Ухвала суду № 101379949, 24.11.2021, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/562/21

Провадження № 2/670/279/21

УХВАЛА

24 листопада 2021 року смт. Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Волкова О.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Віньковецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви при прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року до Віньковецького районного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Віньковецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви при прийняття спадщини, у якому позивач просить:

-- надати додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини до Віньковецької державної нотаріальної контори;

-- накласти арешт на спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (земельний пай, будівлі) за адресою АДРЕСА_1 ;

-- зобов`язати Віньковецького державного нотаріуса Гусєву Людмилу Василівну прийняти заяву про прийняття спадщини від 04.10.2021 року та відкрити провадження у справі.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, ст. 177 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак, в порушення вказаної вимоги, позивачем у позові неточно зазначено місце знаходження відповідача (вказано дві назви вулиці в смт. Віньківці: вул. Соборної України, 7 та вул. Лесі Українки, 3/3). Також не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку та офіційної електронної адреси відповідача Віньковецької державної нотаріальної контори.

Згідно вимог ст. 95 ч. 2, 5 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте позивачем додано до позовної заяви письмові докази, копії яких не засвідчені належним чином, також позивач не зазначає про те, у кого наявні оригінали письмових доказів, що додано нею до позову.

Позивач у позовній заяві просить звільнити її від сплати судового збору до з`ясування фактичної вартості майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. В той же час ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначає пільги щодо сплати судового збору, та містить перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Зазначений перелік у законі є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Проте позивачем у позовній заяві та додатках до неї не зазначено умов та не додано документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору немає.

При цьому суд зауважує, що позивачем у позові заявлено дві немайнових вимоги: надати додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини до Віньковецької державної нотаріальної контори та зобов`язати Віньковецького державного нотаріуса Гусєву Людмилу Василівну прийняти заяву про прийняття спадщини від 04.10.2021 року і відкрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлена 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн.

Таким чином для усунення недоліків позовної заяви позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 1816,00 грн та надати суду підтвердження сплати судового збору. Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Хмел обл/Віньковец. стг/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA668999980313141206000022753

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Віньковецький районний суд Хмельницької області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених вище недоліків.

Щодо заявленої ОСОБА_1 вимоги про накладення арешту на спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (земельний пай, будівлі) за адресою АДРЕСА_1 , то варто зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Стаття 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову, серед яких і накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Проте вимога у позовній заяві про накладення арешту на майно викладена з порушенням змісту і форми заяви, що встановлені ст. 151 ЦПК України: заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Однак позивачем, в порушення вищевказаних вимог ст. 151 ЦПК України неточно зазначено місце перебування відповідача (вказано дві назви вулиці в АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 ), також не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку та офіційної електронної адреси відповідача Віньковецької державної нотаріальної контори. Крім того не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на спадкове майно, не конкретизовано майно для його ідентифікації, на яке має бути накладено арешт та не обґрунтовано захід забезпечення позову, який належить застосувати. Так само не вказано ціну позову, про забезпечення якого просить заявник та пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Серед іншого, ст. 151 ч. 6 ЦПК України визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, проте таких до позовної заяви не додано.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 1 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлена 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.

Згідно вимог ст. 153 ч. 10 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, позовну заяву в частині вимоги про накладення арешту на спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (земельний пай, будівлі) за адресою АДРЕСА_1 слід повернути заявнику.

Водночас суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу ОСОБА_1 таке.

Як визначено ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Як слідує з ксерокопії довідки старости Війтівського старостинського округу Бершадської міської ради В. Грабового №1230 від 18.10.2021 року, ОСОБА_3 на день смерті проживала без реєстрації в АДРЕСА_4 .

Таке ж саме місце проживання ОСОБА_3 зазначено і в виписці із медичної карти стаціонарного хворого 17953, та місцем смерті відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.04.2021 року є село Війтівка Бершадського району Вінницької області, а зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що її мати через хворобу більше трьох років проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, в тому числі про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05. 2008 року, № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

З огляду на викладене, позивач відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України, згідно з якою заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання, не позбавлена права звернутись до суду за місцем свого проживання із заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження.

Разом з тим, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. В разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом чи усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (а не державні нотаріальні контори чи нотаріуси).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185, ст. 260, ст. 261, ст. 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Віньковецької державної нотаріальної контори Гусєвої Людмили Василівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ним ухвали.

Роз`яснити позивачу, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк позивач виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Віньковецької державної нотаріальної контори Гусєвої Людмили Василівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в частині вимоги про накладення арешту на спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (земельний пай, будівлі) за адресою АДРЕСА_1 повернути заявнику ОСОБА_1 .

Ухвала в частині повернення заяви про забезпечення позову може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя О.М.Волкова