Рішення № 10137409, 16.03.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2010 р.                                         Справа №15/86-20/48-9/166

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до Холдингової компанії "АвтоКрАЗ", м.Кременчук

про стягнення 3 361 985,90 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: Мацегорін А.О.

від відповідача: Білявський В.В.

В судовому засіданні 16.03.2010р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2009р. скасовані рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2009р. та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. у даній справі і справа направлена на новий розгляд в частині стягнення пені в сумі 43696 грн. 56 коп., інфляційних в сумі 148124 грн. 83 коп. та річних в сумі 38012 грн.15 коп. (т.3 а.с. 103-108).

З врахуванням цього розглядається позов в частині стягнення 43696 грн. 56 коп. пені за період з 10.12.2002р. по 06.02.1003р., 148124 грн. 83 коп. втрат від інфляції за період з грудня 2002р. по березень 2004р., 38012 грн. 15 коп. річних за період з 11.12.2002р. по 01.03.2004р.

Відповідач позов визнав частково в сумі 40846 грн. 15 коп. інфляційних та 18026 грн. 33 коп. річних (т.4 а.с.67).

Крім цього, відповідач на підставі ст.83 ГПК України, просить суд зменшити розмір нарахованих 3% річних до 1000,00 грн. та розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці рівними частинами, починаючи з 01.05.2009р.(т.3 а.с. 38).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

04.07.2002р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №06/02-903 на постачання природного газу, за умовами якого, з урахуванням змін та доповнень внесених додатковими угодами до Договору №1 від 28.08.2002р., №2 від 02.09.2002р., №3 від 30.10.2002р., №4 від 16.12.2002р., позивач взяв на себе зобов’язання в 2002 році передати, а покупець –прийняти та оплатити природний газ за ціною 331,50грн. за 1000,00тис.м3; за ціною 324,00грн. за 1000,00тис.м3 природного газу при умові споживання у звітному місяці природного газу в об’ємі більше 5000,00тис.м3

На виконання умов Договору, як свідчить акт прийому-передачі газу від 31.07.2002р., з 01.07.2002р. по 31.07.2002р. позивач передав відповідачу 778,000тис.м3 природного газу по ціні 331,50грн. на суму 257907,00грн.

Згідно акту прийому-передачі газу від 31.08.2002р., з 01.08.2002р. по 31.08.2002р. позивач передав відповідачу 730,000тис.м3 природного газу по ціні 331,50грн. на суму 241995,00грн.

Згідно акту прийому-передачі газу від 30.09.2002р., з 01.09.2002р. по 30.09.2002р. позивач передав відповідачу 955,000тис.м3 природного газу по ціні 331,50грн. на суму 316528,50грн.

Згідно акту прийому-передачі газу від 31.10.2002р., з 01.10.2002р. по 31.10.2002р. позивач передав відповідачу 1678,000тис.м3 природного газу по ціні 331,50грн. на суму 556257,00грн.

Згідно акту прийому-передачі газу від 25.11.2002р., з 01.11.2002р. по 25.11.2002р. позивач передав відповідачу 1847,762тис.м3 природного газу по ціні 331,50грн. на суму 612533,10грн.

Згідно акту прийому-передачі газу від 30.11.2002р., з 26.11.2002р. по 30.11.2002р. позивач передав відповідачу 773,238тис.м3 природного газу по ціні 331,50грн. на суму 256328,40грн.

Згідно акту прийому-передачі газу від 31.12.2002р., з 24.12.2002р. по 31.12.2002р. позивач передав відповідачу 1278,88тис.м3 природного газу по ціні 324,00грн. на суму 414357,12грн.

Згідно акту прийому-передачі газу від 23.12.2002р., з 01.12.2002р. по 23.12.2002р. позивач передав відповідачу 6149,120тис.м3 природного газу по ціні 324,00грн. на суму 1992314,88грн.

Всього за липень-грудень 2002 року по Договору відповідачу було передано 14190,00тис.м3 природного газу на загальну суму 4648274,00грн.

Відповідно до п.6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично спожитий газ проводиться споживачем на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця наступного за звітним.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті природного газу, на момент подання позову, виконав частково, сплативши позивачу за отриманий природний газ 1400000,00 грн. Не сплаченою залишалась сума –3248275,00 грн.

Згідно п.1, п.9 та п.10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. До договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. Правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

Враховуючи наведене, до правовідносин у даній справі слід застосовувати норми ЦК УРСР.

Відповідно до положень ч.2 ст.154 ЦК УРСР договір може укладатися як шляхом складення одного документу, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами підписаними стороною, яка їх надсилає.

Пунктом 10.3 Договору сторони погодили, що всі зміни і доповнення до Договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін.

Згідно розділу 7 Статуту Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Компанію очолює генеральний директор. Пунктом 7.3. Статуту Компанії, генеральному директору надано ряд повноважень, серед яких надано право здійснювати без довіреності дії від імені Компанії; самостійно укладати угоди на суму 5 (п’ять) млрд. грн.; видавати накази та розпорядження, оформляти довіреності.

Довіреністю №1/10 від 02.01.2003р., за підписом Генерального директора Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка міститься в матеріалах справи, першому заступнику генерального директора Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Варзі І.І., серед іншого, надано повноваження щодо підписання договорів від імені позивача.

19.03.2003р. позивач, у направленому на адресу відповідача листі №31/10-2017, за підписом першого заступника генерального директора Варги І.І., виклав пропозицію здійснити погашення заборгованості з розстрочкою до 01.04.2003р.

Відповідач листом №780-51/11 від 27.03.2003р. погодився на запропоновану пропозицію позивача провести розрахунок до 01.04.2003р.

Достеменно встановити факт доставки вказаного листа позивачеві неможливо, оскільки як повідомила Полтавська дирекція УД ППЗ "Укрпошта" термін зберігання квитанційних книжок та супровідних документів за 2003 рік закінчився (т.4 а.с. 75). Суд при вирішенні спору виходить з того, що надіслання вказаного листа підтверджується наданим відповідачем оригіналом поштової квитанції №1654-4 від 27.02.2003р. (т.4 а.с. 63). Позивач доказів у спростування надіслання йому листа від 27.03.2003р. №780-57/11 чи втрати листа поштою не надав.

Сума основного боргу за поставлений природний газ по Договору, в розмірі 3248275,00грн., була добровільно сплачена відповідачем на користь позивача в повному обсязі, після подання позову, а саме 01.03.2004р.

У п.7.2 Договору сторони обумовили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати спожитого природного газу у строки визначені п. 6.1 Договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу. На підставі чого за період з 10.12.2002р. по 06.02.2003р. (58 днів), згідно розрахунку, позивачем заявлено до стягнення 43696,56грн. пені.

Крім цього, позивачем подана заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та 3% річних.

В заяві позивачем висунуті вимоги про стягнення нарахувань індексу інфляції на суму боргу за період з грудня 2002 року по березень 2004 року на суму 148124,83грн. та 3% річних за період з 11.12.2002р. по 01.03.2004р. в розмірі 38012,15грн.

Відповідно до ст.178 ЦК УРСР виконання зобов’язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Частиною 1 ст.179 ЦК УРСР неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Статтею 214 ЦК УРСР визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів.

Враховуючи те, що листи обох договірних сторін, в яких одна сторона звернулась з пропозицією внести зміни до договору в частині строків здійснення розрахунків, а інша – прийняла таку пропозицію, втілені у матеріалізовану форму –закріплені на паперовому носієві, підписані уповноваженими представниками обох договірних сторін, є всі підстави стверджувати, що сторонами дотримано письмову форму внесення змін та доповнень до договору, як того вимагають умови договору.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені, витрат від інфляції та 3% річних нараховані на суму неоплаченого газу до 01.04.2003р. задоволенню не підлягають.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги щодо інфляційних нарахувань і 3% річних за період з 01.04.2003р. по 01.03.2004р., що складають 40846,15грн. та 18026,33грн. відповідно, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у доповненнях до письмових пояснень № 6/18-84 від 27.03.2009р. на підставі ст.83 ГПК України, просить суд зменшити розмір нарахованих 3% річних до 1000,00 грн. та розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці рівними частинами, починаючи з 01.05.2009р.

За правилами п.3 та п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання та відстрочити або розстрочити виконання рішення. Річні не є неустойкою (штрафом, пенею). Чинним законодавством господарському суду не надане право зменшувати суму річних, а лише надано право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Тому клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих 3% річних до 1000,00 грн. не підлягає задоволенню.

Згідно п.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В той же час, згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи, затяжний розгляд даного спору, відсутність доказів наявності обставин, які б ускладнювали чи то унеможливлювали виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

Оскільки на час подання позову вимоги позивача були повністю обґрунтованими і в період розгляду справи сторони внесли зміни в договір в частині строків виконання зобов"язання та відповідач сплатив суму основного боргу, суд вважає, що судові витрати в повному обсязі слід покласти на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (м. Кременчук, вул. Київська, 62, код ЄДРПОУ 05808735) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) інфляційні втрати у сумі 40846,15 грн, 3% річних у сумі 18026,33грн., 1700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 43696,56грн., інфляційних втрат у розмірі 107278,68грн., 3% річних у розмірі 19985,82грн. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                      Тимошенко К.В.

Повний текст рішення підписано 22.03.2010р.