Рішення № 10135375, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 13/321-48/24923.06.10 За позовомАкціонерного товариства закритого типу Страхова компанія "Велта"

доЗакритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона"

простягнення 15 569,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:Купріненко С.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство закритого типу Страхова компанія "Велта" (надалі –АТЗТ СК "Велта") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (надалі –ЗАТ "СК "Крона") про стягнення 16349,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує грошове зобов’язання по сплаті перестрахувальної премії, яке виникло внаслідок розірвання договору про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії №08/103-ФП, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 16 349,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2009 р. порушено провадження у справі №13/321 та призначено до розгляду на 24.09.2009 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 24.09.2009 р. та 13.10.2009 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвал суду розгляд справи відкладався до 13.10.2009 р. та 27.10.2009 р., відповідно.

В судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував, що припинення дії конкретних договорів можливе лише за умови укладення додаткової угоди про їх розірвання.

У судовому засіданні 27.10.2009 р. оголошено перерву до 19.11.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2009 р. провадження у справі №13/321 припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2010 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 19.11.2009 р. скасовано, а справу №13/321 передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

За резолюцією керівництва суду розгляд справи доручено судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2010 р. прийнято до провадження справу №13/321, присвоєно їй новий номер №13/321-48/249 та призначено до розгляду на 26.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2010 р. у зв’язку із клопотаннями сторін розгляд справи відкладено до 09.06.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача суму сплаченої перестрахової премії у розмірі 15569,00 грн., позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, в задоволенні позову просить відмовити повністю.

В судовому засіданні 09.06.2010 р. для виготовлення повного тексту рішення оголошено перерву до 23.06.2010 р.

В судовому засіданні 07.04.2010 р. судом оголошено повний текст рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2008 р. між АТЗТ СК "Велта" (перестрахувальник) та ЗАТ "СК "Крона" (перестраховик) було укладено договір про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії №08/103-ФП (надалі –"Договір").

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору предметом договору є основоположні та загальні умови перестрахування та ретроцесії ризиків, що взаємно передаються та приймаються сторонами на факультативній (необов’язковій) основі, а також основні взаємні права і обов’язки сторін, пов’язані з передачею та прийняттям ризиків в перестрахування або ретроцесію. Кожна із сторін договору на добровільній основі передає іншій стороні в перестрахування та приймає від іншої сторони в перестрахування страховий ризик на умовах чинного законодавства України, даного Договору та конкретного договору перестрахування (ковер-ноти), який в подальшому іменується конкретний договір перестрахування, і укладається сторонами на умовах, визначених в Договорі. Під передачею ризику в перестрахування в рамках Договору розуміється страхування однією стороною, що передає ризик, частини своїх зобов’язань за договором первинного страхування або вихідного перестрахування у другої сторони, яка цей ризик приймає.

Згідно із п. 1.5 Договору на підставі та на умовах Договору сторони укладають Конкретні договори перестрахування. Конкретні договори перестрахування укладаються у формі Ковер-нот. Кожний Конкретний договір перестрахування укладається на умовах Договору, якщо інше прямо не зазначено в ньому. Конкретний договір перестрахування, укладений сторонами в рамках Договору, не залежить від умов будь-якого іншого Конкретного договору перестрахування.

Пунктом 3.1.3 Договору визначено, що перестрахувальник зобов’язується перерахувати перестраховику перестрахувальну премію за надання перестрахового захисту по Конкретному договору перестрахування в порядку та на умовах, обумовлених в статті 5 Договору, якщо інший порядок сплати перестрахувальної премії не зазначений у Конкретному договорі перестрахування.

Відповідно до п. 3.3.1 Договору перестраховик зобов’язується перерахувати перестрахувальнику (або по його письмовій заяві –страхувальнику чи вигодонабувачу) свою частку страхового відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов Договору і конкретного договору перестрахування, у термін та на умовах, обумовлених в розділі 7 цього Договору, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахування.

Із змісту пунктів 5.1, 5.3 Договору вбачається, що перестрахувальна премія є платою перестрахувальника перестраховику за надання перестрахового захисту. Розмір перестрахувальної премії визначається в кожному Конкретному договорі перестрахування. Перестрахувальник зобов’язаний перерахувати перестраховику перестрахувальну премію протягом п’яти банківських днів з моменту підписання Конкретного договору перестрахування, якщо інший термін сплати не вказаний у конкретному договорі перестрахування.

