Рішення № 10136265, 24.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10                                                                                 Справа № 11/125

За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Антрацит Луганської області

про стягнення 2 141 309 грн. 39 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Коваленко Л.М., дов. № 5/10 від 11.01.2010, Бережной Р.В., дов. № 6/10 від 11.01.2010;

від відповідача –Руда Н.М., дов. № 3 від 05.01.2010, Шулятьєва Г.С., дов. б/н від 18.06.2010;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за договором № 06/08-1396 БО-20 від 29.09.2008 поставки природного газу в сумі 1700000 грн. 00 коп., пені в сумі 172927 грн. 40 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 202628 грн. 48 коп. та 3% річних у розмірі 65753 грн. 51 коп.

В процесі судового розгляду справи позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

В судовому засіданні 21.06.2010 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 24.06.2010, 12 годин 50 хвилин.

Після перерви в судове засідання 24.06.2010 представники відповідача не прибули, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Письмовим відзивом № 691-а від 28.05.2010 на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, посилаючись факт укладення ним 25.12.2009 з відповідними державними органами договору № 1244/193 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 05.03.2009 № 193. За одводами відповідача заборгованість перед позивачем за поставлений останнім природний газ повинна бути сплачена з Державного бюджету України, як це передбачено договором № 1244/193 від 25.12.2009, а не відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

29.08.2008 між сторонами у даній справі був укладений договір № 06/08-1396-БО-20 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого позивач у справі (Постачальник) зобов’язався передати у власність відповідача (Покупця) природний газ, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Розділом 6 договору та додатковими угодами до договору його сторони визначили умови та порядок проведення розрахунків за поставлений позивачем газ.

Відповідно до умов пункту 6.1 договору поставлений газ повинен бути оплачений до 30 (31) числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 7.2 договору у разі невиконання відповідачем умов укладеного сторонами договору відповідач зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Умовами пункту 7.10 договору його сторони встановили, що неустойка нараховується постачальником потягом шести місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Протягом жовтня - грудня 2008 року, січня –березня 2009 року позивач поставляв відповідачеві газ в обумовлених договором обсягах, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, відповідними актами приймання –передачі газу, підписаними представниками обох сторін (а.с. 25-31), на загальну суму 6328721 грн. 60 коп.

Таким чином, факт поставки позивачем відповідачеві природного газу в обумовлених договором обсягах підтверджений матеріалами справи та відповідачем у справі не заперечується.

Оплата за поставлений позивачем газ здійснювалася відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим за відповідачем на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилася заборгованість за поставлений газ у розмірі 1700000 грн. 00 коп., розмір якої підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем у справі не заперечується.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу відповідно до умов укладеного сторонами у справі договору підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем не заперечується.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 1700000 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений природний газ.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних вище приписів цивільного законодавства позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості за кожною з поставок природного газу, що відбулися у жовтні –грудні 2008 року, січні –березні 2009 року, у загальному розмірі 202628 грн. 48 коп. та 3% річних у розмірі 65753 грн. 51 коп.

Розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань здійснений позивачем у відповідності з приписами чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та є обґрунтованим, тому вимоги про стягнення вказаних нарахувань є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі умов пунктів 7.2, 7.10 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 172927 грн. 40 коп.

Розрахунок пені є таким, що відповідає приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, порядок нарахування пені не суперечить приписам ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вимога про її стягнення є такою, що підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на факт укладення ним з відповідними державними органами договору № 1244/193 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 05.03.2009 № 193 судом до уваги не приймається, оскільки укладення вказаного договору не звільняє відповідача від виконання обов’язків за укладеним з позивачем договором № 06/08-1396 БО-20 від 29.09.2008.

Викладені вище обставини підтверджені матеріалами справи, її обставинами, тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», Луганська область, м. Антрацит, вул. Горноспасательна, буд. 4, код 03076618, на користь Дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827, заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 1700000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 172927 грн. 40 коп., інфляційні нарахування у розмірі 202628 грн. 48 коп., 3% річних у розмірі 65753 грн. 51 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 21414 грн. 00 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –29.06.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко