Рішення № 101356918, 22.11.2021, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/798/21

н/п : 2/397/369/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.11.2021 смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Івченка П.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Іваненко Н.Л.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 строком один місяць.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_2 після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 3520587500:02:000:0395. Мати тяжко хворіла та останній рік перед її смертю він постійно доглядав за нею та проживав разом, вважав що автоматично прийняв спадщину оскільки разом проживав з матір`ю, а інших спадкоємців у неї не було. Про наявність заповіту не знав, а дізнався випадково в середині вересня 2021 року коли почав прибирати в будинку. 23.09.2021 звернувся до нотаріуса з питання прийняття спадщини, але у її прийнятті йому було відмовлено в зв`язку з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку на прийняття спадщини.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити. (а.с. 35).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав. (а.с.23).

У відповідності до приписів частини четвертої ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Роз`яснюючи положення процесуального закону, які визначають дії суду при визнанні позову відповідачем Пленум Верховного Суду України в абзаці третьому пункту 24 постанови від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначив, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з принципу розумності та справедливості, оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи клопотання відповідача про те, що не заперечує проти задоволення вимог позивача, таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд уважає за можливе розглянути дану цивільну справу без участі сторін, за наслідками чого у підготовчому судовому засіданні винести рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вони є обґрунтовані та не суперечать законодавству, яке регулює спадкові правовідносини.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього права може бути визнання права.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Судом установлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 18.08.1981 Олександрівським райвідділом ЗАГС Кіровоградської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився позивач - ОСОБА_1 , його батьками зазначені: батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_2 (а.с. 6).

Як убачається із державного акту на право приватної власності на землю виданого 10.08.2004 серії Р3 №401746 ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 2,49 га, кадастровий номер 3520587500:02:000:0395 (а.с. 11).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 30.11.2020 Олександрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 221 (а.с.7).

За життя ОСОБА_2 04.12.2018 залишила заповіт, посвідчений секретарем Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Черкас А.В., зареєстрований в реєстрі за № 150, яким заповіла все своє майно сину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.8).

Відповідно до довідки виданої 22.09.2021 старостою с. Стара Осота с. Іванівка за № 600 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована з 10.04.1972 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 . Проживала одна (а.с. 9).

Згідно із Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) ОСОБА_2 посвідчено заповіт, який не змінений та не скасований (а.с. 34).

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутня (а.с. 33).

Позивач звернувся до державного нотаріуса Кропивницької міської нотаріальної контори № 2 виконуючої обов`язки щодо нотаріального обслуговування населення Кропивницького району Кіровоградської області в Олександрівській районній державній нотаріальній конторі Кіровоградської області із заявою щодо порядку прийняття спадщини, однак йому було роз`яснено, що оскільки він не був прописаний та не проживав разом за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та ним не було подано заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, йому необхідно звернутися до суду за визначенням додаткового строку достатнього для подання зави про прийняття спадщини (а.с.10).

Правовідносини виникли із захисту права власності позивача, як спадкоємця за заповітом, після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як установлено судом, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно позивачеві, оскільки останній після смерті своєї матері, будучи її єдиним спадкоємцем за заповітом, пропустив строк для прийняття спадщини, та обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказував, що він не знав про існування вищевказаного заповіту за життя матері, останній рік мати хворіла, про існування заповіту позивач дізнався випадково, коли після смерті прибирав в будинку та знайшов заповіт останнього, тому не звертався до нотаріуса з відповідною заявою протягом визначеного законом строку. Крім того про наявність заповіту після смерті матері посадова особа органу місцевого самоврядування на яку було покладено обов`язки з виконання нотаріальних дій його не повідомляла.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до свого внутрішнього переконання суд оцінює всі наведені спадкоємцем фактичні обставини справи в сукупності та визначає, чи є та чи інша причина пропуску строку поважною, адже закон не наводить чіткого переліку причин пропуску такого строку, які слід вважати поважними: вочевидь, що позивач не був обізнаний про наявність заповіту та не міг звернутися із заявою про прийняття спадщини у встановлені законом строки, тому строк для прийняття спадщини пропущено позивачем з поважних причин.

Позивач у своїй заяві зазначає, що про існування заповіту йому стало відомо лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

У матеріалах справи відсутні дані щодо вчинення дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини, здійснення виклику позивача як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно також враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про визнання причин пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, та уважає необхідним визначити позивачу додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, а саме тривалістю один календарний місяць.

Керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю один місяць.

На рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, місце знаходження: 27300 Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 42а, код ЄДРПОУ 04364035

Суддя: /підпис/ П.О.Івченко

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення станом на «___»___20___ року набрало законної сили.

Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи №397/798/21.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ______ П.О.Івченко

Копію засвідчено «___»___20___ року.