Рішення № 10136388, 22.06.2010, Краматорський міський суд Донецької області

Справа №2-2038/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Пікалової Н.М., при секретарі Товстун Г.А., за участю представника позивача-відповідача Бикової М.А., представника відповідача-позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” в особі Краматорської філії ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_3 про передачу майна в заклад та звернення стягнення на предмет застави та по обєднаному позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Краматорської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору та договорів застави майна недійсним, про прийняття суми платежу,

В С Т А Н О В И В:

До Краматорського міського суду звернулися Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” в особі Краматорської філії ПАТ КБ „ПриватБанк” з позовом до ОСОБА_3 про передачу майна в заклад та звернення стягнення на предмет застави та ОСОБА_3 з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Краматорської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору та договорів застави майна недійсним, про прийняття суми платежу. Ухвалою суду від 01.04.2010 року справи обєднані в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивача-відповідача Бикова М.А., яка діє на підставі довіреності від 13.08.2006 року, заявлені позивачем позовні вимоги підтримала, позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала та суду пояснила, що 06.03.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 135М-07, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 43000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.03.2012 року. В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором між позивачем та відповідачем 06.03.2007 року було укладено договори застави майна та застави автотранспорту, за умовами яких, відповідач надав в заставу холодильний прилад для напівпричепу-рефрижератору CARRIER Transicold, 1994 року випуску, вантажний силовий тягач DAF FT 95.380XF, 1998 року випуску, держ. №АН6544ВТ, непів причеп рефрижератор LAMBERT, 1994 року випуску, держ. №АН8400ХХ, напівпричеп бортовий PANAV CZ, 1996 року випуску, держ. №АН5825ХХ, які знаходяться за адресою: м. Краматорськ, вул. Вознесенського, 16-8. Майно належить відповідачу на праві власності. В порушення умов кредитного договору та норм діючого законодавства відповідач свої зобовязання за договором виконував неналежно, станом на 15.04.2009 року за ним утворилася заборгованість в сумі 33219,63 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 31078,06 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 2048,24 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в сумі 93,33 доларів США. Просила передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у відповідача належне йому на праві власності заставлене майно та звернути стягнення на заставлене майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення позивачем договору купівлі продажу предметів застави від імені відповідача. Також просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1730,00 грн. В обґрунтування своїх заперечень проти позову ОСОБА_3 пояснила, що дозвіл на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» видано ПАТ КБ «ПриватБанк» 21.09.2009 року за №22-3 (до перенаіменування діяла банківська ліцензія №22 від 04.01.2001 року та дозвіл а №22-2 від 29.07.2003 року). У додатку 1, 2 до дозволу включено право здійснення операцій з валютними цінностями, зокрема, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Вказана у дозволі валютна операція в повній мірі відповідає характеру укладеної з клієнтом кредитної угоди, в якій валютою кредитування є саме іноземна валюта. Таким чином, наявність банківської ліцензії та дозволу НБУ є необхідною і достатньою умовою для надання кредитів іноземній валюті. Можливість надання і погашення кредитів в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, оскільки відповідно до ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускаються у випадках, порядках і на умовах, встановлених законом, а Закон України «про банки і банківську діяльність» встановлює саме такі випадки, порядок та умови. Просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі за необґрунтованістю.

Відповідач-позивач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про день та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_3 ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 16.10.2009 року, в судовому засіданні заперечував проти позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, в обґрунтування своїх заперечень суду пояснив, що вважає кредитний договір № , укладений між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 № 135М-07 від 06.03.2007 року таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки валютою зобовязання за договором встановлено долар США, а не українська гривня, що суперечить Конституції України та нормам Цивільного кодексу України. Крім того зазначив, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не має відповідних ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій. Просив у позові ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити, а позов ОСОБА_3 задовольнити та визнати недійсними кредитний договір № 135М-07 від 06.03.2007 року та договори застави майна від 06.03.2007 року та застави автотранспорту від 06.03.2007 року, укладені між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 Крім того, просив зобовязати відповідача прийняти у ОСОБА_3 суму в розмірі 16500,00 доларів США за курсом 5,05 грн. за 1 долар США з розстроченням платежу на 25 місяців за таких умов, що місячний платіж буде складати 3333,00 грн.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в справі докази, суд вважає за можливе ухвалити рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем 06.03.2007 року дійсно був укладений кредитний договір № 135М-07, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 43000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.03.2012 року.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором між позивачем та відповідачем 06.03.2007 року були укладені договори застави майна та застави автотранспорту, за умовами яких, відповідач надав в заставу холодильний прилад для напівпричепу-рефрижератору CARRIER Transicold, 1994 року випуску, вантажний силовий тягач DAF FT 95.380XF, 1998 року випуску, держ. №АН6544ВТ, непів причеп рефрижератор LAMBERT, 1994 року випуску, держ. №АН8400ХХ, напівпричеп бортовий PANAV CZ, 1996 року випуску, держ. №АН5825ХХ, які знаходяться за адресою: м. Краматорськ, вул. Вознесенського, 16-8. За договорами застави вартість предметів застави складає холодильного приладу для напівпричепу-рефрижератору CARRIER Transicold, 1994 року випуску, - 11600,00 грн.; вантажного силового тягача DAF FT 95.380XF, 1998 року випуску, держ. №АН6544ВТ, непівпричепу рефрижератору LAMBERT, 1994 року випуску, держ. №АН8400ХХ, напівпричепу бортового PANAV CZ, 1996 року випуску, держ. №АН5825ХХ 227800,00 грн.

