Рішення № 101362825, 24.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2021 р. справа № 300/4856/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу №177-к від 06.08.2021 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні котлонагляді на транспорті та зв`язку ОСОБА_1 ", -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Управління, орган призначення, Управління Держпраці в області) про визнання протиправним та скасування наказу №177-к від 06.08.2021 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні котлонагляді на транспорті та зв`язку ОСОБА_1 " (надалі по тексту також – оскаржуваний наказ, спірний наказ).

Позовні вимоги мотивовано тим, що начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області протиправно, з порушенням норм Закону України "Про державну службу", прийнято наказ №177-к від 06.08.2021, на підставі якого ОСОБА_1 - головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні котлонагляді на транспорті та зв`язку Управління, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. Позивач вважає безпідставним притягнення його органом призначення до дисциплінарної відповідальності та вказує на порушення службовими особами Управління порядку ініціювання дисциплінарного провадження відносно державного службовця щодо вчинення дисциплінарного проступку, порядку його розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності. У спірному випадку позивач як інспектор не встановив наявність підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) та/або виконання робіт ПП "Спец-Сервіс 2015" в наслідок повного тимчасового припинення господарської діяльності об`єкта контролю. Так, на підставі наказу директора робіт ПП "Спец-Сервіс 2015" №24-1 від 24.12.2020 "Про зупинення діяльності" починаючи з 28.12.2020 зупинило діяльність підприємства на період карантину, у зв`язку із чим фактичної виробничої діяльності об`єкт контролю не здійснював. Згідно відповіді даного підприємства від 05.03.2021, до відома Управління доведено, що оскільки на той час господарська діяльність підприємства призупинена через дію введених Урядом України карантинних обмежень, декларація (дозвільний документ, відсутність якого встановлено при проведенні контрольного заходу) буде подана перед початком виконання робіт підприємством, про що буде повідомлено додатково. В подальшому, з метою належного контролю за виконанням припису Управлінням організовано та проведено повторну, позапланову перевірку в діяльності ПП "Спец-Сервіс 2015", за наслідками якої підтверджено факт відсутності здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності. А тому, жодних підстав для передачі матеріалів до сектору юридичного забезпечення Управління для подальшого звернення з позовом до "Спец-Сервіс 2015" для повного або часткового зупинення виробництва не встановлено. Відтак у спірному випадку позивач не вчиняв дії/не допускав бездіяльність, які утворюють об`єктивну сторону складу дисциплінарного проступку. Додатково позивач зазначив про протиправність дій відповідача щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності в понад місячний термін з дня виявлення проступку, з урахуванням обставини не перебування позивача у відпустці чи тимчасовій непрацездатності в період з 04.06.2021 по 06.08.2021. З наведених підстав позивач вважає оскаржуваний наказ від 06.08.2021 за №177-к протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами (а.с.63-68).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 01.10.2021 за №17-07/15-10/6555, який надійшов на адресу суду 01.10.2021 із відповідними письмовими доказами (а.с.140-149, 150-199), а також подав письмові пояснення від 27.09.2021 за №17-07/15-10/6434, які надійшли на адресу суду 27.09.2021 (а.с.73-81, 82-139).

За змістом відзиву на позовну заяву та письмових пояснень, відповідач не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Відповідно до наказу Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 29.06.2021 за №135-к щодо ОСОБА_1 відкрито дисциплінарне провадження, яке проводилося Дисциплінарною комісією Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – Дисциплінарна комісія) в період з 30.06.2021 по 06.08.2021. Підставою для відкриття дисциплінарного провадження відносно позивача стали обставини, викладені у службовій записці першого заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області за результатами засідання комісії з розгляду матеріалів планових перевірок, проведених у січні-лютому 2021 року, серед яких містилися матеріали планової перевірки ПП "Спец-Сервіс 2015", проведеної інспектором Луцівим В.С. та ОСОБА_2 . Вивчення і аналіз результатів планової перевірки по коментованому суб`єкту господарювання, засвідчило наявність порушень, допущених працівниками нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні котлонагляді на транспорті та зв`язку Управління. Так комісією з розгляду матеріалів планових перевірок встановлено, що в ході проведеної планової перевірки інспектором ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виявлено в об`єкта контролю відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки. Крім того, в описі вказаного порушення не зазначено чіткого виду робіт чи обладнання, на які необхідно зареєструвати декларацію. За результатами перевірки складено акт та внесено припис про усунення виявлених порушень. Втім позивачем, не забезпечено належного контролю за виконанням внесеного припису про усунення порушень законодавчих та нормативно-правових актів. Зокрема, станом на 01.06.2021 службова записка про ініціювання зупинення виробництва (виготовлення) та/або виконання робіт підвищеної небезпеки в матеріалах єдиної справи відсутня. Посадовими особами Управління, за наслідками отримання 05.03.2021 відповіді підприємства про часткове виконання припису, станом на 01.06.2021 не ініційовано проведення позапланової перевірки. На переконання відповідача, наявність внутрішнього наказу товариства про зупинення діяльності на період карантину, не свідчить про фактичне зупинення діяльності товариством, оскільки діюче законодавство не передбачає наявність такої обставини, як умову для неподання підприємством декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Такий наказ є тимчасовим заходом реагування на виявлені порушення з боку органу державного нагляду (контролю) і не засвідчує усунення виявленого порушення.