Згідно із п. 7.1 Договору при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або за дорученням перестрахувальника страхувальнику або вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності по конкретному договору перестрахування, протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника комплекту документів, що визначені цим пунктом Договору.

Пунктом 9.1 Договору визначено, що невід'ємною частиною Договору стають всі Конкретні договори перестрахування, укладені між сторонами.

Відповідно до п. 11.1 Договору даний договір набуває законної сили з моменту підписання його обома сторонами і діє на протязі необмеженого строку до завершення всіх розрахунків між сторонами за Договором.

Із матеріалів справи вбачається, що у період дії Договору позивач передавав, а відповідач приймав у перестрахування ризики, що підтверджується в т.ч. спірними договорами факультативного перестрахування (ковер-нотами).

На виконання умов Договору та спірних ковер-нотів, за передані у перестрахування ризики позивачем було сплачено на користь відповідача перестрахові премії у загальному розмірі 16349,00 грн.

Листом №1587 від 22.06.2009 р. позивач повідомив відповідача про прийняття рішення про розірвання спірних ковер-нотів у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору та просив повернути перестрахувальну премію.

22.07.2009 р. відповідач листом №991 повідомив позивач про допущення недоліків в додатку до листа №1587 від 22.06.2009 р., а саме: невірно зазначено розмір сплаченої страхової премії за ковер-нотом №ТТ 148/2008 від 21.08.2008 р.

Листом №1791 від 23.07.2009 р., що отриманий відповідачем 30.07.2009 р., позивач повідомив про виправлення вказаних відповідачем недоліків та повторно повідомив про прийняття рішення про розірвання спірних ковер-нотів у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору та просив повернути перестрахувальну премію.

Спір виник у зв'язку неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по поверненню перестрахувальної премії у розмірі 15 569,00 грн., яке виникло внаслідок припинення дії спірних ковер-нотів.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Факт виконання позивачем своїх зобов’язань по Договору, спірних ковер-нотах та сплаті на користь відповідача перестахових премій підтверджується матеріалами справи та не заперечується представниками сторін.

Відповідно до п. 3.3.1 Договору перестраховик зобов’язується перерахувати перестрахувальнику (або по його письмовій заяві –страхувальнику чи вигодонабувачу) свою частку страхового відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов Договору і конкретного договору перестрахування, у термін та на умовах, обумовлених в розділі 7 цього Договору, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахування.

Згідно із п. 7.1 Договору при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або за дорученням перестрахувальника страхувальнику або вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності по конкретному договору перестрахування, протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника комплекту документів, що визначені цим пунктом Договору.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що відповідач в порушення наведених умов Договору порушив зобов’язання по сплаті частини страхового відшкодування, а саме: у зв’язку із настанням страхового випадку по Ковер-ноту №ТР 119/2008 від 11.09.2008 р.

Наведені обставини підтверджуються рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2009 р. у справі №4/341.

Відповідно до змісту ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 1 частини 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно із ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право повністю або частково відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Положеннями статей 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.п. 11.3, 11.3.2 Договору сторони можуть достроково припинити дію Конкретного договору перестрахування на підставі Договору, письмово повідомивши про це іншу сторону не менше, як за 10 календарних днів, в таких випадках: з ініціативи однієї сторони –у випадку порушення або невиконання іншою стороною умов Конкретного договору перестрахування або умов Договору.

Тобто, сторонами згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України визначена можливість розірвання окремого ковер-ноту (конкретного договору) в односторонньому порядку, навіть у випадку порушення умов Договору.

Листом №1791 від 23.07.2009 р., що отриманий відповідачем 30.07.2009 р., позивач повідомив про прийняття рішення про розірвання ковер-нотів (№ТР 142/2008 від 11.08.2008 р., №ТТ 148/2008 від 21.08.2008 р., №ТР 166/2008-1 від 05.09.2008 р., №ТР 185/2008-2 від 03.10.2008 р., №ТР 194/2008 від 15.10.2008 р., №ТР 199/2008 від 21.10.2008 р., №ТР 200/2008-3 від 22.10.2008 р., №ТР 206/2008-3 від 28.10.2008 р., №ТР 208/2008-4 від 29.10.2008 р., №ТР 211/2008 від 30.10.2008 р., №ТР 218/2008 від 14.11.2008 р.) у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору та просив повернути перестрахувальну премію.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2009 р. у справі №4/341 підтверджується порушення відповідачем умов Договору, а тому позивач правомірно скористався передбаченим положеннями Договору правом та листом №1791 від 23.07.2009 р. розірвав укладені на підставі нього спірні ковер-ноти та вимагав повернення сплаченої страхової премії у розмірі 15569,00 грн.

