Рішення № 10136304, 24.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10                                                                                 Справа № 1/96

За позовом Приватного підприємства "Лугпромсервіс", м. Луганськ

до Державного підприємства “Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лутугінська", смт. Георгіївна Лутугінського району Луганської області

про стягнення 146315 грн. 29 коп.

С у д д я Зюбанова Н.М.

          П р е д с т а в н и к и:

від позивача –Кузовова Л.А., дов. від 25.01.10 № 10/01-3;

від відповідача –Гераськіна О.А., дов. від 04.01.10 № 15;

Суть спору: про стягнення 126981 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань та 19333 грн. 86 коп. 3% річних (з урахуванням листа позивача від 25.05.10 № 10/05-2, яким фактично позовні вимоги зменшені).

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 17.05.10 № 03/1039 та у доповненні до нього проти позову заперечує з посиланням на сплинення строку позовної давності щодо заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом Луганської області 05.06.03 було прийняте рішення у справі № 16/135 про повне задоволення вимог позивача Приватного підприємства "Лугпромсервіс" до відповідача –Державного відкритого акціонерного товариства "Шахта "Лутугінська" ДП ДХК "Луганськвугілля", правонаступником якої є відповідач по даній справі, про стягнення заборгованості за гірничо-шахтне обладнання у сумі 233593 грн. 51 коп.

Дане рішення суду є таким, що набрало законної сили; позивачу виданий судом наказ на примусове стягнення боргу, який знаходиться на виконанні у ДВС м. Лутугіне Луганської області.

Рішенням суду у справі № 16/135 встановлено, що позивач набув права вимоги до відповідача на підставі договору уступки права вимоги від 03.01.02 та відповідач був належним чином повідомлений про дану угоду та заміну кредитора у зобов"язанні.

За уточненим розрахунком позивача інфляційні нарахування складають 126981 грн. 43 коп. за період з квітня 2007 року по березень 2010 року; 3% річних –19333 грн. 86 коп. за період з 14.04.07 по 14.04.10.

          У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набув чинності з 01.01.04, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Заявлені позивачем до стягнення інфляційні нарахування у відповідності до ст. 214 ЦК УРСР та аналогічної норми згідно ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, не є за своєю правовою природою неустойкою або збитками, а є платою за користування чужими грошовими коштами.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з посиланням на ст. 257 ЦК України проти позову заперечує, оскільки вважає, що позивачем пропущений трирічний строк позовної давності.

Так, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу /ст. 256 ЦК України/.

У справі № 16/135 позивач звернувся до суду 12.05.03 /згідно відмітки на позовній заяві/ та його право було захищене судом, оскільки позов задоволений повністю.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді аналогічного спору між сторонами у справі, який було розглянуто судом по справі № 1/304, за постановою Луганського апеляційного господарського суду від 16.11.06 вимоги позивача були задоволені частково та на його користь суд стягнув 74866 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань за період з 27.06.03 по 16.06.06. Постанову апеляційної інстанції залишено без змін постановою Вищого господарського суду України.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з позовом у даній справі.

Згідно зі ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          За матеріалами даної справи позивач звернувся до суду 20.04.10 /згідно відмітки штемпелю на поштовому конверті/, тому, задовольняючи клопотання відповідача та застосовуючи позовну давність, суд виходить з того, що такий строк для інфляційних нарахувань не сплинув, а для 3% річних /за уточненим розрахунком позивача/ трирічний строк сплинув 19.04.07.

За таких обставин позов задовольняється на суму 126981 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань та 19199 грн. 47 коп. 3% річних /за період з 20.04.07 по 14.04.10/ з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог. У задоволенні решти 3% річних слід відмовити.

Позивачу слід повернути з державного бюджету 0,65 грн. зайве сплаченого державного мита.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лєрмонтова, 1в, ідент. код 26410557 в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Лутугінська", смт. Георгіївка Лутугінського району Луганської області, ідент. код 26478414 на користь Приватного підприємства "Лугпромсервіс", м. Луганськ, вул. Смоленська, 130, ідент. код 30761683 –126981 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань, 19199 грн. 47 коп. 3% річних, 1461 грн. 81 коп. витрат по держмиту, 215 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Повернути позивачу з державного бюджету України 0,65 грн. зайве сплаченого державного мита за квитанцією № 500071 від 13.04.10 на суму 1600 грн. 82 коп., яка знаходиться в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –29.06.10.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова

          Помічник судді Г.А.Кравцова