Ухвала суду № 10136054, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/3216.06.10 За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські печериці"

про винесення додаткового рішення

у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські печериці" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фрукт"

простягнення 11 438,93 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: не з'явилися ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р. з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 16.06.2010 р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фрукт" 9 723,73 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №03 від 01.12.2008 р., з яких 8 931,92 грн. основного боргу, 595,49 грн. інфляційних втрат, 196,32 грн. 3% річних. 18.05.2010 р. до канцелярії суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські печериці" про винесення додаткового рішення, у зв’язку не вирішенням у рішенні господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р. у справі №49/32 позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1 368,81 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2010 р. розгляд заяви призначено на 16.06.2010 р.

В судове засідання представники сторін не з'явилися.

Судом встановлено, що при винесенні рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р. у справі №49/32 судом не було вирішено питання щодо позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські печериці" щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 368,81 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання. Відсутнє посилання на розгляд позовної вимоги про стягнення пені як в мотивувальній частині, так і в резолютивній частині рішення.

Згідно ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність прийняття додаткового рішення по позовній вимозі щодо стягнення пені у розмірі 1 368,81 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Рішенням суду встановлено, що відповідач у встановлений сторонами строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 4 угоди купівлі-продажу №03 від 01.12.2008 р. в разі несвоєчасної оплати грошей за отриманий товар більше, ніж на два дні після терміну, вказаного в п. 3.1 покупець повинен оплатити штраф в розмірі 0,5% від суми затриманої оплати за кожний прострочений день.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по оплаті товару, поставленого за накладними у період з 30.04.2009 р. по 20.07.2009 р., нарахованої у період з 30.04.2009 р. по 11.02.2010 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення.

Отже, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за перерахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 935,17 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 433,64 грн. необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82-85, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські печериці" про винесення додаткового рішення задовольнити.

2.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські печериці" в частині стягнення пені задовольнити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фрукт" (03150, м.Київ, вул.Горького, 97; ідентифікаційний код 36203827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські печериці" (08014, Київська області, Макарівський район, с. Липівка, вул. Шевченка, 48; ідентифікаційний код 32810449) пеню у розмірі 935 (дев’ятсот тридцять п’ять) грн. 17 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову в частині стягнення пені відмовити.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко