Рішення № 10136767, 20.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.10                                                                                           Справа № 2/54

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Ларіонова Р.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркум”, м. Стрий до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лісова промислова заготівельна компанія”, м. Жидачів про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення 135168 грн. 14 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Маркум”, м. Стрий звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лісова промислова заготівельна компанія”, м. Жидачів про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення 135168 грн. 14 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 29.03.2010р. призначив розгляд справи на 13.04.2010р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що ухвалою господарського суду Львівської області від 1 жовтня 2009р. було затверджено мирову угоду у справі №17/152 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркум” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лісова промислова заготівельна компанія” про стягнення боргу в сумі 187509 грн. 40 коп. Відповідно до умов затвердженої судом мирової угоди, відповідач до 31.11.2009р. зобов’язувався сплатити суму боргу в розмірі 116173 грн. 60 коп., до 30.11.2009р. –суму інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 13939 грн. 62 коп. та судові витрати в розмірі 6095 грн. 05 коп. Однак, відповідач оплатив лише 7000 грн. 00 коп. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача становить 129208 грн. 27 коп. За порушення строків сплати заборгованості відповідачу нараховано інфляційні втрати в розмірі 4961 грн. 60 коп. та 3% річних в розмірі 998 грн. 27 коп. У зв’язку з цим просив спонукати відповідача виконати мирову угоду та стягнути 129208 грн. 27 коп., а також стягнути інфляційні втрати в розмірі 4961 грн. 60 коп. та 3% річних в розмірі 998 грн. 27 коп. Просив також покласти на відповідача судові витрати, в тому числі витрати на допомогу адвоката в розмірі 5000 грн. 00 коп.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив. В своїх запереченнях зазначив, що в частині стягнення 135168 грн. 13 коп. суд повинен провадження у справі припинити, оскільки господарським судом по справі №17/152 вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. В частині спонукання до виконання умов мирової угоди суд має припинити провадження у справі, окільки така вимога не підлягає розгляду в господарських судах.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 1 жовтня 2009р. було затверджено мирову угоду у справі №17/152 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркум” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лісова промислова заготівельна компанія” про стягнення боргу в сумі 187509 грн. 40 коп.

Згідно умов даної мирової угоди, відповідач зобов’язувався погасити заборгованість перед відповідачем до 31.10.2009р. –58086 грн. 80 коп., до 31.11.2009р. –58086 грн. 80 коп., до 30.11.2009р. –суму інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 13939 грн. 62 коп. та судові витрати в розмірі 6095 грн. 05 коп.

Ухвала господарського суду Львівської області від 01.10.2009р., якою затверджену мирову угоду по справі №17/152, набрала законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати згідно умов мирової угоди виконав частково (оплатив 7000 грн. 00 коп.), на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 129208 грн. 27 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 998 грн. 27 коп., інфляційних втрат в сумі 830 грн. 24 коп.

Судом не беруться доводи представника відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 абз. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається з ухвали господарського суду Львівської області від 01.10.2009р. по справі №17/152, предметом позову у даній справі було стягнення боргу, підставою заявлення позову стало невиконання відповідачем договірних зобов’язань щодо оплати поставленого товару.

Предметом позову у справі №2/54 є спонукання ТзОВ “Українська лісова промислова заготівельна компанія” до виконання умов мирової угоди, затвердженої господарським судом Львівської області від 01.10.2009р. по справі №17/152. Підставою ж позову у справі № є невиконання відповідачем умов мирової угоди по справі №17/152 у строк, визначений у ній.

Згідно ч. 2 ст. 604 ЦК України, зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація).

Сторони, уклавши мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду Львівської області від 01.10.2009р. по справі №17/152, припинили зобов’язання, невиконання якого відповідачем було підставою для заявлення позову у справі №17/152.

Таким чином, спір по справі №2/54 не є тотожним спору по справі №17/152.

Пунктом 1 абз. 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до п. 1.1 Рекомендацій Вищого господарського суду України “Про внесення змін і доповнень до деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України” від 25.04.2008 р. № 04-5/141, у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України “Про виконавче провадження”, то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не мас статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Як вбачається з постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) старшого державного виконавця відділу ДВС Жидачівського РУЮ від 27.11.2009р., ухвала господарського суду Львівської області від 01.10.2009р. по справі №17/152 не є виконавчим документом, оскільки не передбачає заходів примусового виконання, а тому не підлягає виконанню.

Внаслідок цього відсутні правові підстави для припинення провадження по справі за п. 1 абз. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Позивачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1019, видане 23.09.2004р., договору №01-02/10 про надання правової допомоги від 01.02.2010р., акту приймання наданих послуг від 20.04.2010р. та копію платіжного доручення №136 від 09.02.2010р. про здійснення оплати вартості послуг адвоката.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська лісова промислова заготівельна компанія”, м. Жидачів, вул. Будівельна, будинок 1, Львівська область (ідентифікаційний код 31579043) виконати умови мирової угоди, затвердженої господарським судом Львівської області по справі №17/152 від 01.10.2009р., шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркум”, м. Стрий, вул. Колесси, будинок 26, квартира 1, Львівська область (ідентифікаційний код 34443018) 129208 грн. 27 коп. боргу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лісова промислова заготівельна компанія”, м. Жидачів, вул. Будівельна, будинок 1, Львівська область (ідентифікаційний код 31579043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркум”, м. Стрий, вул. Колесси, будинок 26, квартира 1, Львівська область (ідентифікаційний код 34443018) 4961 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 998 грн. 27 коп. 3% річних, 1351 грн. 68 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

4.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя