Рішення № 101386006, 08.11.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/7387/20

Провадження №2/932/3461/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Цитульського В.І.

за участю секретаря судового засідання Мудраченко Д.О.

представника відповідача Левковської К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сінергія», третя особа – комунальне підприємство «Міськсвітло» Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сінергія», третя особа – комунальне підприємство «Міськсвітло» Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування вказаного позову він послався на те, що ним, як керівником громадської організації “Антикорупційний альянс Дніпра”, були проаналізовані виконані відповідачем у 2017 році роботи з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги (послуги з утримання та технічного обслуговування об`єктів вуличного освітлення міста Дніпро), за замовленням Комунального підприємства “Міськсвітло” Дніпровської міської ради. Вищевказані роботи виконувались на підставі договорів, укладених на підставі проведених тендерів між ТОВ “Монтажно-будівельна компанія Сінергія” та КП Міськсвітло” Дніпровської міської ради. В процесі аналізу виконаних відповідачем робіт він помітив, що вказані роботи були виконані з неякісних матеріалів, з перевищенням їх вартості, без дотримання стандартів, які ставляться до виконання вказаних робіт, та за відсутності необхідної кількості стовпів, на яких розміщується освітлення. Він вважає, що вартість Договору є більшою, ніж вартість фактично виконаних відповідачем робіт та використаних матеріалів. Вважає, що вказаними діями відповідачем порушуються його права та права мешканців м Дніпра.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог вказуючи на те, що відповідач, виконав свої зобов`язання перед КП «Міськсвітло» ДМР за договорами в повному обсязі, з належних матеріалів та належної якості, у відповідності до технічного завдання та кошторису, що було прийнято замовником. Натомість позивачем не надано будь-яких доказів що вказували б на неналежне виконання робіт відповідачем.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодилась, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки твердження позивача спростовані висновками експертизи та права позивача не є порушеними.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляд у справи повідомлений належним чином, причини не явки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 видно, що він є платником податків (а.с. 6).

Так, у 2017 році ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» та КП «Міськсвітло» ДМР було укладено низку договорів на виконання робіт, а саме: Договір №000005 від 10.01.2017 року, Договір №000162 від 27.11.2017 року, Договір №000161 від 27.11.2017 року, Договір №000151 від 27.10.2017 року, Договір №000098 від 14.07.2017 року, Договір №000097 від 14.07.2017 року.

Зазначені договори на виконання робіт були укладені внаслідок проведених тендерів, за результатами яких відповідача було визначено переможцем.

Суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вивчивши дану справу, суд вважає, що в ході розгляду справи стороною позивача не доведено факт порушення його прав під час ремонту технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутніх послуг (послуги з утримання та технічного обслуговування об`єктів вуличного освітлення міста Дніпро).

До таких висновків суд прийшов, виходячи з того, що позивач не був і не є стороною за Договором №000005 від 10.01.2017 року, Договором №000162 від 27.11.2017 року, Договором №000161 від 27.11.2017 року, Договором №000151 від 27.10.2017 року, Договором №000098 від 14.07.2017 року, Договором №000097 від 14.07.2017 року, а тому обраний ним спосіб захисту нібито порушених прав не може бути належним.

Позивач в своїй заяві навіть не зазначає за яким саме договором відповідачу слід повністю виконати роботи з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги. В даному випадку належним способом захисту прав позивача могло б бути звернення до правоохоронних органів, контролюючих органів, іншої сторони за договором. Але, в розумінні Закону, позивач не є особою, яка може вимагати від відповідача виконання робіт за договором, в якій позивач не є стороною.

РНОКПП позивача не доводить факту виникнення у позивача, як платника податків, права вимоги за вищезазначеними договорами укладеними між ТОВ «МБК «СІНЕРГІЯ» та КП «Міськсвітло» ДМР та не є доказом порушення прав позивача у будь-який спосіб як самими договорами, так і виконаними за ними роботами.

Крім цього ні в позові позивач, ні в ході розгляду справи позивач не зазначив, які ж саме невідповідності допущені при виконанні робіт, а також з яких документальних джерел позивачу відома необхідна кількість стовпів, на яких розміщується освітлення, та на підставі чого він стверджує про їх недостатність.

Таким чином, під час розгляду справи позивачем не було доведено, що його права в будь-який спосіб були порушені в результаті проведення робіт з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги і обраний ним спосіб захисту свого права в повній мірі зможе усунути це порушення.

Зважаючи на те, що обраний позивачем спосіб захисту його прав не передбачений ні законом, ні договором, то суд не вбачає можливості його захисту та вважає права позивача не порушеними.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за потрібне судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 76, 77, 78, 80, 81, 211, 265-269 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сінергія», третя особа – комунальне підприємство «Міськсвітло» Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 08 листопада 2021 року.

Суддя В.І. Цитульський