Окрім вказаного відповідач заперечує доводи позивача стосовно порушення контролюючим органом порядку ініціювання дисциплінарного провадження, його розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності, в тому числі недотримання строку притягнення до дисциплінарної відповідальності протягом одного місяця з дня виявлення проступку, зазначаючи про недоречність посилання останнього на норми статті 148 Кодексу законів про працю України, так як ОСОБА_1 є державним службовцем. Саме Закон України "Про державну службу" регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. Згідно вимог частини 3 статті 65 коментованого Закону державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку. Відповідачу стало відомо про вчинення позивачем дисциплінарного проступку 04.06.2021, наказ про відкриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 видано 29.06.2021, а дисциплінарне провадження проведено в період з 30.06.2021 по 06.08.2021, що відповідає пункту 5 Порядку проведення дисциплінарного провадження та не перевищує 45-ти днів. Таке провадження завершено 06.08.2021 виданням спірного наказу, що свідчить про дотримання контролюючим органом вимог законодавства. Також відповідач заперечив вимогу позивача про відшкодування витрат по сплаті судового збору. Просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позивач, в свою чергу, направив поштовим зв`язком відповідь на відзив від 08.10.2021, який із відповідними доказами надійшов на адресу суду 12.10.2021 (а.с.200-201, 202-206). ОСОБА_3 заперечив доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, додатково вказавши, що відповідачем не наведено жодної правової норми, яка б передбачала його обов`язок, у спірному випадку, ініціювати зупинення виробництва на ПП "Спец-Сервіс 2015" у випадку повної відсутності виробництва.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень сторін, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 відповідно до наказу №37-к від 11.06.2015 прийнятий на посаду головного державного інспектора відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Управління Держпраці в Івано-Франківській області за переведенням з посади головного державного інспектора з охорони праці інспекції нагляду за промисловою безпекою та охороною праці в будівництві, енергетиці, металургії, котлонагляді та ринковому нагляді Територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області зі збереженням 11-го рангу державного службовця в межах шостої категорії посад державної служби.

У зв`язку із набранням чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII відповідно до наказу від 01.05.2016 за №96-к позивачу присвоєно дев`ятий ранг державного службовця категорії «В» посад державної служби.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями відповідача, наведені у відзиві на позов, та не заперечуються позивачем (а.с.141).

Наказом начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 18.07.2016 за №180-к, ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Управління Держпраці в Івано-Франківській області, переведено з 18.07.2016 на посаду головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці в Івано-Франківській області, яку позивач займає по даний час (а.с.10).

Наказом Управління від 29.06.2021 за №135-к щодо ОСОБА_1 відкрито дисциплінарне провадження, яке проводилося Дисциплінарною комісією Управління Держпраці в Івано-Франківській області у період з 30.06.2021 по 06.08.2021 (а.с.18, 86, 154).

Підставою для проведення дисциплінарного провадження відносно позивача стали обставини, викладені у службовій записці першого заступника начальника Управління – голови комісії з розгляду матеріалів планових заходів державного нагляду (контролю) Р. Мазура від 04.06.2021 за результатами засідання комісії з розгляду матеріалів планових перевірок проведених у січні-лютому 2021 року.

Виходячи із змісту службової записки від 04.06.2021, ОСОБА_1 , при проведенні планової перевірки ПП "Спец-Сервіс 2015", встановив відсутність декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, в результаті чого позивачем винесено припис про усунення виявленого порушення. Втім припис по виявленому порушенню підприємством не усунуто, що є підставою для зупинення виробництва (виготовлення) та/або виконання робіт підвищеної небезпеки (а.с.152-153).

Про час та місце засідання Дисциплінарної комісії до відома ОСОБА_1 доведено повідомленням від 29.06.2021 (а.с.155).

На засідання Дисциплінарної комісії ОСОБА_1 надав пояснювальну записку від 30.06.2021 щодо порушень, викладених у службовій записці першого заступника начальника Управління – голови комісії з розгляду матеріалів планових заходів державного нагляду (контролю) Р. Мазура (а.с.158).

