
Справа № 234/8521/21
Провадження № 1-кп/234/1239/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі
головуючого судді Михальченко А.О.,
суддів Чернобай А.О., Лебединець Г.С.
секретар судового засіданні Каліберда А.О.
за участю
прокурора Горкавенка І.І.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника Негодуйка Г.В.
обвинуваченого ОСОБА_2
захисника Пікуліна Р.М.
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника Даншина С.А.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Слов`янська, Донецької області, раніше судимому, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28, ч.1 ст.32, ч.1 ст.357 КК України у кримінальному провадженні №12020050390002907 від 10.12.2020, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебуває кримінальна справа №234/8521/21 (кримінальне провадження №12020050390002907) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28, ч.1 ст.32, ч.1 ст.357 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою. Клопотання отримане обвинувачений та захисником у встановленому КПК України порядку.
Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28, ч.1 ст.32, ч.1 ст.357 КК України за обставин викладених у обвинувальному акті.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про вчинення обвинуваченим вказаних злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких та караються позбавленням волі на строк понад десять років, у зв`язку з чим до нього відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України 08.07.2021 судом застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою від 13.08.2021 продовжений до 29.11.2021. Крім того, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Так, встановлено, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та постійного джерела доходу, також з огляду на передбачене покарання та спосіб його життя, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду у зв`язку з вчинення ним особливо тяжких злочинів, вчиняти інші кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, впливати на потерпілих місце мешкання яких підозрюваний ОСОБА_2 знає. Вказані обставини підтверджуються зібраними під час досудового розслідування матеріалами на особу. Вказане свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого інших більш м`яких запобіжних заходів.
Просив суд продовжити ОСОБА_2 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу з тих підстав, що заявлені прокурором ризики є лише припущеннями. Просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Заслухавши ініціатора клопотання, обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до наступного.
Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В провадженні суду знаходиться справа №234/8521/21 (кримінальне провадження №12020050390002907) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28, ч.1 ст.32, ч.1 ст.357 КК України. Обвинувальний акт складено 30.06.2021 та у той же день вручено ОСОБА_2 та захиснику.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
08.07.2021 суд обрав ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжений до 29.11.2021.
Вирішуючи питання порушене у клопотанні прокурора суд зазначає, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28, ч.1 ст.32, ч.1 ст.357 КК України. Тобто з моменту оголошення ОСОБА_2 про підозру у скоєнні зазначених злочинів по цей час існує незмінність підстав для обвинувачення ОСОБА_2 , у скоєнні злочинів, що є необхідною умовою для того, щоб відносно нього взагалі міг бути обраний запобіжний захід.
Проте суд наголошує, що лише цієї умови недостатньо для продовження запобіжного заходу і враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризик вчинення ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення, так як він раніше неодноразово судимий, судимість не знята та не погашена, але незважаючи на це ОСОБА_2 будь яких висновків не зробив, на шлях виправлення не став, та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості.
Щодо інших заявлених стороною обвинувачення ризиків суд зазначає, що вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду клопотання.
Таким чином, наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, а також наявність ризику, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені пунктом 5 частини першою статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, окрім наявності ризику, зазначеному у п.5 ч.1 статті 177 цього Кодексу, суд приймає до уваги: вік та стан здоров`я обвинуваченого; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи – захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі обставини справи та дані, що характеризують спосіб життя ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним продовжити ОСОБА_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6» обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020050390002907 від 10.12.2020, на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 24 листопада 2021 по 22 січня 2022 року.
Ухвала про продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала втрачає силу 23.01.2022 року о 00 год. 00 хв., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.
Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6».
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя А. О. Михальченко
Судді Г.С. Лебединець
А.О. Чернобай
Судове рішення № 101375495, Краматорський міський суд Донецької області було прийнято 24.11.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 234/8521/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: