Рішення № 10138196, 25.03.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2010 р.                                                                      Справа №22/164

за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Металург", вул.Правди, 27, м.Запоріжжя, 69035

до Закритого акціонерного товариства страхової компанії "Онікс", квартал 278, б.22-Б, м.Кременчук, 39622

про стягнення 65294,33 грн.

Суддя Георгієвський В.Д.

Представники:

від позивача: Барков В.О. дов.№ 08 від 15.02.2010 р.

від відповідача: не з"явився          

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованостя у сумі

65 294,33 грн., в тому числі 43 424,25 грн. - основного боргу, 19 907,61 грн. - пені, 37.51 грн. - за сплату послуги надання витягу з ЄДРПОУ.

Позивач позовні вимоги підтримує повністю, через канцелярію суду 15.02.10 р. надійшла заява про уточнення позовних вимог, при цьому позивач просить стягнути 63369,37 грн. боргу, з яких 43424,25 грн. основний борг, 19907,61 грн. пені, 37,51 грн. - за сплату наданої послуги.

Позивач в обгрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв"язку з неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання, оскільки останній знаходиться в судовому засідання в м.Світловодськ Кіровоградської області, не може бути задоволено судом, так як відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника у випадку відрядження особи, що його представляє.

Згідно ст.28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.69 ГПК України господарський спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, встановив :

30.11.06 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Металург" (надалі - Позивач) та Закритим акціонерним товариством страхова компанія "Онікс" (надалі - Відповідач) було укладено Договір № F-57 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) - (надалі Генеральний Договір).

Згідно з пунктом 1.2 Генерального договору, зазначений договір являється основним документом, що регулює загальні умови здійснення факультативного перестрахування (ретроцесії) і, визначає загальні права та обов"язки сторін при укладенні, виконанні, припиненні договорів факультативного перестрахування, порядок регулювання збитків і вирішення спірних питань.

Відповідно до п.1.3 Генерального договору, Сторони окремо укладають договори факультативного перестрахування (ковер-ноти, сліпи, конкретні договори перестрахування, сертифікати перестрахування і т.і.), які мають юридичну чинність і передбачають відповідальність сторін.

26.03.08 р. між Позивачем та Гюльметовим Нурмет Меджидовичем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 488А ИТз/08 (надалі - Договір страхування), за яким застраховано майнові інтереси страхувальника Гюльметова Н.М. у зв"язку із володінням, користуванням і розпорядженням автотранспортним засобом Асира МДХ державний реєстраційний номер АР 0650ВЕ (надалі - Асира МДХ).

01.04.2008 року у відповідності із умовами Генерального договору, між Позивачем та Відповідачем було укладено Ковер-нот № 169/4 по факультативному пропорційному перестрахуванню (надалі - Ковер-нот), предметом якого передбачено страхування майнових інтересів, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автотранспортним засобом Acura MDX.

03.04.2008 року о 14 годині 30 хвилин, на перехресті вулиці Радянська та Енергодарського шосе в місті Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), за участю Гюльметова Н.М., який керуючи автомобілем ACURA MDX, при здійсненні обгону допустив зіткнення з автомобілем Mercedes, державний реєстраційний номер 07727 HP, автомобіль ACURA MDX відкинуло на узбіччя проїзної частини, після чого сталося зіткнення з другим автомобілем Mercedes, державний реєстраційний номер АР 7780 АК. Факт ДТП підтверджується первісною довідкою ДАІ від 03.04.2008 року.

Відповідно до пункту 8.1. Договору страхування передбачено страховий ризик - ДТП, тому 04.04.2008 року фахівцями Позивача було прийнято Заяву від Гюльметова Н.М. про виплату страхового відшкодування № 221-ИТз/08.

У додержання терміну звернення до Перестраховика, який закріплено у пункті 8.1. Генерального договору, Позивачем 04.04.2008 року листом проінформувало Відповідача про страховий випадок, що стався 03.04.2008 року, за участю Гюльметова Н.М. при керуванні автомобілем ACURA MDX.

У відповідності з абзацом 3 пункту 3 статті 988 Цивільного Кодексу України, який закріплює зобов'язання страховика не перевищувати розміру реальних збитків. Позивач замовив у ПП Маляр М.І., що є судовим експертом, товарознавцем, експертну оцінку і пошкоджень автомобіля ACURA MDX, так як звіт експерту визначає реальну та граничну вартість пошкоджень зазначеного транспортного засобу, виходячи з вартості запчастин, матеріалів та робіт по Запорізькому регіону. Згідно з абзацом 1 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 зазначеного Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно із звітом експерта-товарознавця оцінювача Маляра М.І. № 156 від 14.05.2008 року, розмір матеріального збитку, заподіяний власникові ACURA MDX Гюльметову Н.М. склав 258599,77 грн.