Крім того, до роботи Дисциплінарної комісії було долучено характеристику на ОСОБА_1 , складену начальником відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку А. Іванишин, повідомлення головного спеціаліста сектору персоналу Іванців І.В. про відсутність у ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень, а також пояснення начальника відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку А. Іванишин від 01.07.2021 і головного державного інспектора відділу з питань трудових відносин та зайнятості Василечка Т.Я. від 29.07.2021 (а.с.156, 157, 181, 182).

За результатами проведеного розгляду дисциплінарної справи №54 Дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що головний державний інспектор відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці в Івано-Франківській області Луців В.С. провівши планову (січень 2021 року) та позапланову (липень 2021 року) перевірки ПП "Спец-Сервіс 2015", виявивши порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, які можуть становити небезпеку для життя та здоров`я працівників, в порушення вимог пункту 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 за №887-V, статті 39 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 за № 2694-ХІІ, пункту 10 наказу Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 27.01.2021 за №60-Д "Про проведення планової перевірки Приватного підприємства "Спец-сервіс 2015", підпункту 2.2.20 пункту 2.2 Положення про відділ нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні котлонагляді на транспорті та зв`язку, затвердженого наказом Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 04.06.2020 за №579-Д, посадової інструкції від 04.06.2020, не передав до сектору юридичного забезпечення Управління матеріали перевірки ПП "Спец-сервіс 2015" для подальшого звернення з позовом до адміністративного суду.

Таким чином, Дисциплінарна комісія встановила, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, визначений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказу керівника, прийнятого у межах його компетенції), про що зазначено у поданні від 29.07.2021 (а.с.189-190).

Листом секретаря Дисциплінарної комісії від 29.07.2021 позивачу запропоновано надати письмові пояснення начальнику Управління відповідно до статті 75 Закону України "Про державну службу", який надіслано на електронну адресу ОСОБА_1 29.07.2021 (а.с.191).

Позивач 02.08.2021 надав пояснення до дисциплінарної справи, згідно якого заперечив вчинення ним дисциплінарного проступку, зазначивши, що неподання ПП "Спец-сервіс 2015" декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, не є такою, що створює пряму загрозу працюючих відповідно до статті 39 Закону України "Про охорону праці". Відповідно така обставина не могла бути підставою для звернення Управління Держпраці до суду із позовом. Окрім вказаного, зазначив, що на момент проведення перевірки згідно штатного розкладу на підприємстві числився один працівник – директор, найманих працівників не було, а підприємство на час карантину припинило свою діяльність (а.с.192).

Згідно наказу від 06.08.2021 за №177-к, що виданий начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області, головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці в Івано-Франківській області Луціва В.С., за допущення останнім дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани (а.с.193).

Вважаючи безпідставним притягнення його органом призначення до дисциплінарної відповідальності з порушенням службовими особами Управління порядку ініціювання дисциплінарного провадження відносно державного службовця щодо вчинення дисциплінарного проступку, порядку його розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності, за відсутності вчинення позивачем дій, які б утворювали об`єктивну сторону складу дисциплінарного проступку, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав при проходженні публічної служби в Управлінні Держпраці в Івано-Франківській області, ставлячи вимогу про скасування наказу відповідача №177-к від 06.08.2021 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності як протиправного.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII (надалі по тексту також – Закон №889-VIII).

Згідно частини 1, 2 і 3 статті 5 Закону, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Статтею 8 цього ж Закону встановлено перелік обов`язків державного службовця, до яких віднесено, зокрема, обов`язок дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення)

В силу вимог статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За приписами частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками, поряд з іншими є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5).

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (частина 1 статті 66 Закону №889-VIII).

Частиною 7 статті 66 Закону №889-VIII застережено, що за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Згідно із частинами 1-3 статті 67 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині 2 цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку у відповідності до статті 69 Закону №889-VІІІ утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (надалі по тексту також - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби (частина 1 статті 74 Закону №889-VІІІ).

Частина 5 зазначеної статті встановлює, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Приписи частини 6 статті 74 Закону №889-VІІІ забезпечують державному службовцю право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному Законом порядку.

Водночас, статтею 75 Закону №889-VІІІ передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За приписами статті 76 Закону №889-VIII перед прийняттям рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення він має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Згідно із статтею 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

З аналізу положень вищезазначених правових норм слідує, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця, дисциплінарне стягнення може бути застосоване не пізніше шести місяців з дня виявлення проступку, а також не застосовується після спливу одного року з дня його вчинення, а обраний вид стягнення має бути співмірним з дисциплінарним проступком, тобто враховувати його тяжкість та вину державного службовця, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення є забезпечення дотримання гарантованого Законом №889-VIII права державного службовця на участь у процесі з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення, зокрема, права на надання пояснень, документів і матеріалів, ознайомлення з дисциплінарною справою, надання зауважень, клопотань про вжиття додаткових заходів щодо з`ясування певних обставин та інше.