Відповідно до п.п. 15.8.2 договорів застави від 06.03.2007 року у разі порушення заставодавцем обовязків за цим договором заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязань зі сплати кредиту та (або) відсотків, винагород, а в разі невиконання звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п.п. 17.10 договору застави автотранспорту та п.п. 17.11 договору застави майна від 06.03.2007 року у випадку порушення заставодавцем зобовязань за кредитним договором, заставодавець зобовязується передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами. При оформленні закладу у вигляді твердої застави, предмет застави залишається у заставодавця під замком і печаткою заставодержателя і заставодавця, а також за вибором заставодержателя, - з охороною згідно з п. 15.3. Доступ до предмету закладу дозволяється під контролем заставодержателя матеріально відповідальній особі заставодавця і особі, яка здійснює охорону зі сторони заставодержателя.

Відповідно до розрахунку загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 15.04.2009 року становить 33219,63 доларів США, що за курсом НБУ становить 255791,15 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно до ст. 590 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про передачу майна в заклад та звернення стягнення на предмет застави знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п.п. 22 договорів застави від 06.03.2007 року звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, в тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на підставі банківськї ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями. На здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 ч. 2 ст. 47 цього Закону необхідне надання дозволу Національним банком України.

Відповідно до дозволу №22-2 від 04.12.2001 року, додатку до нього від 29.07.2003 року, банківської ліцензії №22 від 01.12.2001 року, виданих Національним банком України, Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» мало право здійснювати операції з валютними цінностями. Після перенаіменування Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» Національним банком України було видано нову банківську ліцензію №22 від 29.07.2009 року, дозвіл №22-3 від 29.07.2009 року та додаток до нього від 21.09.2009 року, відповідно до яких ПАТ КБ «ПриватБанк» на сьогоднішній день має право здійснювати операції з валютними цінностями (зокрема залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України).

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти … при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, Закон України «Про банки та банківську діяльність» є конкретизуючою нормою права відносно норм Цивільного кодексу України та саме встановлює та регулює випадки, порядок та умови використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що посилання ОСОБА_3 на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не мало право надавати кредити в валюті, внаслідок чого кредитний договір № 135М-07 та договори застави майна від 06.03.2007 року є недійсними, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, тобто є безпідставними, тому в задоволенні позову його позову до ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Краматорської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договорів недійсним, про прийняття суми платежу необхідно відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати. судовий збір у сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 590, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України „Про заставу”, ст.ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” в особі Краматорської філії ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_3 про передачу майна в заклад та звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

Передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_3 належні йому на праві власності холодильний прилад для напівпричепу-рефрижератору CARRIER Transicold, 1994 року випуску, вантажний силовий тягач DAF FT 95.380XF, 1998 року випуску, держ. №АН6544ВТ, непів причеп рефрижератор LAMBERT, 1994 року випуску, держ. №АН8400ХХ, напівпричеп бортовий PANAV CZ, 1996 року випуску, держ. №АН5825ХХ, які знаходяться за адресою: м. Краматорськ, вул. Вознесенського, 16-8.

Звернути стягнення на холодильний прилад для напівпричепу-рефрижератору CARRIER Transicold, 1994 року випуску, вантажний силовий тягач DAF FT 95.380XF, 1998 року випуску, держ. №АН6544ВТ, непів причеп рефрижератор LAMBERT, 1994 року випуску, держ. №АН8400ХХ, напівпричеп бортовий PANAV CZ, 1996 року випуску, держ. №АН5825ХХ, які знаходяться за адресою: м. Краматорськ, вул. Вознесенського, 16-8, шляхом безпосереднього продажу вказаних предметів застави Публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) конкретному покупцю з правом укладення договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_3, вартістю відповідно до договорів застави 239400,00 гривень всього, які належать ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості в сумі 255791,15 гривень за кредитним договором № 135М-07 від 06.03.2007 року, укладеним між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” (рах № 64993919400001 в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) витрати по оплаті судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30,00 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Краматорської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору та договорів застави майна недійсним, про прийняття суми платежу повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано в Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Краматорський міський суд.

Суддя:

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковано в одному екземплярі.

Суддя: