Рішення № 10135596, 02.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/16602.06.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс», м. Пустомити До          Фізичної особи –підприємця Тимченко Людмили Василівни, м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВК-ІМПОРТ»м. Київ

Про          стягнення 21031,22 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача                    Смик М.М. –представник по довіреності          

Від відповідача                    не з’явився

Від третьої особи                    не з’явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 21031,22 грн. згідно укладеного Договору-заявки № 14/10/01 про здійснення міжнародного транспортного перевезення вантажу експедитора (від 14.10.2009р.), посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р. порушено провадження у справі № 31/166 та призначено її розгляд на 22.04.2010 р.

Відповідач в судове засідання 22.04.2010 р. не з’явився, про причини неявки повноважних представників суду не повідомив, вимоги ухвалу суду від 07.04.2010 р. не виконав, будь-яких пояснень чи заперечень по суті спору суду не надіслав .

Представник позивача в судовому засіданні усно заявив клопотання про розгляд справи за наявними доказами та за відсутністю представника відповідача у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За таких обставин розгляд справи було продовжено за відсутності представника відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВК-ІМПОРТ».

Розглянувши клопотання представника позивача суд визнав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 22.04.2010 р. оголошувалась перерва на 27.05.2010 р. у відповідності до ст.ст. 77, 86 ГПК України.

          Третя особа на виконання ухвали суду від 22.04.2010р. надіслала пояснення та документи якими посвідчується факт здійснення поставки на умовах СІР - Київ відповідно до укладеного Контракту.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з’явилися, про причини неявки повноважних представників сторін суду не повідомили. Вимоги ухвали суду від 22.04.2010 р. не виконав відповідач .

Представник позивача в судовому засіданні заявив письмове клопотання про розгляд справи за наявними доказами та за відсутністю представників відповідача та третьої особи у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За таких обставин розгляд справи було продовжено за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 27.05.2010 р. оголошувалась перерва на 02.06.2010 р. відповідно до ст.ст. 77, 86 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.06.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позовних вимог у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

14 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Овертранс»(далі –позивач) та Фізичною особою –підприємцем Тимченко Людмилою Василівною (далі –відповідач) був укладений Договір-заявка № 14/10/01 про здійснення міжнародного транспортного перевезення вантажу експедитора (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач, як перевізник, взяв на себе зобов’язання по перевезенню вантажу експедитора за маршрутом Soltau (Німеччина) –м. Київ (Україна) власним автомобілем Volvo FH, реєстраційний номер ВС0696АВ/ВС0264ХХ, водій Гулич Роман, а відповідач, як замовник, зобов’язався оплатити за перевезення 1600,00 євро по курсу НБУ на день прибуття вантажу шляхом безготівкового розрахунку протягом 5-ти днів з моменту доставки вантажу.

На виконання взятих на себе зобов’язань за Договором позивач 15.10.2009р. подав під завантаження транспорт державний номер ВС0696АВ/ВС0264ХХ, здійснив завантаження вантаж , та виконав перевезення вантажу за маршрутом, обумовленим сторонами у Договорі, про що свідчить міжнародна товарно-транспортна накладна CRM А№142337 від 05.10.2009 р. з відмітками вантажовідправника, митних органів та вантажоотримувача, а також Попередня декларація № 100000014/9/215025 із відмітками митних органів.

З метою отримання оплати за надані послуги з перевезення вантажу позивач виставив відповідачу рахунок № 1057-14/10/01 від 20.10.2009 р. та надав акт № 1057-14/10/01 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.10.2009 р. на суму 19796,26 грн. і оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної CRM А№142337 від 05.10.2009 р. з відмітками вантажоодержувача про отримання вантажу без зауважень.

Ні відповіді, ні оплати від відповідача позивачем не було отримано. Доказів зворот нього від відповідача не поступило до матеріалів справи .

02 грудня 2009 року позивач повторно направив на адресу відповідача вищезгадані документи, які були повернуті позивачу у зв’язку з закінченням терміну їх зберігання у поштовому відділенні.

Всі спроби позивача зв’язатися з відповідачем та передати йому документи для здійснення оплати за надані послуги з перевезення залишися без реагування.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену ціну.

В порушення взятих на себе зобов’язань за Договором, відповідач не здійснив своєчасної та повної оплати за надані послуги з перевезення вантажу.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 19796,26 грн. = 1665 євро х 1188,9646 (1600 євро за перевезення вантажу згідно Договору, 65 євро за оформлення вантажу згідно квитанції на оплату від 16.10.2009 р., 1188,9646 –курс євро у грн.).

До матеріалів справи залучено виписку із реєстру зданих книг МДП перевізником (книжка міжнародних дорожних перевезень серія РХ-№ 62459981) якою безумовно підтверджується фактичне завершення операції МДП та доставку вантажу до митниці за місцем призначення покупця 20.10.2009 р. Саме в той же день був виписаний рахунок № 1057-14/10/01 на підприємця Тимченко Л.В. та оформлено Акт здачі - прийняття послуг та податкова накладна за порядковим номером № 3520 . Згаданими доказами посвідчується дата оприбуткування товарів одержаних в оплату поставки та посвідчується дата одержання послуг наданих позивачем ( за касовим методом відповідно до ЗУ «Про податок на додану вартість »).

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Враховуючи те, що відповідачем не було здійснено оплату за надані послуги у строки, встановлені у Договорі, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення на його користь основної суми боргу у розмірі 19 796,26 грн. обґрунтованими , доведеними та такими , що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

          У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати за весь період прострочення оплати у розмірі 950,22 грн., а також 3% річних у розмірі 188,74 грн. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних наведений правомірно та знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати, вимоги позивача про нарахування збитків від інфляції та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Окрім цього позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати, понесені у зв’язку з використанням кур’єрської служби для доставки документів відповідачу у розмірі 132,00 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за Договором, та надані позивачем документи, які свідчать про неодноразові намагання позивача зв’язатися з відповідачем але мета не була досягнута . суд приходить до висновку , що позивач прийняв не всі залежні від нього заходи тому ці витрати є ризик позивача і визнаються судом такими, що не входять до судових витрат та не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але таким, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком суду .

Згідно ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України) пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 173 ГК України, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 909 ЦК України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи –підприємця Тимченко Людмили Василівни (02125, м. Київ, вул. Запорожця, 14/3, кв. 98, Ідентифікаційний номер 2604101866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс»(81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Грушевського, 23, код ЄДРПОУ 30626867; адреса для кореспонденції: 79053, м. Львів, а/с 412) – з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - суму основної заборгованості у розмірі 19 796 (дев’ятнадцять тисяч сімсот дев’яносто шість) грн. 26 коп., інфляційні втрати у розмірі 950 (дев’ятсот п’ятдесят) грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 74 коп., витрати на оплату державного мита у розмірі 210 (двісті десять) грн.., витрати на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. У решті вимог позову відмовити .

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                    Н.І. Качан

Дата підписання рішення 21.06.2010 р.