Як уже з`ясовано судом, згідно наказу начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 06.08.2021 за №177-к, головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці в Івано-Франківській області Луціва В.С., за допущення останнім дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани (а.с.193).

Підставою для прийняття коментованого наказу слугувало подання Дисциплінарної комісії від 29.07.2021, внесене начальнику Управління Держпраці в Івано-Франківській області, згідно якого комісія прийшла до висновку, що головний державний інспектор відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_1 не забезпечив належне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказу керівника, прийнятого у межах його компетенції, а саме: виявивши порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, які можуть становити небезпеку для життя та здоров`я працівників, не передав до сектору юридичного забезпечення Управління матеріали перевірки ПП "Спец-сервіс 2015" для подальшого звернення з позовом щодо повного або часткового зупинення виробництва до Івано-Франківського окружного адміністративного суду відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у встановлені терміни.

Досліджуючи доводи ОСОБА_1 з приводу протиправності оскаржуваного наказу Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 06.08.2021 за №177-к, суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, виходячи з таких підстав та мотивів.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує на порушення службовими особами Управління Держпраці в області порядку ініціювання дисциплінарного провадження відносно позивача при вчиненні дисциплінарного проступку, порядку його розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (надалі по тексту також – дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців, визначена Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 за № 1039 (надалі по тексту також – Порядок №1039).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

За змістом частини 1 статті 68 Закону України "Про державну службу" та пункту 3 Порядку №1039, дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження), зокрема, суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців

Як свідчать матеріали справи та пояснення відповідача, на розгляд начальника Управління Держпраці в області подано службову записку першого заступника начальника Управління – голови комісії з розгляду матеріалів планових заходів державного нагляду (контролю) Р. Мазура від 04.06.2021, складеної за результатами засідання комісії з розгляду матеріалів планових перевірок проведених у січні-лютому 2021 року. За змістом службової записки, ОСОБА_1 , при проведенні планової перевірки ПП "Спец-Сервіс 2015" встановив відсутність декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, у зв`язку з чим виніс припис, який не був виконаний суб`єктом господарювання, що є підставою для зупинення виробництва (виготовлення) та/або виконання робіт підвищеної небезпеки (а.с.152-153). Станом на 01.06.2021 службові записки про ініціювання зупинення виробництва (виготовлення) та/або виконання робіт підвищеної небезпеки в матеріалах єдиної справи відсутні.

Наказом начальника Управління Держпраці в області від 29.06.2021 за №135-к щодо головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку ОСОБА_1 відкрито дисциплінарне провадження, яке проводилося Дисциплінарною комісією Управління Держпраці в Івано-Франківській області у період з 30.06.2021 по 06.08.2021 (а.с.18, 86, 154).

Позивач не заперечив доводи відповідача з даного приводу.

Повноваження Дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені Порядком №1039.

На переконання суду, Дисциплінарна комісія при розгляді дисциплінарної справи відносно позивача керувалася та діяла відповідно до Порядку №1039.

Позивача належним чином повідомлялося про відкриття відносно нього дисциплінарного провадження та запрошувалося на засідання Дисциплінарної комісії, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення від 29.06.2021 і від 29.07.2021 (а.с.87, 123).

Також матеріалами справи підтверджено про надання можливості ОСОБА_1 подати письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження (а.с.90, 125-126),

Дисциплінарна комісія при розгляді дисциплінарної справи №54, встановивши, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, визначений пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VІІІ, про що зазначено у письмовому поданні від 29.07.2021, рекомендувала начальнику Управління Держпраці в області накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

В матеріалах справи відсутні будь-які скарги ОСОБА_1 до роботи Дисциплінарної комісії при розгляді дисциплінарної справи №54, що додатково підтверджує дотримання Дисциплінарною комісією вимог Порядку №1039 в частині порядку ініціювання дисциплінарного провадження відносно державного службовця при вчиненні дисциплінарного проступку, порядку його розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Суд не погоджується з доводами позивача про недотримання відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності протягом одного місяця з дня виявлення проступку з посиланням на норми статті 148 Кодексу законів про працю України, та відзначає наступне.

За змістом статті 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Втім суд вважає недоречним посилання ОСОБА_1 у спірному випадку на норми Кодексу законів про працю України, оскільки він є державним службовцем, правовий статус якого, в тому числі відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходження і звільнення, визначено саме Законом України "Про державну службу".

