Кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами та договорами порук з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно з реєстру у Додатку№ 1 цього Договору (права вимоги). Новий кредитор зобов`язаний повідомити Боржників про відступлення права вимоги за Основними договорами протягом 20 календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором у порядку, передбаченому чинним законодавством. Банк здійснює повідомлення Боржників шляхом розміщення відповідного інформаційного повідомлення на офіційному сайті ВАТ «Родовід Банк» протягом 2 робочих днів.

Матеріали позову не містять будь-яких належних доказів на підтвердження того, що сторони Договору повідомили ОСОБА_1 щодо відступлення прав вимоги особисто або через сайт ВАТ «Родовід Банк», у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження наявності та розміру заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку із його недоведеністю.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно вимог ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки в позові відмовлено повністю, понесені ТОВ «Вердикт Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволені позову позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк