Рішення № 101387065, 18.11.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/2347/21

2/221/838/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Безрук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Чемезової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха, в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 221/2347/21 позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк", треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не відповідає виконанню, вказуючи в обґрунтування своїх вимог, що 29.06.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. було вчинено виконавчий напис №5945 щодо стягнення з позивача на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та АТ КБ «Приватбанк» 04.01.2013 року, у розмірі 138350,68 грн.

Постановою Волноваського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 12.04.2018 року відкрито виконавче провадження № 56151080 на підставі виконавчого напису. Про вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі позивач дізнався у лютому 2021 року, коли почали здійснення відрахувань з доходів.

Вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий напис вчинено за відсутності документів, що підтверджують безспірність вимог стягувача, а він в свою чергу не визнає вимоги кредитора, тому просив визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не відповідає виконанню.

Також, під час вчинення виконавчого напису нотаріус не зазначив період дії договору, не пересвідчився у безспірності вимог: не врахував строку позовної давності, не перевірив правильності розрахунків та документів, які були підставою для вчинення виконавчого напису.

У зв`язку з невідповідністю виконавчого напису вимогам законодавства щодо безспірності вимог, просив його визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 05.05.2021р. відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явився, у позові просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Надав відзив, у якому зазначив, що виконавчий напис вчинений у відповідності з вимогами законодавства. Позичальник свої зобов`язання перед кредитором не виконав, кредитний договір укладений у письмовій формі, відповідає вимогам закону, позивачу надсилалась письмова претензія про погашення боргу, платежі мають безспірний характер, доказів відсутності заборгованості перед банком позивачем не надано, позовна давність застосовується лише в судовому процесі, тому напис вчинений правомірно. Просив відмовити в задоволенні позову та стягненні судових витрат.

Третя особа - Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з`явився, про причини суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

29.06.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис №5945 щодо стягнення з позивача на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та АТ КБ «Приватбанк» 04.01.2013 року, у розмірі 138350,68 грн (а.с. 13)

З наявного у матеріалах справи копії виконавчого напису вбачається, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором від 04.01.2013 року, укладеним з АТ КБ «Приватбанк».

Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за періоди 04.01.2013 року по 31.05.2017 року. Сума заборгованості складає 138350,68 грн в тому числі: заборгованість за кредитом – 14793,49 грн, відсотки - 112638,67 грн, пеня, комісія – 1473,25, штраф – 6445,27 грн, витрати за вчинення виконавчого напису – 3000,00 грн.

Постановою Волноваського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 12.04.2018 року відкрито виконавче провадження № 56151080 на підставі виконавчого напису (а.с. 16).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , у тому числі в частині доповнення переліку після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 29.06.2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису кредитний договір, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення боржника про порушення кредитних зобов`язань, строки стягнення перевищують три роки.

Отже, відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Також, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України "Про нотаріат" та пункту 284 Інструкції, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908 грн.

Керуючись ст. 18, ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 4, 5, 12, 28, 76-78, 81, 141, 253, 259, 263, 267, 268, 272, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк", треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 5945 від 29.06.2017 року вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та АТ КБ «Приватбанк» 04.01.2013 року, у розмірі 138350,68 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Т.В.Безрук