Ухвала суду № 101361637, 25.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 листопада 2021 року Справа 160/22805/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником за довіреністю.

Позивачі звернулися з позовом до суду.

Ухвалою суду від 22.11.2021 року позовну заяву залишено без руху через не сплати позивачами судового збору та надано позивачам строк 10-ть днів з дня отримання ухвали суду на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалу суду від 22.11.2021 року позивач отримав 22.11.2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

23.11.2021року представником позивача через відділ діловодства суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору. Клопотання обгрунтовано тим, що позивач не має доходу на території України, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року. Згідно довідки з Інституту національного струхвання Ізраїлю позивач не працює та оримує в Ізраїли лише соціальні виплати, які не являються доходом. Позивач також вказуює на те, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правовідносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення без розсудливих та необґрунтованих позовів. Суди повинні звільняти від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях повинні бути аргументовані.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

На підтвердження заявленого клопотання позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік, з яких видно, що позивачі станом не отримують доходу в Україні.

Згідно довідки з Інституту національного струхвання по стягненню внесків ОСОБА_1 отримує 35066 шекелей, що за курсом НБУ становить приблизно 298 452,65 грн.

Водночас, надані представником докази не можуть підтверджувати дійсний матеріальний стан позивача, оскільки останній з 1992 року мешкає в іншій державі (Ізраїль) та відсутність інформації про його доходи на території України не свідчать про відсутність таких доходів взагалі або про його тяжкий матеріальний стан, оскільки він може отримувати дохід в державі за місцем свого постійного проживання.

Таким чином, позивач вже тривалий час проживає у державі Ізраїль та має джерела доходів, про які позивач у клопотанні про звільнення від сплати судового збору і зазначає: отримують соціальну допомогу.

Закон України “Про судовий збір” не містить норми про те, що розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік стосується лише доходу, який отриманий позивачем на території України.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, позивачами не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що їх майновий стан, в т.ч. і з урахуванням доходів отриманих у державі Ізраїль, перешкоджає сплаті судового збору за подану адміністративного позову у встановлений законом порядку, а саме: доходи отримані позивачами в Україні є єдиними доходами позивача взагалі, тобто позивачі не отримує в державі Ізраїль будь-яких доходів.

Не надання позивачами інформації про їх доходи в державі Ізраїль не дає можливості суду обгрунтовано та виважено здійснити оцінку майнового стану позивача для прийняття рішення про звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

Посилання позивача на те, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правовідносинах з Україною він визнається лише громадянином України, суд відхиляє, оскільки матеріали справи не містяться доказів набуття позивачами громадянства держави Ізраїль; позивач у позовній заяві вказує лише на те, що позивачі виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебувають на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.

Оскільки позивачем не надано суду доказів майнового стану позивач в т.ч. і у державі Ізраїль, то суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.

У постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою пор звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Княт проти Польщі”, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Єдамський та Єдамська проти Польщі”, заява № 73547/01).

За вказаних обставин клопотання позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору не є обґрунтованим, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно із положеннями п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви згідно ухвали від 22.11.2021 року протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 КАС України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді А.М. Лісна

25.11.2021