Рішення № 101359706, 25.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2021Справа № 910/4440/21За позовом Дніпропетровського регіонального Управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву"

до Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" про стягнення 16500 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (далі - відповідач) на користь Дніпропетровського регіонального Управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (далі - позивач) боргу за договором про надання інформаційних та консультаційних послуг від 07.07.2005 у сумі 16500 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору про надання інформаційних та консультаційних послуг від 07.07.2005 не сплачує позивачу вартість наданих інформаційних та консультаційних послуг за 2020 рік.

Відповідач проти вимог позову заперечує з тих підстав, що позивачем було нараховано вартість наданих послуг у відповідності до Додаткової угоди б/н від 01.01.2020 до договору про надання інформаційних та консультаційних послуг від 07.07.2005, якою було збільшено розмір плати за надання послуг, однак відповідач вважає цю додаткову угода такою, що суперечить основному договору і підписана особою з перевищенням повноважень.

Так, через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв`язку із тим, що відповідачем подано до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву про визнання недійсною Додаткової угоди б/н від 01.01.2020 до договору про надання інформаційних та консультаційних послуг від 07.07.2005 та ухвалою від 07.06.2021 було відкрито провадження у справі №904/5426/21 за вказаним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 було задоволено клопотання Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" про зупинення провадження у справі №910/4440/21. Зупинено провадження у справі №910/4440/21 до набрання законної сили судовим рішенням прийнятим у справі №904/5426/21, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області.

17.11.2021 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у даній справі у зв`язку із набранням законної сили прийнятим рішенням у справі №904/5426/21, яким у задоволенні позову відмовлено.

Крім того, позивач у цьому ж клопотанні заявив про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.11.2021 провадження у справі №910/4440/21 поновлено, а заяву Дніпропетровського регіонального Управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про збільшення позовних вимог залишено без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

07.07.2005 згідно з умовами Постанови про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 04.06.2003 № 853 між Дніпропетровським регіональним Управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» було укладено Договір про надання інформаційних та консультаційних послуг (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого з метою реалізації взаємодії між позивачем та відповідачем щодо надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, відповідно до укладеного між ними Договору про співпрацю від 10.06.2005 №12, позивач надає відповідачу інформаційні та консультативні послуги, які споживають відповідачем в процесі вчинення певної дії або виконання основного договору, а відповідач зобов`язується оплатити позивачу вказані послуги на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 2.3.1 Договору відповідач одноразово за первинне оформлення документів та інформаційно-консультаційне обслуговування кредитів із частковою компенсацією відсоткової ставки у розмірі 100 (ста) гривень (без урахування ПДВ) після підписання відповідного акту.

Крім того пунктом 2.3.2 Договору передбачено, що щомісячно за здійснення інформаційно-консультаційного супроводження наданих кредитів із частковою компенсацією відсоткової ставки у розмірі 1 (одна) гривня (без урахування ПДВ) за одну угоду про надання часткової компенсації після підписання відповідного акту.

На виконання умов Договору між сторонами були підписані додаткові угоди щодо продовження строку дії Договору та про зміну вартості компенсаційних витрат.

Так, 01.10.2019 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди пункт 2.3. Договору викласти в наступній редакції:

« 2.3. Замовник зобов`язується протягом п`яти банківських днів з моменту отримання від виконавця актів про надання послуг у звітному місяці (зазначених у п. 2.2 цього Договору) сплачувати винагороду виконавцеві на рахунок за стандартом ІВАN\ НОМЕР_1 відкритий у АБ «УКРАГБАНК» м. Київ, код ЄДРПОУ 25536948 виходячи з таких розмірів:

2.3.1 одноразово за первинне оформлення документів та інформаційно-консультаційне обслуговування кредитів із частковою компенсацією відсоткової ставки у розмірі 100 (ста) гривень (без урахування ПДВ) після підписання відповідного акту;

2.3.2 щомісячно за здійснення інформаційно-консультаційного супроводження наданих кредитів із частковою компенсацією відсоткової ставки у розмірі 30 (тридцять) гривень (без ПДВ) за одну угоду про надання часткової компенсації після підписання відповідного акту»

Також цією додатковою угодою було внесено зміни у реквізити сторін.

Пізніше, 01.01.2020 між сторонами було підписано додаткову угоду до Договору відповідно до якої сторони дійшли згоди про внесення зміни до пунктів Договору, а саме:

« 2.3.1 одноразово за первинне оформлення документів на інформаційно-консультаційне обслуговування кредитів із частковою компенсацією відсоткової ставки у розмірі 200 (двісті) гривень (без ПДВ) після підписання відповідного акту тільки у випадку надання замовником кредиту позичальнику та оформлення виконавцем рішення про надання часткової компенсації позичальнику;

2.3.2 щомісячно за здійснення інформаційно-консультаційного супроводження наданих кредитів частковою компенсацією відсоткової ставки у розмірі 150 (сто п`ятдесят) гривень (без ПДВ) за одну угоду про надання часткової компенсації після підписання відповідного акту.»

Ця Додаткова угода набрала чинності з дати підписання її сторонами та є невід`ємною частиною Договору про що вказано у Додатковій угоді від 01.01.2020 до Договору.

Так, відповідно до актів про надання інформаційних та консультаційних послуг, копії яких наявні у матеріалах справи, позивачем у період з лютого по грудень 2020 року було надано відповідачу відповідні послуги на суму 16500 грн. згідно умов Договору.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідачем всупереч умовам укладеного Договору з урахуванням Додаткових угод до нього не було сплачено надані йому послуги на суму 16500 грн., оскільки відповідач не визнає факт збільшення вартості послуг, яка була збільшена Додатковою угодою від 01.01.2020.

Заперечення відповідача щодо вимог даного позову ґрунтуються виключно на непогодженні ним із дійсністю вчиненого правочину у вигляді підписання Додаткової угоди від 01.01.2020 якою було підвищено вартість послуг за Договором.

Відповідач у відзиві вказав, що оскільки Додаткова угода від 01.01.2020 не була ним схвалена, то акти наданих послуг, в яких послуги позивача були тарифіковані в розмірі зазначеному в цій додатковій угоді, не підписувались відповідачем та до сплати не приймались.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що порядок спростування правомірності такого правочину як Додаткова угода від 01.01.2020 до Договору, що укладена між сторонами було ініційовано відповідачем шляхом подання до Господарського суду Дніпропетровської області відповідного позову.

Разом з тим, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 у справі №904/5426/21 у задоволенні позову Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" до Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про визнання недійсним правочину, а саме додаткової угоди № б/н від 01.01.2020 до договору про надання інформаційних та консультаційних послуг від 07.07.2005 відмовлено.

Вказане рішення, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2021 №904/5426/21, набрало законної сили.

Таким чином, правочин - додаткова угода № б/н від 01.01.2020 до договору про надання інформаційних та консультаційних послуг від 07.07.2005 є правомірним, що встановлено у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 у справі №904/5426/21.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Факт надання позивачем передбачених Договором послуг у період з лютого по грудень 2020 року на загальну суму 16500 грн. підтверджується відповідними Актами про надання інформаційних та консультаційних послуг. Відповідачем у свою чергу не заперечується факт надання послуг у відповідний період, а незгода полягає лише у визначеній вартості цих послуг.

Проте, враховуючи правомірність Додаткової угоди від 01.01.2020 до Договору, заперечення відповідача щодо визначення вартості послуг за Договором відхиляються.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Оскільки факт заборгованості відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, а матеріали справи не містять доказів повної сплати відповідачем 16500 грн. вартості наданих послуг за Договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, у які позивачем включено витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; ідентифікаційний код 09807750) на користь Дніпропетровського регіонального Управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд.39А, кабінет 1; ідентифікаційний код 25536948) 16500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) грн. боргу та витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Ростислав СТАШКІВ