Дія норм законодавства про працю, в силу приписів частини 3 статті 5 цього Закону, поширюється на державних службовців у частині відносин, які не врегульовані Законом України "Про державну службу".

Частиною 3 статті 65 коментованого Закону визначено строки притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, а саме – не пізніше шести місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці.

Зважаючи на те, що начальник Управління Держпраці в області дізнався про вчинення позивачем дисциплінарного проступку із службової записки від 04.06.2021, яка скерована на його ім`я, та беручи до уваги дату прийняття відповідачем спірного наказу від 06.08.2021, суд дійшов висновку про дотримання органом призначення строку притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Попри вказане, слід зазначити, що саме на суб`єктові призначення лежить обов`язок надати докази щодо винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення повинні враховуватися всі обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, а також інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності.

Повертаючись до правого регулювання спірних правовідносин суд наголошує, що особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності для державних службовців встановлюються Законом України "Про державну службу" та підзаконними нормативно-правовими актами, які прийняті на виконання цього Закону.

Саме коментованим Законом визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

Суб`єктом дисциплінарного проступку є державний службовець, в даному випадку позивач.

Об`єктом дисциплінарного проступку, є внутрішній службовий розпорядок, зокрема такий його елемент, як посадові обов`язки, а також відносини, які забезпечують нормальне функціонування державного апарату та становлять зміст службової діяльності державного службовця.

Суб`єктивна сторона дисциплінарного проступку державного службовця характеризується, так само як інші види правопорушень, виною, мотивом і метою його вчинення. Вина державного службовця виражається у його внутрішньому психічному ставленні до суспільно шкідливого діяння та до наслідків, що настали або могли настати

Як свідчать матеріали дисциплінарної справи відносно позивача, зокрема пояснюючі записки, останній не визнав своєї вини у допущенні дисциплінарного проступку, зазначивши, що неподання ПП "Спец-Сервіс 2015" декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, не є порушенням, що створює пряму загрозу працюючих, а отже відсутні підстави для звернення із відповідним позовом до суду.

Об`єктивна сторона даного дисциплінарного проступку складає бездіяльність позивача, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Після проведення планової перевірки у січні 2021 року і позапланової перевірки у липні 2021 року ПП "Спец-Сервіс 2015", виявивши порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, які можуть становити небезпеку для життя та здоров`я, позивач не передав до сектору юридичного забезпечення Управління матеріали перевірки ПП "Спец-Сервіс 2015" для подальшого звернення з позовом до адміністративного суду.

Слід також відмітити, що дисциплінарний проступок вчиняється працівником у робочий час, під час виконання ним трудових обов`язків, а тому час вчинення проступку - це будь-який період астрономічного часу, який за графіком роботи вважається для працівника робочим часом. За своєю правовою природою дисциплінарний проступок, вчинений ОСОБА_1 є триваючим в часі.

Надаючи оцінку твердженням позивача про необґрунтованість встановлених Дисциплінарної комісією порушень, допущених при проведенні планової та позапланової перевірки діяльності ПП "Спец-Сервіс 2015", суд зважає на таке.

Зі змісту службової записки першого заступника начальника управління Р. Мазура, сформованої за результатами аналізу Комісією з розгляду матеріалів планових заходів державного нагляду (контролю) Управління Держпраці в Івано-Франківській області матеріалів планових перевірок суб`єктів господарювання, проведених працівниками Управління у січні-лютому 2021 року, встановлено недоліки, серед яких відсутність підтверджуючих документів про виконання приписів по охороні праці та дотриманню законодавства про працю. Зокрема, встановлено не виконання припису ПП "Спец-Сервіс 2015", складеного за наслідками проведення планового заходу контролю – не подано декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, що є підставою для зупинення виробництва або виконання робіт підвищеної небезпеки.

Основними аргументами ОСОБА_1 щодо правомірності своїх дій при проведенні планової та позапланової перевірки ПП "Спец-Сервіс 2015" є відсутність здійснення підприємством фактичної господарської діяльності згідно КВЕД 33.12, що виключало необхідність зупинки, припинення, обмеження, експлуатації такого підприємства, а отже жодних підстав для передачі матеріалів до сектору юридичного забезпечення Управління для подальшого звернення з позовом до ПП ПП "Спец-Сервіс 2015" для повного або часткового зупинення виробництва не було.

Так, в ході розгляду даної адміністративної справи, відповідачем подано копії документів єдиної справи ПП "Спец-Сервіс 2015" (а.с.91-112, 128-137), із яких судом встановлено обставини, які передували застосуванню до позивача наказом №177-к від 06.08.2021 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Судом з`ясовано, що посадовими особами Управління Держпраці в Івано-Франківській області, за участю головного державного інспектора відділу нагляду у будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку ОСОБА_1 (голова комісії), на підставі наказу від 27.01.2021 за №60-Д і направлення на проведення перевірки від 27.01.2021 за №16-15/15-10/507, в період з 01.02.2021 по 05.02.2021 проведено планову перевірку ПП "Спец-Сервіс 2015" з питань додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с.93, 94, 95-107).

