Рішення № 10136566, 21.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.10                                                                                 Справа № 17/39

За позовом Фермерського господарства „Київська Русь”, с. Голубівка Кремінського району Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА” в особі Луганської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта”, м. Луганськ

3-я особа без самостійних вимог на стороні позивача –Акціонерний комерційний банк „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк

про стягнення 131291 грн. 42 коп.

          Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: Степанов О.В., довіреність № 08-03-14/490-09 від 10.11.2009;

від 3-ої особи: Стеценко В.В., довіреність № 02-04/729 від 10.12.2009.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- стягнення з відповідача на р/р 3-ї особи –АКБ „Укрсоцбанк” №37396550300000 грошову суму у розмірі 109350,00 грн. на підставі договору страхування №8-221-75 від 15.04.2008;

- стягнення з відповідача на користь позивача суму матеріального збитку у розмірі 21941,42 грн., згідно розрахунку на р/р №26009556455570 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”; (згідно заяви позивача про збільшення позовних вимог №12-04 від 12.04.2010).

Заявою про уточнення позовних вимог № 21-06 від 21.06.2010, зданою у судовому засіданні 21.06.2010, позивач уточнив першу вимогу та просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, що дорівнює 109350,00 грн.

Вказане уточнення приймається судом до уваги.

Відповідач відзивом на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити. Зокрема, він зазначає, що як вбачається з заяви позивача про страхову виплату, та інших матеріалів справи, зазначений вище трактор було викрадено в період 19.09.2008 по 23.09.2008 внаслідок незаконного заволодіння.

Як зазначає відповідач, в ході проведеної перевірки службою безпеки НАСК «Оранта»встановлено, що позивачем, з моменту надання до страхової компанії заяви про страхову виплату постійно порушувалися умови Договору.

Зокрема, позивач негайно не повідомив відповідача про настання страхового випадку, в установлений строк не передав відповідачу одночасно з поданням заяви про страхову виплату другий комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, не надав документів, які підтверджують право особи, яка ставили трактор на місце стоянки, на керування даним транспортним засобом. Позивач всяко уникав спілкування та контактів з працівниками відповідача, чим перешкоджав здійснення ним в повному обсязі вимог пунктів 2.11.3.1 та 2.11.3.8 Договору.

Дії позивача як страхувальника свідчать про надання з його боку свідомо неправдивих відомостей, або їх замовчування, про причини і обставини страхового випадку та невиконання умов Договору, що п.п. 2.4.3.1., 2.4.3.5. та 2.4.3.7 надає Страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

В постанові про порушення кримінальної справи від 24.09.2008 за ознаками ч.3 ст. 289 КК України за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, та в постанові о зупиненні досудового слідства від 24.11.2008, які згідно діючого кримінально-процесуального кодексу України є процесуальними документами, вказано, що даний злочин був скоєний в період з 19.08.2008 по 23.08.2008, а додаткова угода, яка включає пункт 1.2.4 (незаконне заволодіння) почала діяти лише з 20.08.2008.

Факт незаконного заволодіння трактором, а саме в період з 19.08.2008 по 23.08.2008 підтверджує також начальник карного розшуку Кремінського РВ, Кирющенко С.Г., який особисто виїжджав на місто злочину та володіє інформацією по даній кримінальній справі.

Відповідач посилається на ст. 991 Цивільного кодексу України, згідно якої страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником, без поважних на те причин, про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішенням Головного офісу НАСК «Оранта»від 05.05.2009 повідомлено страхувальника - Фермерське господарство «Київська Русь»про відмову здійснити страхову виплату у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Стосовно вимоги позивача про стягнення матеріального збитку, відповідач зазначає, що ці позовні вимоги ґрунтуються на інших договірних відносинах (договір невідновлювальної кредитної лінії № 556/16-Ю39 від 25.03.2008) за якими у позивача виникають зобов'язання перед кредитором АКБ СР «Укрсоцбанк». В даних правовідносинах відповідач не є стороною і відповідно не несе зобов'язань за вказаним вище договором.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством Національною страховою компанією „Оранта” в особі Луганської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта” (позивач у справі), як Страховиком, та Фермерським господарством „Київська Русь” (позивач у справі), як Страхувальником, був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу від 15.04.2008 № 8-221-75 (далі –Договір страхування).

Згідно частини 1 Договору, застрахованим транспортним засобом є трактор Беларус-892, реєстраційний № 03012 ВВ, 2008 року випуску, дійсною вартістю 121500,00 грн.

Пунктом 1.2 Договору встановлені страхові ризики, а саме: протиправні дії третіх осіб, стихійні явища + пожежа.

Додатковою угодою від 19.09.2008, до Договору, яка набрала чинності 20.09.2008, доповнено страхові ризики ще незаконним заволодінням та встановлено франшизу –10 % від страхової суми.

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 100 від 13.03.2007, страховими ризиками є втрата або пошкодження застрахованого транспортного засобу та/або застрахованого додаткового обладнання внаслідок настання таких подій: 2.3.1.5 Договору –втрата застрахованого транспортного засобу внаслідок незаконного заволодіння шляхом крадіжки, грабежу чи розбою (ризик «Незаконне заволодіння»).

У пункті 2.3.4 Договору вказано, що страховий випадок –страховий ризик (подія), зазначений у п.1.2 цього Договору, що відбувся і з настанням якого виникає обов’язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або іншій третій особі.

Як встановлено у пункті 2.4.3.7 Договору, Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування з причини невиконання Страхувальником умов п. 2.11.6 Договору у разі втрати застрахованого транспортного засобу внаслідок незаконного заволодіння шляхом крадіжки.

Відповідно до пункту 2.9.1.1 Договору, Страхувальник має право на отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому цим Договором.

Пунктом 2.10.2 Договору встановлено, що при настанні події, що має ознаки страхового випадку, Страхувальник зобов’язаний у можливий найкоротший строк, але в будь-якому разі не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту настання події, що має ознаки страхового випадку, повідомити Страховика про обставини події та подати Страховику письмову заяву про страхову виплату.

Згідно пункту 2.11.5 Договору, Страховик має право відстрочити прийняття рішення щодо визнання випадку страховим та розміру страхового відшкодування у випадку, коли за фактом ДТП або викрадення проводиться досудове слідство або порушено кримінальну справу –до припинення (зупинення) досудового слідства або винесення вироку суду з кримінальної справи й надання Страховику відповідних документів (п. 2.11.5.3 Договору)

Пунктом 2.11.6 Договору встановлено, що Страхувальник зобов’язаний передати Страховику повний комплект оригінальних ключів; усі комплекти пультів керування (брелоків, карток, ключів) протиугінними, охоронними, пошуковими системами, якими оснащений застрахований транспортний засіб; технічний паспорт та інші документи від викраденого застрахованого транспортного засобу одночасно з поданням письмової заяви про страхову виплату або (якщо ці документи та ключі надані органам МВС) після закінчення (припинення) розслідування або винесення судового рішення по кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.03.2008 між АКБ „Укрсоцбанк” (третя особа без самостійних вимог на стороні позивача), та позивачем, було укладено договір невідновлювальної кредитної лінії №556/16-Ю39 (далі –Кредитний договір). Кредит був наданий позивачу на купівлю транспортних засобів.

На виконання умов Кредитного договору, Банком були надані грошові кошти, а позивачем був придбаний трактор Беларус-892.

В забезпечення виконання кредитних зобов’язань позивача перед Банком, з позивачем був укладений договір застави від 15.04.2008 №556/16-39/1. За цим договором, в заставу було надано трактор Беларус-892.          

Відповідно до умов кредитного договору позивач, взяв на себе зобов'язання укласти договір страхування транспортних засобів, який уклав 15.04.2008 з відповідачем. 19.09.2008 укладено додаткову угоду, де було визначено, що відповідач страхує позивача від випадків «ДТП»та «Незаконне заволодіння».

Вночі з 20.09.2008 на 21.09.2008 транспортний засіб трактор Беларус-892 невідомою особою було викрадено, тобто згідно п. 1.2.4 договору страхування, настав страховий випадок. Про факт викрадення свідчить той факт, що Кремінським РВ УМВС 24.09.2008 було порушено кримінальну справу № 268/08 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Позивачем було письмово повідомлено відповідача про настання страхового випадку та надано всі, передбачені договором страхування документи, однак, в порушення вимог пунктів 2.11.4 та 2.11.4.1 договору страхування, у визначений договором страхування строк 25 днів, відповідач не склав страховий акт та не здійснив виплату страхового відшкодування.

Невиконання відповідачем вимог пункту 2 ч. 1 ст. 988 ЦК України, а саме не виконання зобов'язання про вжиття заходів щодо оформлення у дводенний строк всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові привело до безпідставного не складання відповідачем страхового акта. Натомість позивачем було отримано відмову у виплаті за договором страхування, посилаючись на порушення Позивачем умов Договору страхування.

Крім того, позивач зазначає, що в результаті несплати відповідачем страхової виплати, він поніс матеріальні збитки у сумі 21941,42 грн., що склалися з нарахованих і сплачених позивачем відсотків за застрахований трактор, з моменту настання страхового випадку. Так як у випадку своєчасної сплати відповідачем страхового відшкодування, позивачу не потрібно б було сплачувати відсотки по існуючому кредиту.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), яка кореспондується зі статтею 374 Господарського кодексу України (далі –ГК України), за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 990 Цивільного кодексу України унормовано, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України „Про страхування” страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 988 ЦК України та пунктом 2.9.4.2 Договору страхування встановлено, що страховик зобов’язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

Як встановлено у статті 25 Закону України „Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно статті 26 Закону України „Про страхування”, підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

          1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

          2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

          3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

          4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

          5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Судом встановлено, що на виконання умов договору невідновлювальної кредитної лінії № 556/16-Ю39 (в забезпечення кредитних зобов’язань по якому було укладено договір застави від 15.04.2008 №556/16-39/1), укладеного між позивачем та третьою особою, сторони у справі уклали договір добровільного страхування транспортного засобу від 15.04.2008 № 8-221-75, а саме, об’єкта договору застави - трактора Беларус-892, що знаходиться за адресою: Луганська обл., Кремінський р-н, с. Голубівка, вул. Леніна, б. 102.

Вказаний транспортний засіб було застраховано, в тому числі, і від незаконного володіння, яке відповідно до умов пункту 2.3.1.5 Договору страхування полягає у втраті застрахованого транспортного засобу внаслідок незаконного заволодіння шляхом крадіжки, грабежу чи розбою.

24.09.2008 позивач звернувся до відповідача з заявою про страхову виплату, згідно якої 19.09.2008 Афанасьєвський О.Л. залишив у дворі житлового будинку трактор Беларус-892, попередньо замкнувши його на ключ. У вівторок повернувшись додому, вказана особа, не побачивши трактора на місці, одразу звернулась до міліції.

29.09.2008 на виконання пункту 2.11.6 Договору страхування представником позивача представнику відповідача було передано один комплект ключів від трактору Беларус-892 та свідоцтво про реєстрацію машини.

24.09.2008 було винесено постанову про порушення кримінальної справи по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, в якому зазначено, що в період часу з 19.09.2008 по 23.09.2008 невстановлена особа з території двору, розташованого за адресою: с. Голубівка, вул. Заречна, 24, незаконно заволоділа трактором Беларус –892, держаний номер 03012 ВВ, що належить ФГ „Київська Русь”.

24.11.2008 слідчим Кремінського РВ УМВС України у Луганській області було винесено постанову про зупинення досудового слідства.

24.12.2008 позивач звертається до відповідача листом з вимогою виплатити страхове відшкодування, на що відповідач листом № 37 від 13.01.2009 відповідає, що ним було зроблено запит до Кремінського РВ УМВС України у Луганській області для офіційного підтвердження точної дати незаконного заволодіння трактором Беларус-892. Також відповідач вимагає позивача, керуючись п. 2.11.3.6 Договору страхування, надати висновок службового розслідування по факту незаконного заволодіння трактором.

Листом від 20.01.2009 № 453 Кремінським РВ УМВС України у Луганській області відповідачу було надано відповідь, де вказано, що 24.09.2008 по факту незаконного заволодіння трактором Беларус-892, що належить ФГ „Київська Русь”, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 УК України. Також зазначено, що в ході досудового слідства було встановлено, що даний злочин був скоєний в ніч з 20 на 21.09.2008.

