Рішення № 101350769, 24.11.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1145/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року Сумський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді – Черних О.М.

секретаря судового засідання – Токаревої В.М.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Романенко Є.О.,

відповідач - акціонерне товариство «Ідея Банк»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (юридична адреса: вул.. Валова, 11, м. Львів) про визнання неправомірними нарахування відсотків, штрафу та пені за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання неправомірними нарахування відсотків, штрафу та пені за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 18 жовтня 2019 року між нею та АТ «Ідея Банк» укладено договір кредиту та страхування № Z06.00503.005837575, за яким банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби у розмірі 49 999,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами договору. Вказала, що свої зобов`язання вона виконала і вчасно здійснювала усі платежі за кредитним договором, загальна сума яких становила 32375,00 грн. грн, однак банк повідомив їй про наявність заборгованості по кредиту у розмірі 50 000,00 грн.

Разом з цим, при укладенні кредитного договору банк не ознайомив її з умовами кредитування, а через дрібний шрифт та неможливість прочитати умови договору, скористався її необізнаністю та ввів в оману.

Банком не дотримано положень статті14 Закону України «Про споживче кредитування», статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо заборони банкам вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг, як обов`язкову умову надання банківських послуг. Також відсутня інформація про погодження між сторонами використання факсимільного підпису та факсимільної печатки, відсутня інформація про особу, яка представляє інтереси відповідача, та її підпис. Указане свідчить про недійсність оспорюваних договорів, а надання вказаних фінансових послуг на підставі недійсного кредитного договору є порушенням прав споживача, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів». З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірними дії АТ «Ідея банк» нарахування відсотків, штрафу та пені за кредитним договором та договором страхування від 19 жовтня 2019 року укладений між нею та АТ «Ідея банк»

Короткий зміст відзиву

АТ «Ідея Банк» в письмовому відзиві зазначив, що оспорювані договори підписані відповідачкою у визначений законом спосіб за її письмовою згодою, що не суперечить чинному законодавству. На офіційному сайті банку розміщена публічна оферта АТ «Ідея Банк» на укладання договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку до будь-яких фізичних осіб, що мають намір укласти договір кредиту, та публічна оферта АТ «Ідея Банк» на укладання договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку до будь-яких фізичних осіб, що мають намір укласти договір добровільного страхування життя. У матеріалах справи містяться заяви про акцепт публічної оферти банку та страховика на укладання договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, підписані позивачем, які разом з публічною офертою складають єдиний документ - договір про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Отже, АТ «Ідея Банк» діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Позиція суду

Суд вивчивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні докази приходить до висновку, що первісні позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

18 жовтня 2019 року між акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі - Банк), ТОВ «Нью Файненс Сервіс» (далі страховий агент) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № Z06.00503.005837575, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 49 999,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж, а Позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Банк надав кредит у день підписання даного договору строком на 24 місяці (а.с. 5).

Відповідно до п.п. 1.3. та 1.4. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49 % (Маржу Банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки визначена за Рішенням Правління Банку становить 9.5 %, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 21.99 %.

Згідно п.п. 2.2 Кредитного договору, Позичальник надав свою згоду на укладення за рахунок Позичальника як страхувальника та застрахованої особи договору добровільного страхування життя. Цим Договором Позичальник доручає та дає розпорядження Банку: переказати страховику, в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу, належного страховику, через транзитний рахунок Банку. Позичальник погоджується на страхування своїх, як застрахованої особи, пов`язаних із життям майнових інтересів, що не суперечать чинному законодавству України, згідно договору страхування, вигодонабувачем за яким виступає Банк.

Позичальник заявив та гарантував що уся інформація, відомості та документи (у тому числі ті, що містяться в даному Договорі та Кредитній справі Позичальника у Банку), які повідомлені та надані ним Банку з метою одержання кредиту, є достовірними і відповідають дійсності; кредит одержується ним на поточні потреби та не пов`язаний із підприємницькою діяльністю; Банк перед укладенням кредитного договору повідомив йому в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомився з тарифами Банку і згоден з ними; належний йому примірник оригіналу даного

Договору йому вручено Банком при підписанні даного Договору; умови даного Договору він вважає справедливими і такими, що відповідають його інтересам, а також надає свою згоду на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього, а також третім особам, у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов`язань.

Зі змісту Паспорта споживчого кредиту, підписаного позивачем 18 жовтня 2019 року встановлено, що до укладення договору про споживчий кредит ОСОБА_1 повідомлено про основні умови кредитування, а саме: про суму/ліміт кредиту - 49 999,00 грн.; строк кредитування - 24 місяці; процентну ставку, відсотків річних - 21,99 %; загальну вартість кредиту - 88242, 95 грн.; реальну річну процентну ставку, відсотків річних - 103,73802186 %; та інші умови

19 серпня 2020 року ОСОБА_1 підписано заяву №R 01.00503.006952041 про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладання договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, згідно якої позивач виявив бажання акцептувати публічну оферту Банку на укладання Договору про використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки банку від 16. Вересня 2015 року, розміщеної на сайті АТ «Ідея Банк» (а.с.46).

19 серпня 2020 року ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» кредитний договір №R 01.00503.006952041, призначення якого є погашення кредитної заборгованості в розмірі 44679,02 грн. (а.с. 3).

Нормативно-правове обґрунтування

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частинами першою-третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту;5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);

8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання

за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови

від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Висновки за результатами розгляду

Встановивши, що банк у письмовій формі надав позичальнику у повному обсязі всю необхідну інформацію, кредитний договір містить усі умови, передбачені положеннями Закону України «Про споживче кредитування», сторони узгодили всі істотні умови договору, а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору тощо, ОСОБА_1 особистим підписом засвідчила, що вона погодилася на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору було вільним, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону.

Тобто, вказана норма права забороняє друкувати інформацію щодо реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача шрифтом меншого розміру, ніж основний текст. Проте, у даному випадку, весь кредитний договір надруковано однаковим розміром шрифту.

При цьому даних про те, що, підписуючи кредитний договір, позивачка вимагала від банку викласти його більшим шрифтом їй було відмовлено у такій вимозі, нею та її представником надано не було.

Суд вважає, що зміст договору є зрозумілим до прочитання і не може розцінюватися як надання інформації у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб.

ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами кредитного договору, мала реальну можливість відмовитися від його укладення та на момент його підписання додаткових вимог щодо умов спірного договору не заявляла, у подальшому виконувала його умови та покладені на неї договірні зобов`язання, сплачуючи кредит, що свідчить про свідоме визнання позивачкою умов оспорюваного договору.

При цьому позивач не був позбавлений можливості відповідно до пункту 3.2.3 спірного договору, що узгоджується з положеннями статті 15 Закону України «Про споживче кредитування», відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення банку в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно цього договору та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Проте, у вказаний строк вона від договору не відмовлялася, жодних заперечень щодо його змісту не висловлювала, тобто погодилася з умовами укладеного договору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 315-319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (юридична адреса: вул.. Валова, 11, м. Львів) про визнання неправомірними нарахування відсотків, штрафу та пені за кредитним договором.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Черних