В ході проведення такої перевірки встановлено 7 порушень, про що зазначено в акті перевірки суб`єкта господарювання від 05.02.2021 за №ІФ 36/0245/АВ.

У розділі "Опис виявлених порушень вимог законодавства" акту від 05.02.2021, поряд з іншим, міститься порушення, яке як вважає представник відповідача, станом на лютий 2021 року, було явною підставою для вирішення питання щодо можливого звернення до суду із позовом про повне або часткове зупинення виробництва або виконання робіт, зокрема:

- "пункт 1. Не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, що є порушенням частини 3, 9 статті 21 Закону України "Про охорону праці", пунктів 6, 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 за №1107".

Акт перевірки підписаний директором підприємства без застереження і зауважень. Другий примірник акту отриманий директором підприємства, про що свідчить відповідний підпис (зворотній бік а.с.100).

За результатами перевірки ПП "Спец-Сервіс 2015" посадовими особами винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю за №ІФ36/0245/АВ/П1 від 05.02.2021 (а.с.108-109), яким вимагалось вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою протягом одного місяця (до 05.03.2021).

05.03.2021 директором ПП "Спец-Сервіс 2015" надано відповідь на припис, за змістом якого, поряд з іншим, суб`єктом господарювання зібрано документи, необхідні для подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, але так як на даний час господарська діяльність підприємства призупинена у зв`язку з карантином, на підставі наказу 24-1 від 24.12.2020, така декларація буде подана перед початком виконання робіт підприємства, про що буде повідомлено додатково (а.с.112).

До вказаної відповіді долучено накази Приватного підприємства "Спец-Сервіс 2015" №24-1 і №1-1, за змістом яких з 28.12.2020 та з 01.04.2020 відповідно зупинено діяльність підприємства на період карантину (а.с.110, 111).

Проте, суд критично оцінює доводи позивача в частині наявності наказів приватного підприємства "Спец-Сервіс 2015" за №1-1 від 01.04.2020 і №24-1 від 24.12.2020, про які вказує ОСОБА_1 , як аргументи правомірності своїх дій, і які останній вважає такими, що були представлені при виконанні припису на підтвердження факту зупинення діяльності підприємства в цілому.

Насамперед суд звертає увагу на те, що зміст таких наказів свідчить про призупинення діяльності підприємства тільки на період карантину, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 за №211 (а.с.110-11).

Наведене свідчить про повне функціонування приватного підприємства "Спец-Сервіс 2015" і фактичне здійснення господарської діяльності підприємством за основним видом діяльності, яка, як стверджує позивач, призупинена до встановлення на території України карантинних заходів.

Суд вважає, що без дослідження іншої документації об`єкта контролю про його господарську діяльність, перевірити і встановити обставину дійсного припинення діяльності, мова про що йдеться в наказах підприємства об`єктивно є неможливим.

Доказів на проведення таких дій головний державний інспектор Луців В.С. суду не надав.

Виходячи із встановлених обставин та беручи до уваги не виконання в повному обсязі ПП "Спец-Сервіс 2015" припису про усунення порушень виявлених в ході планового заходу, для позивача існували обґрунтовані підстави невідкладно ініціювати проведення позапланового заходу.

Незважаючи на те, що чинним законодавством хоч і не визначено конкретних і чітких термінів, протягом яких відповідальна посадова особа відповідача зобов`язана ініціювати проведення позапланового заходу, втім прояв такої ініціативи має оціночний характер, так як із отриманих від об`єкта контролю документів можливо суб`єктивно оцінити повноту виконання припису.

Позивач, як голова комісії, зобов`язаний з розумним інтервалом часу контролювати необхідність вжиття перевірочних заходів по виконанню виявлених порушень і припису.

Тільки, після відкриття дисциплінарного провадження стосовно позивача, на підставі наказу від 01.07.2021 за №694-Д та направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 01.07.2021 за №4369, головним державним інспектором відділу нагляду у будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку ОСОБА_1 , проведено в період з 01.07.2021 по 02.07.2021 перевірку в частині виконання ПП "Спец-Сервіс 2015" припису №ІФ36/0245/АВ/П1 від 05.02.2021 щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатом проведеного планового заходу (а.с.128, 131).