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 11.4 Договору встановлено, що у випадку одностороннього розірвання Конкретного договору перестрахування сторона –ініціатор повинна письмово попередити про це іншу сторону за 30 робочих днів до дати розірвання.

Відтак, незважаючи на визначену позивачем дату розірвання спірних ковер-нотів, такі ковер-ноти розриваються через 30 робочих днів з моменту повідомлення іншої сторони.

З урахуванням встановлених обставин, підставою для розірвання ковер-нотів в односторонньому порядку стало невиконання відповідачем умов Договору, а тому суд приходить до висновку, що спірні ковер-ноти (за виключенням №ТР 142/2008 від 11.08.2008 р. та №ТТ 148/2008 від 21.08.2008 р.) згідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України та п. 11.4 Договору розірвано відповідно до листа позивача з 11.09.2009 р. (30.07.2009 р. + 30 робочих днів).

Оскільки період перестрахування за ковер-нотами №ТР 142/2008 від 11.08.2008 р. та №ТТ148/2008 від 21.08.2008 р. закінчився 11.08.2009 р. та 20.08.2009 р. відповідно, тобто, до моменту їх розірвання позивачем, то такі ковер-ноти розірвані у зв’язку із закінченням строку на який їх було укладено, а не за заявою позивача, а тому відсутні підстави для застосування по таких ковер-нотах наслідків, встановлених п. 11.6 Договору.

Щодо ковер-ноту №ТР166/2008-1, то позивач зменшив розмір позовних вимог на суму перестрахувальної премії за таким ковер-нотом, а тому стягнення сплаченої перестрахувальної премії за таким ковер-нотом не є предметом спору.

Заперечення відповідача щодо безпідставного розірвання ковер-нотів, з огляду на відсутність укладеної сторонами додаткової угоди, відхиляються судом з огляду на те, що умовами Договору передбачено розірвання ковер-нотів в односторонньому порядку в разі порушення в т.ч. умов Договору.

В такому випадку, на відміну від розірвання Договору (ковер-нотів) за волею сторін, підписання обома сторонами додаткової угоди не потрібно, адже розірвання відбувається за волею однієї сторони, а не обох сторін.

Крім цього, як встановлено судом, сторони в п. 11.6 Договору погодили можливість розірвання Конкретного договору (ковер-ноту) у випадку порушення будь-яких умов Договору, а не тільки умов ковер-нотів.

Частинами 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 11.6 Договору при достроковому припиненні конкретного договору перестрахування за вимогою перестрахувальника перестраховик зобов’язується повернути суму перестрахувальної премії за період, що залишився до закінчення терміну дії Конкретного договору перестрахування, за відрахуванням витрат на введення справи і фактично зроблених витрат. Якщо вимога перестрахувальника про припинення дії Конкретного договору перестрахування обумовлена порушенням або невиконанням з боку перестраховика умов Договору чи Конкретного договору перестрахування, то перестраховик повертає всю суму сплаченої йому перестрахувальної премії.

Тобто, сторонами встановлено наслідки дострокового припинення ковер-нотів у випадку їх розірвання за волею перестрахувальника.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання повернути сплачену позивачем перестрахову премію по ковер-нотам №ТР 185/2008-2 від 03.10.2008 р., №ТР 194/2008 від 15.10.2008 р., №ТР 199/2008 від 21.10.2008 р., №ТР 200/2008-3 від 22.10.2008 р., №ТР 206/2008-3 від 28.10.2008 р., №ТР 208/2008-4 від 29.10.2008 р., №ТР 211/2008 від 30.10.2008 р., №ТР 218/2008 від 14.11.2008 р., які розірвані з 11.09.2009 р. достроково за заявою позивача.

За таких обставин, відповідач зобов’язаний повернути позивачу суму сплачених перестрахових премій за спірними ковер-нотами у розмірі 14 770,00 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 14 770,00 грн. сплачених перестрахових премій. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ЗАТ "СК "Крона" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково та стягнення з ЗАТ "СК "Крона" на користь АТЗТ "СК "Велта" суми сплаченої перестрахової премії у розмірі 14 770,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія "Велта" задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (01133, м.Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 30726778) на користь Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія "Велта" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 46; ідентифікаційний код 23465084) суму сплаченої перестрахової премії у розмірі 14 770 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 147 (сто сорок сім) грн. 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 223 (двісті двадцять три) грн. 89 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко