Рішення № 10135594, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/24822.06.10 За позовомтовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»

довідкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

простягнення 7326,80 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Невідомий О.М. (довіреність №29/12-09_Н від 29.12.2009 року)

представник Куца Н.О. (довіреність №29/12-09_Н від 29.03.2009 року)

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта»майнових збитків у сумі 7326,80 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позивач відшкодував (виплатив страхове відшкодування) застрахованій особі –Телитченко Олесі Анатоліївні нанесені їй в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 03 вересня 2009 року по проспекту Перемоги в місті Києві, збитки. Позивач, посилаючись на статтю 993 Цивільного кодексу України та статтю 27 Закону України «Про страхування», просив суд стягнути з Відповідача вищеозначену суму збитків з врахуванням того, що останній уклав з винуватцем дорожньо-транспортної пригоди договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу та відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зобов’язаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2010 року порушено провадження у справі № 23/248 та призначено її розгляд на 25.05.2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні надав витребувані судом документи та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання своїх представників не направляв, витребуваних судом документів не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.06.2010 року за згодою представників Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Телитченко Олесею Анатоліївною було укладено 26.05.2009 року договір добровільного страхування наземного транспорту №000524, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль Toyota (державний реєстраційний номер АА7437СР).

03.09.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась по проспекту Перемоги в місті Києві, автомобіль Toyota (державний реєстраційний номер АА7437СР) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ Шевченківського РУ ГУМВС України в місті Києві.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля Сhery (державний реєстраційний номер АА8772ЕХ) Толкачем Владиславом Михайловичем пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 18.09.2009 року у адміністративній справі № 3-11080/09.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля Chevrolet (державний реєстраційний номер ВС1866АХ), Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка». Згідно звіту вих. №392 від 14.09.2009 року розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota (державний реєстраційний номер АА7437СР) в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді становить 6705,56 грн.

Позивач страховим актом № АС-001926 визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП страховим випадком та виплатив на його користь 6881,53 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №2263 від 10.11.2009 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник (Телитченко О.А.) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди Толкача М.Г. застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4297217 зі строком дії страхового покриття з 06.03.2009 року по 05.03.2010 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4297217 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 35000,00 грн., франшиза відсутня.

Позивач направив на адресу Відповідача регресну вимогу вих. № 15/04/8.01/627-09 від 21.12.2009 року з додатками. Вказана заява отримана Відповідачем 24.12.2009 року, що підтверджується штампом Відповідача.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов’язок Відповідач не виконав.

Статтею 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що Відповідач повинен відшкодувати витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу (матеріальний збиток).

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача збитків у сумі 6705,56 грн. (розмір матеріального збитку встановлений звітом вих. №392 від 14.09.2009 року). Таким чином, відповідна позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 6705,56 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких інших підтверджень того, що неналежне виконання встановленого законом зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Пунктом 37.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у випадку прострочення виплати страхового відшкодування страховик сплачує на користь особи, яка має право на отримання такого відшкодування, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Суд не погоджується з наданим Позивачем розрахунком пені, оскільки основна заборгованість складає 6705,56 грн., а не 6881,53 грн., отже відповідна позовна вимога підлягає задоволенню частково у сумі 267,40 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунки інфляційних втрат і вважає його таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача трьох процентів річних, підлягають задоволенню частково у сумі 39,13 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційні до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул.. Велика Кільцева, 56, ідентифікаційний код 35429675) 6705,56 грн. (шість тисяч сімсот п’ять гривень 56 коп.) страхового відшкодування; 267,40 грн. (двісті шістдесят сім гривень 40 коп.) пені; 130,70 грн. (сто тридцять гривень 70 коп.) інфляційних втрат; 39,13 грн. (тридцять дев’ять гривень 13 коп.) трьох процентів річних; 99,44 грн. (дев’яносто дев’ять гривень 44 коп.) державного мита та 230,07 грн. (двісті тридцять гривень 07 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 22.06.2010 року.