Рішення № 101372262, 19.11.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32367/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі судових засідань - Талдоновій М.Є,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Українське бюро кредитних історій», АТ Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача. Свої вимог обґрунтовує тим, що З початку 2021 р. Позивач отримала одинадцять відмов від банків щодо кредитування, через те що Відповідач 1 вніс до кредитної історії Позивача недостовірну інформацію про несплачені кредити Відповідачу 24.12.2020 р. о 09:43:07 ОТП Банку, в якому Позивач з 2015 року має та вчасно обслуговує свої кредити, так само як й іншим банкам була надана недостовірна інформація про по наявність в Позивача невиконаних зобов`язань за кредитними договорами. Відповідач 1 в переліку так званих фінансових зобов`язань Позивача вказав «кредитні договори»:№ 25299608 (дата видачи кредиту 20.06.2020 на суму 7988.00 грн. із загальною поточною заборгованістю в розмірі 12.016.27 грн.);№ 26259470200332 (дата видачи кредиту 07.07.2011 р. на суму 7988.00 грн. із поточною заборгованістю в розмірі 7402.46 грн. та поточною простроченою заборгованістю в розмірі 1460.55 грн.);№ 2024225 (дата видачі кредиту 07.06.2011 р. із поточною простроченою заборгованістю в розмірі 3.15 грн.).Зазначена Відповідачами на офіційному сайті https://www.ubki.ua інформація про заборгованість Позивача не відповідає дійсності.Позивач не укладала із Відповідачем 2 договори № 25299608 та № 2024225.В Позивача відсутній договір № 26259470200332. який укладався у 2011 р для користування банківською карткою. У зв`язку із закінченням усіх строків, що мають суттєве значення, зокрема строку дії банківської карти Відповідача 2. якою, дійсно, користувалась Позивач у 2011 р. жодні договори укладені в цьому році в Позивача не зберіглися укладений в 2011 р. став підставою для внесення інформації про інші нібито невиконані кредитні угоди Позивач вважає ефективним способом судового захисту визнати всі ці договори припиненими тавилучити інформацію про них з інших баз кредитних історій. Для цього Позивач вимагає покласти цейобов`язок на Відповідача 2. оскільки саме він є першоджерелом відповідної недостовірної інформації. При цьому, позивач заперечує укладання такого договору як і надання згоди на збір, зберігання, використання та поширення через відповідача інформації за цим договором. Вказане на думку позивача є підставою для задоволення позову у заявлений ним спосіб. ПроситьВизнати зобов`язання Позивача перед Відповідачем 2 за кредитними договорами: № 25299608(дата видачи кредиту 20.06.2020 на суму 7988.00 грн.), № 26259470200332 (дата видачи кредиту 07.07.2011 р. на суму 7988.00 грн.) № 2024225 (дата видачі кредиту 07.06.2011 р.) припиненими. Визнати недостовірною інформацію, надану Відповідачем 2 для формування кредитної історії Позивача по кредитним договорам: № 25299608 (дата видами кредиту 20.06.2020 на суму 7988.00грн.), № 26259470200332 (дата видами кредиту 07.07.2011 р. на суму 7988.00 грн.) № 2024225 (датавидачі кредиту 07.06.2011 р.) недостовірною; Зобов`язати Відповідача 1 видалити зі своєї бази кредитних історій інформацію про заборгованість Позивача по кредитними договорами: № 25299608 (дата видачи кредиту 20.06.2020 на суму 7988.00 грн.), № 26259470200332 (дата видачи кредиту 07.07.2011 р. на суму 7988.00 грн.) № 2024225 (дата видачі кредиту 07.06.2011 р.)7988.00 грн.) № 2024225 (дата видачі кредиту 07.06.2011 p.); Зобов`язати Відповідача 2 звернутися до осіб, котрі адмініструють бази кредитних історій та розповсюджують інформацію про заборгованість Позивача по кредитним договорам: № 25299608(дата видачи кредиту 20.06.2020 на суму 7988.00 грн.), № 26259470200332 (дата видачи кредиту 07.07.2011 р. на суму 7988.00 грн.) № 2024225 (дата видачі кредиту 07.06.2011 р.) з приводу вилучення цієї інформації; Стягнути з Відповідача 1 на користь Позивача 28867,28 грн. моральної шкоди. Стягнути з Відповідача 2 на користь Позивача 28867,28 грн. моральної шкоди. Справу розглядати просила в відсутність.

Відповідач ТОВ«Українське бюро кредитних історій» відзив на позов не надав.

Відповідач АТКБ «Приватбанк» надав відзив, просив розглядати в відсутність.

Ухвалою суду від 18.06.2021 р. у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження .

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 7.06.2011р. № 2024225, 7.07.2011р. № 26259470200332, 20.06.2020р.№ 25299608 між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» укладені кредитні договори, що підтверджується виписками по рахункам.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, укладений між ПAT КБ «Приватбанк» та позивачем кредитний договір за своєю природою є публічним договором та договором приєднання відповідно до положень ст. 633, 634 ЦК України.

Дані доводи відповідача АТ КБ «Приватбанк» позивачем в належний спосіб не спростовані. Окрім того позивачем не надано до суду даних, що дані договори нею оскаржено, та що його у встановленому законом порядку визнано недійсним.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що заперечення позивача щодо укладання з АТ КБ «Приватбанк» кредитних договорів є безпідставними.

Звертаючись до суду з позовом про зобов`язання відповідача1 виключити з кредитної історії позивача всієї інформації про наявність за ним заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитними договорами .06.2011р. № 2024225, 7.07.2011р. № 26259470200332, 20.06.2020р.№ 25299608., позивач посилається на те, що не надавав згоди на збір, зберігання, використання та поширення через відповідача інформації за цим договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» ведення кредитної історії - діяльність Бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію. Користувач Бюро - юридична або фізична особа - суб`єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону джерелами формування кредитних історій є: відомості, що надаються користувачем до Бюро за письмовою згодою суб`єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 Закону інформація для формування кредитної історії надається Користувачем до Бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з користувачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону Бюро вилучає з кредитної історії всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього.

Відповідно до п. 2.2.7.1. Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», позичальник відповідно до Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» надає банку згоду на збирання, зберігання, використання, поширення, передачу та отримання банком у/від бюро кредитних історій інформації про себе, а саме доступ до своєї кредитної історії як для укладання цього договору, так і на період його дії.

Таким чином, встановлені судом обставини спростовують доводи позивача про те, що згоди на збір, зберігання, використання та поширення через відповідача про нього інформації він не надавав.

Відповідно до ст.. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Відповідно ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Проте, як убачається із матеріалів справи, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу про виконання зобов`язання в повному обсязі за кредитними договорами.

Судом встановлено , що АТ «КБ «Приватбанком» було передано інформацію Товариству з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» за кредитними договорами .

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про організацію формування та обігу кредитних історій» Бюро вилучає з кредитної історії:

інформацію, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 7, у разі відсутності кредитного правочину, договору або визнання їх недійсними;

всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього;

інформацію, яка передбачена пунктами 2-4 частини першої статті 7, у разі закінчення терміну зберігання інформації в кредитній історії.

Бюро має право за участю Користувача здійснювати звірення інформації, яка була надана цим Користувачем для формування кредитної історії, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та Договором.

Бюро зберігає інформацію протягом десятирічного терміну з моменту припинення кредитного правочину.

Судом встановлено, що відповідно до ст.. 1 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» метою цього закону є врегулювання суспільних відносин, що виникають у сфері збору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов`язань, функціонування інституцій, пов`язаних з обміном інформацією про грошові зобов`язання та забезпечення прав та інтересів суб`єктів кредитної історії.

Таким чином, на думку судуТовариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» є лише особою, яка збирає, зберігає та використовує інформацію , яка надається банками.

АТ «КБ «ПриватБанк» надав інформацію про те, що кредити позивача є непогашеними.

Позивачем зазначена обставина не спростована.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про вилучення інформації, оскільки Бюро зберігає інформацію протягом десятирічного терміну з моменту припинення кредитного договору і тільки зі спливом цього строку вилучає вказану інформацію.

Доводи позивача щодо того, що кредитні договори є припиненими, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивач не надав суду достовірних та належних доказів на підтвердження цієї обставини.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідачів моральної шкоди , так як позивачем не надано належних та допустимих доказів тому є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оскільки судом будь-яких порушень прав, свобод чи законних інтересів позивача не встановлено, позовні вимоги позивачем не доведені, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остапчук Т.В.