Ухвала суду № 101369543, 24.11.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 703/3622/17

провадження № 1-кп/691/84/21

УХВАЛА

24 листопада 2021 року Городищенський районний суд Черкаської області

у складі

судді Черненка В.О.

за участю секретаря судових засідань Сидоренко О.С.

прокурорів Красіна В.О.

Биченка М.О.

Новікова Ю.А.

захисників Геріха П.А.

Холодняка В.М.

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сміла Черкаської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 , обвинувачується в тому, що він працюючи машиністом виробничого підрозділу служби локомотивного господарства «Локомотивне депо ім. Т.Шевченка» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», 06.08.2017 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на робочому місці в тепловозі 2ТЕ10Ут № 0069, за попередньою змовою з помічником машиніста ОСОБА_2 , намагалися викрасти з паливних баків тепловозу 2ТЕ10Ут № 0069, 385 літрів дизельного палива вартістю 15 гривень 69 копійок за літр, на загальну суму 6040 гривень 65 копійок, але свої злочинні наміри та дії до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, так як були виявлені співробітником ВОХР та працівником поліції, які здійснювали супроводження поїзду.

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він працюючи помічником машиніста виробничого підрозділу служби локомотивного господарства «Локомотивне депо ім. Т.Шевченка» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», 06.08.2017 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на робочому місці в тепловозі 2ТЕ10Ут № 0069, за попередньою змовою з машиністом ОСОБА_1 , намагалися викрасти з паливних баків тепловозу 2ТЕ10Ут № 0069, 385 літрів дизельного палива вартістю 15 гривень 69 копійок за літр, на загальну суму 6040 гривень 65 копійок, але свої злочинні наміри та дії до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, так як були виявлені співробітником ВОХР та працівником поліції, які здійснювали супроводження поїзду.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Потерпілий АТ «Українська залізниця» звернулося з письмовим клопотанням № 10-301/64 від 10.11.2021 року за підписом ОСОБА_3 , представника за довіреністю, в якому просив судові засідання проводити без участі представника залізниці, претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають, цивільний позов заявляти не будуть та не заперечують щодо закриття кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали клопотання представника потерпілого та просили закрити кримінальне провадження.

Захисники також не заперечували щодо закриття кримінально провадження у зв`язку з відмовою потерпілого АТ «Українська залізниця» від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Прокурор не заперечував проти закриття провадження у справі із зазначених підстав.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльність.

Згідно ч. 2 та 4 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Відповідно до ч.4 ст.26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого.

Станом на 06.08.2017 року діяв кримінально-процесуальний закон, відповідно до якого (п.3 ч.1 ст.477 КПК України) кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою) кримінального кодексу України - якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.

Законом України від 06.12.2017 року №2227-УІП внесено зміни до кримінально-процесуального кодексу України, якими п.3 ч.1 ст.477, виключено.

Дана норма Закону набрала чинності 11.01.2019 року.

Відповідно до ч.2 ст.4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Таким чином, станом на 06.08.2017 року, дане кримінальне провадження законодавцем було віднесено до проваджень у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

Під час судового провадження, представник потерпілого Козятинський О.М. звернувся з клопотанням про розгляд кримінального провадження без участі представника потерпілого та зазначив, що ПАТ «Укрзалізниця» матеріальних претензій до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має, цивільний позов заявляти не будуть та не заперечують щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Дана обставина свідчить, що ПАТ «Укрзалізниця» обвинувачення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, у формі приватного обвинувачення, не підтримує.

Згідно обвинувального акту, інкриміноване ОСОБА_2 та ОСОБА_1 діяння скоєне 06.08.2017 року.

Станом на 06.08.2017 року, діяв п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України, згідно якого, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема ст. 185 (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою), якщо вона вчинена особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду, виключно власності потерпілого.