13.02.2009 позивач звернувся до відповідача листом № 1302-09 з вимогою надати страховий акт про настання страхового випадку або обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. На що 02.03.2009 відповідач надав відповідь за № 291, згідно якої рішення про виплату (відмову виплати) страхового відшкодування буде прийнято після надання відповіданих документів про припинення (зупинення) досудового слідства або винесення вироку суду з кримінальної справи.

Листом від 05.05.2009 № 09-02-07/12060 позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Так, у вказаному листі зазначено, що позивач в порушення умов п. 2.11.6 Договору страхування не одночасно з заявою про страхове відшкодування, а тільки через п’ять днів передав відповідачу ключі від транспортного засобу. Крім того, відповідно до постанови про порушення кримінальної справи, крадіжка трактора Беларус-892 відбулась в період часу з 19.09.2008 по 23.09.2008, однак, ризик „незаконне заволодіння” було включено до Договору страхування на підставі Додаткової угоди, яка набрала чинності з 20.09.2008. Довідка від 20.01.2009 № 453 за підписом заступника начальника Кремінського РВ УМВС України у Луганській області, не може вважатись належним доказом дати споєння злочину, оскільки взагалі не є процесуальним документом.

Однак, суд не може вважати таку відмову обґрунтованою з огляду на таке.

Досудове слідство по кримінальній справі № 0268/08 неодноразово зупинялось з приводу неможливості встановлення особи, що скоїла злочин. Так, воно зупинялось постановою від 24.11.2008, скасованою постановою прокурора 09.02.2009.

Наступного разу досудове слідство зупинялось 26.06.2009.

В матеріалах справи міститься постанова про зупинення досудового слідства від 26.06.2009, в якій зазначено, що в ніч з 20 на 21.09.2008 невстановлена особа з території двору будинку № 24, розташованого за адресою: с. Голубівка, вул. Заречна, 24, незаконно заволоділа трактором Беларус –892, держаний номер 03012 ВВ, що належить ФГ „Київська Русь”.

Відповіддю від 20.01.2009 № 453 Кремінським РВ УМВС України у Луганській області на запит самого відповідача вказано, що в ході досудового слідства було встановлено, що даний злочин був скоєний в ніч з 20 на 21.09.2008.

Крім того, в пункті 2.9.3.3 Договору страхування вказано, що страховик має право направляти запити в компетентні органи з питань, пов’язаних з розслідуванням причин та обставин страхового випадку, що і було зроблено відповідачем 08.01.2009 (запит № 5), на який було надано вищевказану відповідь.

Відповідач безпідставно не взяв вказаний лист від 20.01.2009 № 453 до уваги, до того ж у відповідності з пунктом 2.11.5 Договору страхування відповідач не скористався своїм правом та не відстрочив прийняття рішення про визнання випадку страховим коли за фактом викрадення проводиться досудове слідство –до його зупинення.

А в постанові про зупинення досудового від 26.06.2009 було зазначено дату скоєння злочину, яка підпадала під настання страхового ризику. Незважаючи на скасування вказаної постанови постановою заступника прокурору Кремінського району від 17.07.2009 та направлення кримінальної справи № 0268/08 для організації подальшого розслідування, постановою старшого слідчого РВ Кремінського РВ УМВС України у Луганській області від 17.03.2010 знову досудове слідство було зупинено.

У відповіді № 8076 від 16.06.2010 на ухвалу суду від 27.05.2010, слідчий також повідомив, що досудове слідство у кримінальній справі № 0268/08, порушеній по факту викрадення трактору Беларус-892, д.н. 0301123 ВВ, зупинено на підставі п.3 ст. 206 КПК України, оскільки проведеним досудовим слідством по даній справі, особи яка вчинила даний злочин не встановлено. В підтвердження надано Постанову про зупинення досудового слідства від 17.03.2009.

12.03.2010 старшим слідчим РВ Кремінського РВ УМВС України у Луганській області було винесено постанову про уточнення дати скоєння злочину, згідно якої датою незаконного заволодіння трактором є 21.09.2008.

Таким чином, зважаючи на все вищенаведене, відмова відповідача у здійсненні страхових виплат позивачу була передчасною та такою, що ґрунтується на висновках, які суперечать встановленим фактам при розслідуванні кримінальної справи № 0268/08.

Відповідачем було відмовлено у здійсненні страхових виплат тоді, коли досудове слідство по кримінальній справі № 0268/08 ще проводилось и зупинено не було.

