Рішення № 101368485, 25.11.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9703/20

Провадження № 2/369/2069/21

РІШЕННЯ

Іменем України

25.11.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Дубас Т.В.

за участю секретаря - Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, франшизи та моральної шкоди, -

встановив:

У серпні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, франшизи та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29.05.2019 року, близько 20 години 40 хвилин, в Київській області, Києво- Святошинського району, село Софіївська Борщагівка, по вулиці Шевченка, 205 «Г», водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем SSANGYONG д.н.з. НОМЕР_1 під час зустрічного роз`їзду не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем MAZDA д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався назустріч. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 10.5, 13.1 Правил дорожнього руху України і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в результаті чого було пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль MAZDA д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована за полісом ОСЦПВВНТЗ № АМ-0008187974 від 21.10.2018 року в ТДВ СК «Альфа-Гарант». Вказаний поліс передбачав франшизу в розмірі - 2 000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок) грн.

31.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а також з заявою про страхове відшкодування.

23.08.2019 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» перераховано на рахунок Позивача страхове відшкодування в сумі - 7 381,33 гривні.

Однак розмір збитків, завданих ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, значно перевищує виплачене страхове відшкодування, в результаті чого у Позивача відсутня можливість здійснити відновлювальний ремонт свого автомобіля.

Позивач звернулась до незалежного суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MAZDA д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 29.05.2019 року.

Відповідно до Звіту № 00/16.09.19 від 14 вересня 2019 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля MAZDA д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 29.05.2019 року складає - 38 627, 62 гривень.

Послуги експерта за складення Звіту № 00/16.09.19 від 14 вересня 2019 року становили - 1500,00 гривень.

16.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з заявою про виплату страхового відшкодування згідно Звіту незалежного оцінювача № 00/16.09.19 від 14 вересня 2019 року.

Однак, листом вих. № 12/3382 ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування відмовлено.

Як вбачається зі змісту Звіту № 00/16.09.19 від 14 вересня 2019 року, оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля MAZDA д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 29.05.2019 року, проведено відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, а також відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту №1 »Загальні засади оцінки майна та майнових прав, затвердженого Постановою КМУ від 10.09.2003 року №1440.

Отже, висновок, викладений у Звіті № 00/16.09.19 від 14 вересня 2019 року про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля MAZDA д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді є належним та допустимим доказом вартості матеріального збитку, завданого позивачу.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 29.05.2019 року Позивачу було заподіяно моральну шкоду, зокрема порушено нормальні життєві зв`язки, Позивач втратила душевний спокій, зазнала майнових втрат, внаслідок пошкодження її автомобіля.

Вказаний період позивач проходила тривалий курс лікування, включаючи хіміотерапію. Діагноз лікаря: виразка шлунку, лімфома. Враховуючи тривалий час, який необхідний був для проведення лікування, супутніх процедур, огляд лікарів, проведення аналізів, Позивач вимушена була також багато часу витрачати на оформлення відповідних документів для оформлення документів для відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, проведення експертизи тощо, що завдало Позивачу додаткових труднощів та додаткових зусиль для організації свого життя, було змінено звичайний спосіб життя Позивача. Переживання Позивача посилились відмовою Відповідачів виплатити кошти для проведення відновлювального ремонту в добровільному порядку. Крім того, умисною протиправно поведінкою страхової компанії було звужено цивільні та майнові права Позивача, завдано шкоди поглядам та переконанням, що значно посилило вплив негативних явищ.

Враховуючи характер та обсяг завданих Позивачу страждань, розмір, заподіяної моральної шкоди Позивачем оцінено в 20 000 (двадцять тисяч) 00 гривень.

На піставі вищевказаного позивач просила суд стягнути з ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АЛЬФА-ГАРАНТ», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код: 32382598 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , п/р IBAN № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - 42 746 (сорок дві тисячі сімсот сорок шість) гривень 29 копійок, з яких: 31 246, 29 гривень - страхове відшкодування, 1500,00 гривень - послуги експерта за складення Звіту №00/16.09.19 від 14 вересня 2019 року та 10 000,00 гривень - моральна шкода.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , п/р IBAN № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - 2 000 (дві тисячі) 00 гривень франшизи та 10 000,00 гривень - моральної шкоди.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2020 року відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.

23 вересня 2020 року до суду від відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вони просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів, що вартість відновлювального ремонту викладена у аварійному сертифікаті 10D/55/0 від 31.05. 2019 року, визначена експертом з порушенням методики товарознавчої експертизи. Також вказали у відзиві, що позивач у заяві про виплату страхового відшкодування погодилася зі способом та розміром збитку, розрахованим страховиком.

28 жовтня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Левицькою Оленою Лазарівною подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого вона просила суд позов задовольнити, при проведенні експертизи незалежним експертом жодних порушень нрм чинного законодавства не було.

16 лютого 2021 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

06 травня 2021 року у судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_3 , який підтвердив повністю звіт за №00/16.09. 19 від 14 вересня 2019 року про оцінку вартості майна, а саме автомобіля марки «MAZDA 6» д.н.з. НОМЕР_2 , у розмірі 38 627, 62 грн.

