Рішення № 10138636, 12.03.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

12.03.2010р.Справа № 14/345

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Полтавагаз", вул. Енгельса, 2, м. Полтава, 36039

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 6202,20 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники сторін:

від позивача: Казаченко Т.П., дов. № 95 від 21.12.2009 р.

від відповідача: представник не з'явивя

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 6202,20 гривень за неналежне виконання умов договору оренди нежитлового приміщення № 5-02/03/09 від 01.03.2009 року.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушко І.І. від 26.02.2010 р. строк вирішення спору у відповідності із ч. 3 ст. 69 ГПК України було продовжено на 1 (один) місяць.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 01 03.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Полтавагаз" (надалі Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, смт. Шишаки (надалі Відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 5-02/03/09 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець (Позивач у справі) передає, а Орендар (Відповідач у справі) приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Короленка, 7, смт. Шишаки, загальною площею 75,10 м2.

Факт передачі вказаного вище майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 02.03.2009 р. (копія в матеріалах справи).

Згідно із п. 3.1. за користування об'єктом оренди Орендар (Відповідач у справі) сплачує щомісячно Орендодавцеві орендну плату в розмірі 901,20 гривень. Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата перераховується Орендарем (Відповідач у справі) на поточний рахунок Орендодавця (Позивач у справі) щомісячно, не пізніше 5-ти днів з дня пред'явлення Орендодавцем рахунку-фактури для здійснення оплати.

Також, у відповідності із п. 3.4.. Договору, Орендар (Відповідач у справі) відшкодовує вартість комунальних платежів (теплопостачання, енергопостачання) по фактичним витратам згідно виставлених Орендодавцем (Позивач у справі) рахунків.

Всупереч зобов'язань, що були взяті Відповідачем на себе за Договором, останній своєчасну та повну оплату за оренду приміщення не здійснював, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 60202,20 гривень.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення вказана вище сума не була сплачена Відповідачем Позивачу.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 598-599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 6202,20 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 3 ст. 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в КБ "Приватбанк", МФО 331401, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Енгельса, 2, м. Полтава, 36039 (р/р 2600530103545 в філії Полтавського обласного управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 331467, код ЄДРПОУ 24829986) заборгованість в сумі 6202,20 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯІваницький О.Т.