Посилання відповідача на ухилення позивача від спілкування та контактів з працівниками страхової компанії та несвоєчасне звернення з заявою про настання страхового випадку спростовуються матеріалами справи, зокрема, численними зверненнями відповідача на адресу позивача, які були вказані вище.

Крім того, Афанасьєвський О.Л. звернувся з заявою про страхове відшкодування 24.09.2008, а встановив, що трактор було викрадено 23.09.2008, що не суперечить п. 2.10.2 Договору страхування, відповідно до якого, Страхувальник зобов’язаний у можливий найкоротший строк, але в будь якому разі не пізніше 2 робочих днів з моменту настання події, що має ознаки страхового випадку, повідомити Страховика про обставини події та подати Страховику письмову заяву про страхову виплату.

Стосовно несвоєчасного повернення комплекту ключів від трактору, а саме, 29.09.2008, то листом № 11926 від 30.10.2009 за підписом начальника РВ Кремінського РВ УМВС України у Луганській області зазначено, що обидва комплекти ключів від трактора в ході слідства 25.09.2008 були вилучені у Афанасьєвського О.Л. Один комплект ключів долучений до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ, другий комплект ключів від трактору 29.09.2008 було повернуто Афанасьєвському О.Л.

Отже, Афанасьєвський О.Л. передав комплект ключів 29.09.2008 відповідачу, оскільки саме тоді йому вказаний комплект ключів було повернуто працівниками міліції.

Таким чином, зважаючи на все вищенаведене, відмова відповідача у здійсненні страхових виплат позивачу була передчасною та такою, що ґрунтується на висновках, які суперечать встановленим фактам при розслідуванні кримінальної справи № 0268/08.

Згідно зі статтею 8 Закону України „Про страхування”, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, страховий випадок –незаконне заволодіння, настав в період дії Договору страхування та додаткової угоди до нього, що підтверджується численними вищевказаними доказами, отже вимога позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 109350 грн. є такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача матеріальні збитки у сумі 21941,42 грн., що склалися з нарахованих і сплачених Позивачем відсотків за застрахований трактор, з моменту настання страхового випадку, а саме, вибуття трактора із користування позивача внаслідок крадіжки. Так як у випадку своєчасної сплати відповідачем страхового відшкодування, позивачу не потрібно б було сплачувати відсотки по існуючому кредиту.

Однак, зазначена вимога не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 ГК України визначає склад та розмір відшкодування збитків, зокрема, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

-          вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

-          додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;

-          неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;

-матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках,передбачених законом.

За загальним правилом збитки –це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов’язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об’єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; противоправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов’язання; причинний зв’язок між протиправними діями боржника та збитками.

Важливим елементом об’єктивної сторони правопорушення є причинний зв’язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні взятих на себе зобов’язань Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.

Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов’язання. На нього покладений обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язання і завданими збитками.

Однак, в даному випадку, між нездійсненням своєчасно страхового відшкодування та несплатою відсотків за кредитним договором прямий причинний зв’язок не вбачається, оскільки виплата відсотків по кредиту є зобов’язанням позивача незалежно від виконання своїх зобов’язань відповідачем та відноситься до кредитних ризиків самого позивача.

Від того, як позивач планує свою господарську діяльність і від того, які будуть її фінансові результати, залежить своєчасна сплата кредиту та відсотків по ньому, але ні в якому разі, прямо не від сплати страхового відшкодування відповідачем.

Отже, суд дійшов висновку, що, так як позивачем не доведено прямого причинного зв’язку між неналежним виконанням зобов’язання відповідачем та негативними наслідками у вигляді збитків, то у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 109350 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю. Відносно вимоги про стягнення збитків слід відмовити.

Судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта” м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034136 в особі Луганської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта”, м. Луганськ вул. М. Расковой, буд. 3д, ідентифікаційний код 26230163, на користь Фермерського господарства „Київська Русь”, с.Голубівка Кремінського району Луганської області, вул. Леніна, буд. 102, ідентифікаційний код 32815426, страхове відшкодування у сумі 109350 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1093,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 196,56 грн., видати наказ.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 29.06.2010.

Суддя                                                                                           О.С. Фонова