Позивачем на підставі Договору страхування, Страхового акту № 445 від 28.07.2009 року, проведено розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати та виплачено страхове відшкодування в розмірі 252729,15 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2588 від 31.07.2008 року, № 2597 від 01.08.2008 року., № 2625 від 04.08.2008 року, № 2633 від 05.08.2008 року.

Крім того, за виконані роботи по проведенню огляду та оцінюванню матеріального збитку причиненого власнику автомобіля ACURA MDX, Позивачем було сплачено Маляру М.І.- 760,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1599 від 19.05.2008 року.

Позивач зазначає, що в зв'язку із виплатою страхового відшкодування Гюльметову Н.М. (Страхувальнику), ним (Позивачем- Перестрахувальником) понесені збитки в розмірі - 253489,15 грн., що складається з 252729,15 грн. -за виплату страхового відшкодування Гюльметову Н.М. та 760.00 грн. за проведення експертної оцінки пошкодженого автомобіля ACURA MDX.

Відповідно до пункту 9.3.4 Генерального договору та пункту 2 Додаткових умов Ковер-ноту, Перестраховик зобов'язаний відшкодувати витрати по розслідуванню та врегулюванню страхового випадку у тій його частині, в якій він несе відповідальність по Договору.

Згідно з умовами Ковер-ноту, страхова сума автомобіля ACURA MDX дорівнює 391375,00 грн., ліміт відповідальності Відповідача (Перестраховика) визначений у розмірі 70000,00 грн. Таким чином, відповідальність Відповідача у процентному співвідношенні до суми відшкодування складає 17,89%, згідно із розрахунком: 70000,00 грн.+ 391375,00 грн. х ЮО = 17,89%, де 70000,00 грн. - відповідальність Перестраховика, 391375,00 грн. - страхова сума автомобіля ACURA MDX.

Страхове відшкодування, яке необхідно було перерахувати Відповідачу на користь Позивача складає 45349,21 грн., виходячи з розрахунку: 253489,15 грн. х 17,89% = 45349,21 грн., де 253489,15 грн. витрати Позивача у зв'язку із виплатою страхового відшкодування, 17,89% - частка відповідальності Відповідача.

У відповідності із пунктом 8.8. Генерального договору, 21.08.2008 року до Відповідача було відправлено листа вих. № 1389 із додатками на 62 аркушах. Отримання 01.09.2008 року Відповідачем зазначеного листа підтверджується Повідомленням про поштове відправлення.

Відповідач відшкодував на користь Позивача - 1924,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1976 від 30.12.2008 року. На підставі Генерального договору та Ковер-ноту Відповідач повинен був перерахувати на користь Позивача страхове відшкодування у розмірі 45349,21 грн.

02.10.2009 року Позивач направив Відповідачу Претензію про стягнення заборгованості у розмірі 43469,40 грн., тобто різниці між 45349,21 грн. та 1924,81 грн.

У своїй відповіді на Претензію Відповідач зазначив, що Позивачем порушено:

-          п. 8.1. розділу 8 «Дії сторін при настанні страхового випадку»Генерального договору щодо постійного інформування Відповідача про розслідування і врегулювання збитку;

-          п. 8.З. розділу 8 «Дії сторін при настанні страхового випадку»Генерального договору щодо надання пропозиції участі в огляді пошкодженого транспортного засобу.

Позивачем було проінформовано Відповідача про розслідування та врегулювання збитку листом вих. № 1389 від 21.08.2008 року, разом із зазначеним листом було додано копії всіх документів, які необхідні для здіснення страхового відшкодування.

Листом вих. № 564 від 04.04.2008 року до відома Відповідача було доведено, що 04.04.2008 року стався страховий випадок. Важливо, що згідно з п. 9.З.4. Генерального договору Відповідач (Перестрахувальник) зобов'язується брати участь у фінансування діяльності Перестрахувальника, у розслідуванні та врегулюванні страхових випадків (враховуючи судові витрати) крім, власних витрат (витрат на ведення справи). Генеральним договором закріплено обов'язок Відповідача, а не Позивача виявляти інтерес та брати участь у розслідуванні страхового випадку.

