Ухвала суду № 101362903, 26.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 жовтня 2021 року № 320/5374/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням від 31.08.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.01.2020 № 0000833304 про збільшення грошового зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачений за результатами річного декларування на суму основного платежу в розмірі 73 502,31 грн. та застосованих штрафних санкцій в розмірі 18 375,58 грн.. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.01.2020 № 0000843304 про збільшення грошового зобов`язання позивача з військового збору на суму основного платежу в розмірі 6 125,19 грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 1 531,00 грн.. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.01.2020 № 0000803304 про збільшення грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на суму основного платежу в розмірі 29 345,00 грн. та застосованих штрафних санкцій в розмірі 7 336,25 грн.. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 29.01.200 № Ф-0000853304 в розмірі 83 237,40 грн.. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.01.2020 № 0000853304 в розмірі 12 337,00 грн.. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЕДРПОУ 43141377) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 2317 (дві тисячі триста сімнадцять) грн. 91 коп.

21.09.2021 представником позивача подано до суду заяву про винесення додаткового рішення по питанню про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу.

Відповідачем 11.10.2021 подано до суду заперечення щодо судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судове рішення від 31.08.2021 винесено в порядку письмового провадження, а отже підстав для виклику учасників справи не має.

Дослідивши доводи поданої заяви та матеріали справи, суд приходить наступного висновку, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1-5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

За приписами, наведеними у частинах 1-3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною другою статті 134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Разом з цим, суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Судом встановлено, що у рішенні суду від 31.08.2021 в адміністративній справі 320/5374/20 питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу судом не вирішувалося.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем суду надано: договір від 28.04.2020 №04/20 НВС; рахунок №20-09 від 20.09.2021; розрахунок ціни позову від 25.06.2020.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу (оплати заявлених витрат, акт, виписка по рахунку адвокатського об`єднання), представником позивача не надано до суду.

Враховуючи встановлені обставини, висновки Великої Палати Верховного Суду та відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують оплату заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про безпідставність заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на представника позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.