Рішення № 10135523, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/24722.06.10 За позовомтовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»

довідкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

простягнення 7256,69 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представники Куца Н.О. Невідомий О.М. (довіреності №29/12-09_Н від 29.12.2009 року, №29/03-10_Н від 29.03.2010 року)

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта»майнових збитків у сумі 7256,69 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позивач відшкодував (виплатив страхове відшкодування) застрахованій особі –Пилипчуку Олегу Леонідовичу нанесені йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17 липня 2009 року на перехресті вул. Вільямса та вул. Конєва в місті Києві, збитки. Позивач, посилаючись на статтю 993 Цивільного кодексу України та статтю 27 Закону України «Про страхування», просив суд стягнути з Відповідача вищеозначену суму збитків з врахуванням того, що останній уклав з винуватцем дорожньо-транспортної пригоди договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу та відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зобов’язаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2010 року порушено провадження у справі № 23/247 та призначено її розгляд на 25.05.2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні надав витребувані судом документи та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання своїх представників не направляв, витребуваних судом документів не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.06.2010 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Пилипчуком Олегом Леонідовичем було укладено 18.09.2008 року договір добровільного страхування наземного транспорту №АС 002110, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль Ford (державний реєстраційний номер АА3189НТ).

17.07.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на перехресті вул. Вільямса та вул. Конєва в місті Києві, автомобіль Ford (державний реєстраційний номер АА3189НТ) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ Голосіївського РУ ГУМВС України в місті Києві.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля ЗАЗ (державний реєстраційний номер 541-49 ММ) Савіновим Станіславом Миколайовичем пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 23.07.2009 року у адміністративній справі № 3-8180/09.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля Ford (державний реєстраційний номер АА3189НТ), Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка». Згідно звіту вих. №331 від 18.08.2009 року розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля Ford (державний реєстраційний номер АА3189НТ) в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді становить 7596,83 грн.

Позивач страховим актом № АС-001841 визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП страховим випадком та виплатив на його користь 6729,83 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №2113 від 26.10.2009 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник (Пилипчук О.Л.) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8659674 зі строком дії страхового покриття з 12.09.2008 року по 11.09.2009 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8659674 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 35000,00 грн., франшиза відсутня.

Позивач направив на адресу Відповідача регресну вимогу вих. № 15/04/8.04/629-09 від 21.12.2009 року з додатками. Вказана заява отримана Відповідачем 24.12.2009 року, що підтверджується штампом Відповідача.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов’язок Відповідач не виконав.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача збитків у сумі 6729,83 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких інших підтверджень того, що неналежне виконання встановленого законом зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Пунктом 37.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у випадку прострочення виплати страхового відшкодування страховик сплачує на користь особи, яка має право на отримання такого відшкодування, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Суд погоджується з наданим Позивачем розрахунком пені вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок трьох процентів річних і інфляційних втрат, вважає його таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул.. Велика Кільцева, 56, ідентифікаційний код 35429675) 6729,83 грн. (шість тисяч сімсот двадцять дев’ять гривень 83 коп.) страхового відшкодування; 283,48 грн. (двісті вісімдесят три гривні 48 коп.) пені; 201,89 грн. (двісті одна гривна 89 коп.) інфляційних втрат; 41,49 грн. (сорок одна гривна 49 коп.) трьох процентів річних; 102 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 22.06.2010 року.