Відповідач ні в якій формі не заявив про своє бажання приймати участь в розслідування страхового випадку, тому його не запрошували на огляд пошкодженого автомобіля ACURA MDX із залученням судового експерту товарознавця Маляру М.І.

У своїй відповіді на Претензію, Відповідач посилається на п. 9.4.3 Генерального договору, у якому зазначено, що Відповідач (Перестраховик) має право відмовити у виплаті своєї частки страхового відшкодування чи зменшити її розмір, у разі невиконання Позивачем (Перестрахувальником) обов'язків, передбачених даним Договором и договором перестрахування. Але обов'язки Позивача (Перестрахувальником) зазначені у пункті 9 «Права та обов'язки сторін по договорах перестрахування»та жоден з цих обов'язків Позивачем не порушено.

З написаного вище вбачається, що Відповідач, у своїй відповіді на Претензію, фактично посилається на порушення Позивачем умов, а не обов'язків по Генеральному договору, як підставу для зменшення страхового відшкодування, тим самим не розмежує поняття договірних умов та обов'язків. Але договірні умови та обов'язки мають різну юридичну природу.

Господарським Кодексом України, у пункті 1 статті 172 закріплено поняття господарського зобов'язання, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 174 Господарського Кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. А відповідно до пункту 1 статті 174 Господарського Кодексу України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору. Генеральним договром чітко визначені обов'язки Позивача (Перестрахувальником) та Відповідача (Перестраховик) у розділі 9.

За результатами розгляду Претензії, Відповідач прийняв рішення про зменшення страхового відшкодування та доплатив на користь Позивача 0,15 грн. (нуль грн. 15 коп), що підтверджується платіжним дорученням № 1622 від 12.11.2009 року.

Отже, Відповідач своїми діями порушив договірні обов'язки, а саме: п. 9.З.4., п. 9.3.5., п. 9.З.6. Генерального договору, а значить і статтю 193 Господарського Кодексу України щодо виконання господарських зобов'язань належним чином.

Згідно з пунктом 9.3.6. Генерального договору, Відповідач зобов'язаний протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання всіх документів, що закріплені у п. 8.8. Генерального договору, перерахувати Позивачу відповідну частку страхового відшкодування, в межах прийнятого на себе обсягу відповідальності за умовами зазначеними у Ковер-ноті.

Відповідач отримав заяву про виплату страхового відшкодування та всі необхідні документі 01.09.2008 року, значить 19.09.2008 року закінчився граничний термін, наданий Відповідачу (Перестраховику), на перерахування грошових коштів. Зазначаємо, до теперішнього часу наші вимоги про виплату страхового відшкодування не задоволені у повному обсязі.

Станом на 18.12.2009 року загальне прострочення в оплаті складає 453 (чотириста п'ятдесят три) календарних дня.

Відповідно до пункту 10.4. Генерального договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Сторони сплачують неустойку у розмірі 0,1% від суми платежу за кожен день його прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період часу, за який сплачується неустойка. Також, пунктом 10.5 Генерального договору передбачено, що сплата неустойки не звільняє винну Сторону від належного виконання зобов'язань за договором.

Згідно з пунктом 1 статті 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

зобов" зобов'язань є підставою

Згідно з статтею 216 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 230 Господарського Кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 3 статті 193 Господарського Кодексу України, застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Доказів погашення заборгованості в розмірі 43424,25 грн. та пені в розмірі 19907,61 грн. Відповідач суду не надав.

В частині стягнення 37,51 грн. сплати послуг за надання витягу з ЄДРПОУ Управлінню статистики у Полтавській області суд відмовляє, оскільки надана Позивачем довідка підтверджує наявність у Позивача відомостей щодо місцезнаходження Відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись 44, 49, 82-84 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства страхова компанія "Онікс" (квартал 101, 10-Г, м.Кременчук, 39601, р/р 26502044101 в АК "Промислово-фінансовий банк", м.Кременчук, МФО 331768, ОКПО 32079024) на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "Металург" (вул.Правди,27, м.Запоріжжя, 69035, р/р 26507891201 в АТ "Метабанк" м.Запоріжжя, МФО 313582, ОКПО 20496084)- 43424,25 грн. боргу, 19907,61 грн. - пені, 615,06 грн. - держмита та 228,0- грн. - інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду чинності.

Суддя                                                                      Георгієвський В.Д.