За наслідком проведення позапланового заходу посадовою особою відповідача (головою комісії Луців В.С.) складено акт перевірки суб`єкта господарювання, за змістом якого: "Всі порушення попереднього припису виконано, окрім пункту 1 "Не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки". Декларацію буде подано після відновлення роботи підприємства, яке на даний час не працює згідно поданого листа від 02.07.2021 за №02-1" (а.с.132-136, 137).

Суд переконаний, що отримання від об`єкта контролю на виконання припису простого листа без підтверджуючих документів керівника суб`єкта господарювання розпорядчого характеру, які оформлені за відповідною формою і змістом на правах єдиноначальності із обов`язковими вимогами для виконання підлеглими, не є належним доказом повного і своєчасного виконання законної вимоги інспектора праці.

Як зазначено в актах планової і позапланової перевірки основним видом діяльності товариства є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (а.с.132, 163), а роботи, які виконуються за таким видом діяльності відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

Разом з тим, як пояснив відповідач, в описі виявлених порушень в ході планового заходу контролю, здійсненого позивачем, не зазначено чіткого виду робіт чи обладнання, на які необхідно зареєструвати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Так, згідно приписів статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 за № 2806-IV дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру.

Документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Об`єкт, на який видається документ дозвільного характеру (надалі по тексту також - об`єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб`єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об`єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Декларація про провадження господарської діяльності (надалі по тексту також – декларація) - документ, яким суб`єкт господарювання повідомляє дозвільний орган про свою відповідність вимогам законодавства до певного виду господарської діяльності (у тому числі матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу - якщо це зумовлено особливостями провадження відповідного виду господарської діяльності) та на підставі якого набуває право на провадження заявленого виду господарської діяльності і несе передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 статті 39 "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за №877-V від 05.04.2007 (надалі по тексту також – Закон №877-V) виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, системний аналіз наведених норм чинного законодавства вказує на те, що державний нагляд у сфері господарської діяльності має на меті виявити та запобігти порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання, що здійснюється як в інтересах суспільства, так і для забезпечення безпеки життя та здоров`я людини, а також належних, безпечних і здорових умов праці.

Під загрозою життю та здоров`ю людей слід розуміти виникнення умов, за яких подальше продовження господарської діяльності, виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди громадянам, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Відтак застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. При цьому застосування таких заходів обумовлюється саме наявністю факту порушення вимог законодавства, що зафіксований в акті перевірки та залишається не усунутим на час розгляду судом відповідного позову органу державного нагляду (контролю).

У контексті дослідження питання про наявність у позивача достатніх та обґрунтованих підстав для ініціювання повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) та/або виконання робіт, за наслідками планового та позапланового заходу контролю ПП "Спец-Сервіс 2015", а також передачі до сектору юридичного забезпечення Управління матеріали перевірки вказаного підприємства для подальшого звернення з відповідним позовом до суду, в тому числі в частині якості, належності і повноти виконання позивачем власних посадових обов`язків, судом досліджено наступне.

Так, за змістом частини 3 і 9 статті 21 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (надалі по тексту також - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як уже відмічалось судом, ПП "Спец-Сервіс 2015" не подано декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, і таке порушення не усунуто останнім, як після проведення планового, так і після позапланового заходу контролю підприємства.

Пунктом 18 Порядку проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Управління Держпраці в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Управління 08.02.2021 за №107-Д (надалі по тексту також – Порядок №107-Д), визначено для наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) та/або виконання робіт, комісія звертається протягом п`яти робочих днів, з дня завершення планового заходу із відповідною службовою запискою до начальника Управління Держпраці.

Крім того, за змістом пункту 23 Порядку №107-Д, у разі не отримання інформації про усунення порушень, виявлених під час проведеного планового заходу у встановлені терміни, голова комісії та/або члени комісії ініціюють проведення позапланового заходу з питань перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планового заходу.

В ході розгляду справи, судом досліджено Положення та Посадову інструкцію, яким керується ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці в Івано-Франківській області.

Так, відповідно до підпункту 2.2.20 пункту 2.2 Положення про відділ нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці в Івано-Франківській області, затвердженого наказом від 04.06.2020 за №579-Д, відділ відповідно до покладених на нього завдань надає пропозиції щодо зупинки припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд приміщень та інших виробничих об`єктів, виготовлення та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання робіт (а.с.183-186).

Водночас Посадовою інструкцією головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці в Івано-Франківській області, затвердженої начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області 04.06.2020 (а.с.187-188), серед іншого, визначено, що головний державний інспектор за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва, виконання робіт, надає матеріали перевірки до служби юридичного забезпечення Управління для подальшого звернення з позовом до адміністративного суду.

Виходячи із змісту наведених положень, головний державний інспектор відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці в Івано-Франківській області, у спірному випадку ОСОБА_1 , зобов`язаний, у разі не виконання припису на усунення порушень і за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва, виконання робіт, надати матеріали перевірки до служби юридичного забезпечення Управління для подальшого звернення з позовом до адміністративного суду.

