Ухвала суду № 101371897, 21.10.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18495/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., розглянувши матеріали заяви представника позивача - адвоката Мосюк М. М. про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОНОМІКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У провадження суду Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.

Ухвалою від 21.10.2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОНОМІКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди прийнято справу до провадження та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Разом із позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) здійснювати будь-які дії щодо блокування будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_2 , а саме не блокувати під`їзд до будівельного майданчика.

Заява вмотивована тим, що предметом позовної заяви, із якою звернувся позивач до суду, є стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОНОМІКС» (код ЄДРПОУ 39545425) завданих збитків у розмірі 108 000, 00 грн., які, як зазначає позивач, завдані діями ОСОБА_1 шляхом блокування будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_2 .

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї, матеріали цивільної справи, дійшов до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для звернення до суду з заявою про забезпечення позову є те, що внаслідок незаконної дискваліфікації позивачів від спортивної та тренерської діяльності будуть істотно порушені їх інтереси, а також інтереси інших осіб та держави, які неможливо буде поновити рішенням суду в цій справі.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Єропейський суд з прав людини у рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Разом з тим, зі змісту поданого позову та заяви позивачем не доведено необхідність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії відповідачу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Судом враховано відповідність виду забезпечення позову, за яким звернувся представник позивача до суду, а саме шляхом заборони ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) здійснювати будь-які дії щодо блокування будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_2 , а саме не блокувати під`їзд до будівельного майданчика, та заявленими позовними вимогами.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи її обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, а також з метою ефективного захисту прав позивача в майбутньому, суд приходить до висновку, що невжиття зазначених представником позивача заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні представника позивача - адвоката Мосюк М. М. про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОНОМІКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Суддя Г. О. Матійчук