Як встановлено судом, потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано юридичну особу – АТ «Українська Залізниця». Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на час скоєння інкримінованого їм діяння, були працівниками АТ «Українська Залізниця», а відтак, враховуючи норми ст. 4 КК України, станом на 06.08.2017 року, дане кримінальне провадження законодавцем було віднесено до проваджень у формі приватного обвинувачення, яке, як зазначено вище, може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

Пунктом 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 288/1158/16-к встановлено, що зміст частини першої статті 477 КПК у системному зв`язку із частиною четвертою статті 26 і пунктом сьомим частини першої статті 284 зазначеного Кодексу зводиться до того, що обов`язковою умовою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого як волевиявлення про притягнення винного до кримінальної відповідальності взагалі, а не за конкретною нормою КК. Інтерес особи, котра зазнала шкоди, у застосуванні процедури кримінального судочинства стосується не юридичної кваліфікації протиправних дій, а самого факту вчинення цих дій щодо неї. Подана до правоохоронних органів та/або суду заява потерпілого є вираженням його ставлення до події злочину, особи, що його вчинила, й обраного способу реагування. Відповідне волевиявлення є свідченням того, що особа, котрій завдано шкоди, звертається до держави з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів шляхом кримінального переслідування винного, не вважаючи належними й достатніми інші способи досягнення цієї мети.

У п. 47 вказаної постанови зазначено, що якщо потерпілий ні перед органами досудового розслідування (прокурором), ні перед судом не порушував у будь-який спосіб питання про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності або ж під час судового розгляду прямо і беззастережно відмовився від обвинувачення, то така позиція тягне припинення кримінального провадження шляхом його закриття на підставі пункту сьомого частини першої та частини сьомої статті 284 КПК (крім кримінального провадження щодо злочину, пов`язаного з домашнім насильством).

Оскільки, представник потерпілого Козятинський О.М. звернувся до суду з клопотанням згідно якого відмовився від обвинувачення, суд вважає, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Речові докази по справі, а саме: одинадцять пластикових каністр синього кольору з рідиною світло-жовтого кольору з характерним запахом паливно-мастильних матеріалів в кількості 381 дм3, тобто 381 літр, які передані на відповідальне зберігання до виробничого підрозділу служби локомотивного господарства «Локомотивне депо ім. Т.Шевченка», суд вважає за необхідне повернути власнику виробничому підрозділу служби локомотивного господарства «Локомотивне депо ім. Т.Шевченка» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за належністю.

Речові докази по справі, а саме: чотири поліетиленові пляшки місткістю 1 літр з рідиною світло-жовтого кольору з характерним запахом паливно-мастильних матеріалів, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Смілянського ВП ГУНП у Черкаській області, суд вважає за необхідне повернути власнику виробничому підрозділу служби локомотивного господарства «Локомотивне депо ім. Т.Шевченка» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за належністю.

Речові докази по справі, а саме: дві полімерні шланги, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Смілянського ВП ГУНП у Черкаській області, суд вважає за необхідне знищити.

Щодо процесуальних витрат у сумі 494 гривні 35 копійок за проведення експертизи, суд керуючись ч. 2 ст. 122 КПК України, згідно якої, залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України, вважає, що їх слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

З огляду на викладене вище та керуючись постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 288/1158/16-к, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, ст.ст. 369-372, 395 КПК України, ч. 3 ст. 477 КПК України (в редакції станом на 06.08.2017 року),

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне провадження відносно, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Речові докази по справі, а саме: одинадцять пластикових каністр синього кольору з рідиною світло-жовтого кольору з характерним запахом паливно-мастильних матеріалів в кількості 381 дм3, тобто 381 літр, які передані на відповідальне зберігання до виробничого підрозділу служби локомотивного господарства «Локомотивне депо ім. Т.Шевченка», повернути власнику виробничому підрозділу служби локомотивного господарства «Локомотивне депо ім. Т.Шевченка» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за належністю.

Речові докази по справі, а саме: чотири поліетиленові пляшки місткістю 1 літр з рідиною світло-жовтого кольору з характерним запахом паливно-мастильних матеріалів, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Смілянського ВП ГУНП у Черкаській області, повернути власнику виробничому підрозділу служби локомотивного господарства «Локомотивне депо ім. Т.Шевченка» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за належністю.

Речові докази по справі, а саме: дві полімерні шланги, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Смілянського ВП ГУНП у Черкаській області, знищити.

Процесуальні витрати у сумі 494 (чотириста дев`яносто чотири) гривні 35 копійок компенсувати за рахунок Державного бюджету України

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В. О. Черненко