Більше того, пунктом 10 наказу Управління від 27.01.2021 за №60-Д, визначено, що комісія за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) та/або виконання робіт, звертається протягом п`яти робочих днів з дня завершення перевірки з відповідною інформацією до сектору юридичного забезпечення для звернення з відповідним позовом до адміністративного суду (ас.161).

У розглядуваному випадку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці в Івано-Франківській області та будучи головою комісії, не дотримався вимог Положення про відділ нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Посадової інструкції головного державного інспектора, а також вимог наказу Управління від 27.01.2021 за №60-Д, виходячи із наступного.

Встановлені в ході судового розгляду обставини, підтверджені матеріалами справи, свідчать про те, що матеріали єдиної справи ПП "Спец-Сервіс 2015" (після завершення планової перевірки і позапланової перевірки, у зв`язку із контролем за виконанням припису про усунення встановлених плановим заходом порушень), не містили належних доказів усунення в повному обсязі, виявленого під час перевірки порушення, зокрема, не подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Варто вказати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1107 від 26.11.2011 "Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" для виконання робіт підвищеної небезпеки необхідно подати декларацію відповідності (вид дозвільного документу), на підставі якої суб`єкт господарювання може виконувати роботи підвищеної небезпеки, а також експлуатувати відповідне обладнання.

Відтак, за відсутності належним чином зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці у об`єкта контролю відсутнє право на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.

На думку суду, внутрішній наказ підприємства, зокрема від 24.12.2020 за №24-1 "Про зупинення діяльності" не свідчить про зупинення виробничої діяльності такого підприємства, а також не свідчить про відсутність загрози життю та здоров`ю працівників.

Такий наказ є тимчасовим заходом реагування на виявлені порушення з боку органу державного нагляду (контролю) і не засвідчує усунення виявленого в ході перевірки порушення.

Беручи до уваги викладене, зазначене порушення, а саме, відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, свідчить про наявність порушень у сфері охорони праці та промислової безпеки.

При цьому, слід зауважити, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Недотримання правил у сфері охорони праці може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють на підприємстві, де виконуються роботи і використовуються устаткування з порушенням вимог законодавства.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення об`єктом контролю) хоча б одного з порушень, встановлених органом контролю, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Також слід зазначити, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Відтак доводи позивача про те, що не подання ПП "Спец-Сервіс 2015" декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, не створює загрози життю та здоров`ю людей, а отже відсутні підстави для повного чи часткового зупинення виробництва, суд вважає не обґрунтованими.

На переконання суду, позивач, встановивши за наслідками проведення перевірки ПП "Спец-Сервіс 2015" невиконання останнім вимог припису про усунення порушення, мав за обов`язок передати матеріали перевірки до служби юридичного забезпечення Управління для подальшого звернення з позовом до адміністративного суду, як того вимагав наказ відповідача від 27.01.2021 за №60-Д, пункт 18 Порядку №107-Д та Посадова інструкція головного державного інспектора.

Таким чином, є достатні підстави вважати та погодитися з аргументами відповідача, що ОСОБА_1 не забезпечив в повному обсязі належне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, розпоряджень та доручень керівника, прийнятих у межах його повноважень.

З урахуванням вказаного, суд вважає правомірним застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, за здійснення дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу", якій виразився у неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Усі інші аргументи і доводи позивача та відповідача, визначені у відзиві на позов, відповіді на відзив та додаткових письмових, не змінюють висновків, до яких суд дійшов у даній справі.

Формуючи такі власні мотиви, з яких у даній справі виходить суд, є необхідність покликатися на пункт 36 рішення Європейський Суду з прав людини у справі (надалі по тексту також – ЄСПЛ, Суд) по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року, за змістом якого національний суд хоча має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (дивитися пункт 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Як слідує із пункту 58 рішенні ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також – Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (частина 2 статті 6 КАС України).

Твердження та висновки позивача у позові не доводять протиправності наказу Управління №177-к від 06.08.2021 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку ОСОБА_1 ", натомість, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає безпідставними та як наслідок такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд вжив всіх заходів на з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував додаткові пояснення і докази з власної ініціативи.

Представлені відповідачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що оскаржуваний наказ №177-к від 06.08.2021 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді, на транспорті та зв`язку ОСОБА_1 " є правомірним, прийнятим обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

В сукупності вказаного вище, суд робить висновок про не обґрунтованість адміністративного позову, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 908,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція від 05.09.2021 за №0.0.2254737734.1 (а.с.1).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову, то в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач – Управління Держпраці в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39784625), вул. Незалежності, буд. 67, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.