Рішення № 10137741, 16.03.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2010 р.                                                                      Справа №19/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсталь-сервіс", вул. Гаражна, 5, м. Полтава, 36008

до Приватного підприємства "Арт-сет", вул. Фрунзе, 139, к.41, м. Полтава, 36000

про стягнення 38003,54 грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Розглядається позовна заява про стягнення 38003,54 грн., з них 33541,75 грн. - заборгованості за відпущену продукцію, згідно договору поставки на умовах з розстрочення платежу №342 від 09.12.2008р., 2489,71 грн. - пені, 1972,08 грн. - процентів.

Відповідач правом на подання відзиву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, заперечень по суті спору суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання не направив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 04.02.2010р., від 26.02.2010р.

Зважаючи на те, що про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ТОВ “Інтерсталь-Сервіс”(позивачем) та ПП "Арт-сет" (відповідачем) укладено договір поставки на умовах відстрочки платежу № 342 від 09.12.2008р. (далі –Договір).

          За умовами п.1.1 даного Договору позивач (постачальник) зобов’язався передати у власність, а відповідач (покупець) зобов’язався прийняти та оплатити металопродукцію.

          Згідно з п. 1.2, п.2.2 Договору асортимент та кількість товару, ціна на товар визначаються у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною договору.

          Відповідно до п. 3.2, п. 3.4 Договору перехід права власності на товар та перехід ризиків відбувається в момент передачі товару; товар вважається прийнятим по кількості відповідно до накладних.

          На виконання умов Договору позивач передав відповідачу металопродукцію на загальну суму 37719,65 грн., що підтверджується видатковими накладними № ІСПо-0002286 від 01.09.2009р.; № ІСПо-0002308 від 03.09.2009р.; № ІСПо-0002327 від 04.09.2009р.; № ІСПо-0002379 від 11.09.2009р.; № ІСПо-0002380 від 11.09.2009р.; № ІСПо-0002423 від 15.09.2009р.; № ІСПо-0002469 від 21.09.2009р. та довіреністю відповідача № 49 від 30.09.2009р.

          Згідно з п. 3.6 Договору оплата за товар проводиться на умовах відстрочки платежу 7 банківських днів з моменту передачі товару.

          Згідно з п. 4.2.3. Договору постачальник має право зарахувати отримані від покупця кошти в рахунок погашення раніше виниклого боргу незалежно від вказівок призначення платежу.

Як свідчать матеріали справи, з проплати відповідача від 23.10.2009р. позивач в рахунок погашення боргу, який є предметом позову, зарахував 4177,90грн. В іншій частині сплачені відповідачем кошти зараховані на погашення боргів минулого періоду на підставі п. 4.2.3. Договору та акту звірки відвід 16.03.2010р..

Залишок заборгованості у розмірі 33541,75 грн. відповідачем не сплачено.

          Позивачем направлено відповідачу претензію № 3011/1 від 30.11.2009р., в якій позивач прохав відповідача перерахувати заборгованість в сумі 33541,75грн. на рахунок позивача. Претензію відповідачем одержано 03.12.2009р. згідно поштового повідомлення № 516909.

          Відповідач в порушення умов договору своєчасно оплати за одержаний товар не здійснив.

          Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 33541,75грн.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

          За ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 Договору сторони визначили, що в разі порушення строку оплати постачальник має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 17,5 % річних.

На підставі вказаних норм позивачем заявлено до стягнення 2489,71 грн. пені за період з 11.09.2009р. по 25.01.2010р. Судом перевірено правильність розрахунку пені, та встановлено, що нарахування пені проведено в межах строку, передбаченого 232 ГК України, з обмеженням подвійною обліковою ставкою НБУ.

Також, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України та п. 6.2 Договору заявлено до стягнення 1972,08грн. –17,5 % річних з 11.09.2009р. по 25.01.2010р. (розрахунок позивача в матеріалах справи).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України слід віднести на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Арт-сет" (вул.Фрунзе, 139, к.41, м.Полтава, 36000; ідентифікаційний код 34548746; р/р 2600801300291 в ПФ ТОВ "Укрпромбанк", МФО 331821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерсталь-сервіс”(м. Полтава, вул. Гаражна, 5; ідентифікаційний код 33709406; р/р 260011637301 в Банк “Фінанси та кредит”, МФО 331832) 33541грн. 75 коп. основного боргу, 2489грн. 71 коп. пені, 1972грн. 08коп. –річних, 380грн. 04коп. витрат з оплати державного мита, 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

                    Суддя                                                                      Безрук Т.М.

Рішення підписано: