Ухвала суду № 101356914, 24.11.2021, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/973/21

н/п : 2/397/416/21

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

24.11.2021 смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Івченка П.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Дінеро"", ТОВ "Вердикт капітал", Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, Приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким що не підлягає виконанню та скасування постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди та витрат виконавчого провадження,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про:

- визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича від 25.03.2021 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Вердикт Капітал" заборгованості в сумі 9538 грн. 02 коп., таким, що не підлягає виконанню;

- скасування постанови по виконавчому провадженню №65376661 приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича про стягнення з нього основної винагороди та витрат виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем, окрім виконавчого напису нотаріуса, оскаржуються дії приватного виконавця Бершадського С.М. у виконавчому провадженні, відкритому у зв`язку з виконанням виконавчого напису приватного нотаріуса (щодо стягнення основної винагороди та витрат виконавчого провадження).

Разом з тим, юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

Отже, при визначенні юрисдикції суду щодо спору необхідно встановити, на підставі яких виконавчих документів здійснюється виконавче провадження.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й рішення інших органів.

Приписами ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Якщо примусове виконання здійснюється на підставі документів, виданих іншими органами, такі заяви учасників виконавчого провадження мають розглядатися у порядку, передбаченому статтею 287 КАС України.

Така позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі 759/16206/14-ц.

Крім того, у пункті 6 абзацу 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року № 6, не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, ураховуючи, що в даному випадку виконавче провадження, в рамках якого оскаржуються дії приватного виконавця, було відкрито з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а не виконавчого документа, виданого судом на підставі судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, позивач, як сторона виконавчого провадження в статусі боржника, має право звернутись до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, ухвалених судом. Однак, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності приватного (державного) виконавця при виконанні рішень інших органів, такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 287 КАС України. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 213/2012/16, провадження № 14-13цс18, від 20 вересня 2018 року у справі №324/1018/17, провадження № 14-245цс18, від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17, провадження № 11-1172апп18.

Отже, позовні вимоги позивача про скасування постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди та витрат виконавчого провадження не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 2 частини 4 статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ЦПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки призверненні до суду з указаною позовною заявою позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог та заявлено позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Дінеро"", ТОВ "Вердикт капітал", Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, Приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким що не підлягає виконанню та скасування постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди та витрат виконавчого провадження - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя:/підпис/ П.О.Івченко

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Оригінал ухвали знаходиться у матеріалах справи №397/973/21

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області П.О. Івченко

Копію засвідчено «___»______20 року.