У судове засідання позивачка та її представник у судове засідання не з`явились. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. До суду направили заяву про розгляд справи у їх відсутності, у якій вимоги позову підтримали у повному обсязі, просили задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Представник відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. До суду направили письмовий відзив, у якому просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі. Заяв та клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховий поліс це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (п. 1.8. «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Між ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_4 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №8187974 від 21.10.2018 року, яким був забезпечений транспортний засіб марки «SSANG YONG» д.н.з. НОМЕР_1 .

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.07.2019 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАп закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Аварійним комісаром ОСОБА_5 було складено аварійний сертифікат №10-D/55/0, яким встановлено, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки «MAZDA 6» д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням зносу, становить 11 257,60 грн.

23.08.2019 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» перераховано на рахунок Позивача страхове відшкодування в сумі - 7 381, 33 грн.

Згідно ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують.

Згідно ч.1 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

14.09.2019 року ФОП « ОСОБА_3 був складений висновок про оцінку вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданої власникові автомобіля марки «MAZDA 6» д.н.з. НОМЕР_2 , складає 38 627, 62 грн.

Згідно п.36.2 ст.36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як встановлено ст.25 Законом України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

23 серпня 2019 року ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» склало страховий акт №ЦВ/19/2565, згідно якому розмір страхового відшкодування становить 7 381,33 грн.

Після отримання страховою компанією заяви позивача від 16.09.2019, відповідач не врахував надані докази змісту майнових вимог і жодних дій з перерахунку страхового відшкодування не вчиняв, на адресу позивача направлено лист за №12/3382, яким повідомлено про прийняте раніше рішення про сплату страхового відшкодування відповідно до страхового сертифікату №10-D/55/0. Також повідомили позивача, що поліс добровільного страхування цивільно-правової відповідальності за №АМ-0008187974 від 21.10. 2018 року, передбачає франшизу у розмірі 2 000 грн., сума страхового відшкодування була сплачена у розмірі 7 381, 33 грн.

Стаття 22 ЦК України визначає, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України передбачає, що у разі якщо шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, то її відшкодування відбувається на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961-ІV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону № 1961-ІV).

Пунктом 35.1 статті 35 Закону № 1961-ІV визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів із дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Пунктами 36.1, 36.2, 36.4 статті 36 Закону № 1961-ІV встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування із особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплатити) та виплатити його.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатити страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Згідно з п. 30.1. та п. 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд, відхиляє звіт за №00/16.09. 19 від 14 вересня 2019 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, нанесеного власникові автомобіля марки «MAZDA 6» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок пошкоджень після ДТП, складає 38 627, 62 грн, оскільки висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України «Про судову експертизу» (4038-12), і внесена я до Державного реєстру атестованих судових експертів.

Такий висновок відповідає роз`ясненням пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» та висновку Верховного Суду у постанові по справі № 520/8867/15-ц від 13.11.2019 року.

Проте, позивач не зверталась до суду з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи на предмет визначення розміру матеріального збитку, завданого їй внаслідок пошкодження в ДТП транспортного засобу.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У даній справі, позивач у своїй заяві до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про виплату страхового відшкодування від 31 травня 2019 року ОСОБА_1 підтвердила свою згоду із способом та розміром збитку, розрахованим страховиком, що засвідчила своїм особистим підписом, вказала свої платіжні реквізити для виплати страхового відшкодування. Відповідно до положень пункту 36.7 статті 36 цього Закону рішення страховика про здійснення страхового відшкодування в судовому порядку не оскаржила.

Таким чином, всупереч вимогам ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, позивач не довела належними та допустимими доказами, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» не виконало в повному обсязі своє зобов`язання з виплати страхового відшкодування.

З приводу стягнення суми франшизи з відповідача ОСОБА_2 , судом встановлено наступне.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування має бути компенсована Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (пункт 36.6 статті 36 вказаного Закону).

Згідно п. 36.6 Закону відповідачем ОСОБА_2 має бути компенсована сума франшизи, яка передбачена договором страхування у розмірі 2000 грн..

Крім того, відповідно до ч. 1, п. 9 ч.2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за відшкодуванням моральної шкоди.

Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі статтею 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.

Отже, суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Звертаючись до суду, позивачем не надано будь-яких доказів заподіяння йому моральних страждань поведінкою відповідача в справі, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок дій відповідача.

Зокрема, відсутні будь-які докази, які б підтверджували пережитий позивачем психологічний стрес, порушення нормального ходу його життя, дискомфорту, посилення душевних страждань, погіршення психологічного стану здоров`я.

Крім того, будь-яким чином позивач не довів розумності та співмірності зазначеного в позові розміру моральної шкоди з урахуванням приведених ним обґрунтувань та обставин її завдання.

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, характеризуючи свій стан внаслідок понесених моральних страждань, є загальними абстрактними твердженнями, а не конкретними фактами, що мають відношення до спору сторін.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача у частині стягнення моральної шкоди.

У відповідності до ст. 82 ЦПК обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Крім того, у відповідності зі ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави понесені судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 840,80 грн.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 22, 23, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 11-13, 76-81, 82, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, франшизи та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , п/р IBAN № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - 2 000 (дві тисячі) 00 гривень франшизи.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації та адреса для листування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АЛЬФА-ГАРАНТ», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ: 32382598.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Дубас