ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 23/25622.06.10 За позовомакціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» додержавного підприємства «Наш дім»
простягнення 26272,13 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:представник Півень Д.О. (довіреність від 02.03.2010 року)
від відповідача: не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства «Наш дім»заборгованості за договором №29420 о/р 3329420 від 28.12.2000 року у сумі 26272,13 грн. (у тому числі 23561,74 грн. основного боргу за використану активну електричну енергію; 1515,36 грн. пені; 926,95 грн. інфляційних втрат та 268,08 грн. трьох процентів річних).
Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за договором про постачання електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 року порушено провадження у справі №23/256 та призначено її розгляд на 25.05.2010 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судовому 22.06.2010 року засіданні надав довідку про стан розрахунків Відповідача, згідно якої останній 08.02.2010 року погасив основний борг за активну електричну енергію у розмірі 12 798,98 гривень.
Представник Відповідача у судове засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.
Ухвала про порушення провадження у справі та про відкладення судового засідання були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 22.06.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №29420 о/р 3329420 від 28.12.2000 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався постачати електричну енергію Відповідачу, а останній –оплатити вартість використаної електричної енергії згідно з умовами договору.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику»електрична енергія є різновидом енергії, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
За своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання. Стаття 275 Господарського кодексу України встановлює, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно пункту 2.1 договору Позивач відпускає електроенергію дозволеної до використання потужності за умовами та величинами споживання електроенергії та потужності, визначеними договором, за яку Відповідач згідно пункту 4.1 договору зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки відповідно до встановлених договором умов та термінів оплати.
Згідно пункту першого додатку 13 а «Про порядок розрахунків»до договору Відповідач зобов’язується щомісячно 22-24 числа направляти свого представника до Позивача для надання звіту за використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період.
Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію визначено відповідно до додатку «Про порядок розрахунків»договору у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий період і є предоплатою.
Позивачем надано суду звіти про використану електричну енергію за спірний період, складені та підписані Відповідачем, і які підтверджують, що з червня 2009 року по лютий 2010 року Відповідачем було спожито 398 204 кВт/г активної електричної енергії .
Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Постановою Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996 року спеціальним уповноваженим органом в галузі електроенергетики визначено Національну комісію регулювання електроенергетики України. Національна комісія регулювання електроенергетики регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб та єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення.
Постановами НКРЕ від 23.10.2008 № 1237, від 21.11.2008 № 1315, від 23.12.2008 № 1440, від 22.01.2009 № 46, від 26.02.2009 № 241, від 23.03.2009 № 331 та від 23.04.2009 № 453 було встановлені роздрібні тарифи на електроенергію, у тому числі, для Позивача у спірному періоді.
Таким чином, виходячи з вимог законодавства та умов укладеного сторонами договору Відповідач повинен був на підставі показань засобів обліку обраховувати за встановленими постановами НКРЕ тарифами вартість отриманої енергії та самостійно перераховувати відповідні грошові кошти на рахунок Позивача.
Суд перевірив додані до позовної заяви розрахунки та встановив їх відповідність у частині кількості спожитої електроенергії –поданим Відповідачем звітам, а в частині ціни одиниці –встановленим НКРЕ тарифам для кожного періоду нарахування.
В період з 01.11.2009 року по 01.02.2010 року Відповідач несвоєчасно розраховувався за активну електричну енергію та допустив виникнення заборгованості у сумі 23561,74 гривень.
У судовому засіданні представник Позивача визнав факт погашення основної заборгованості Відповідачем за активну електричну енергію на суму 12 798,98 гривень. Таким чином борг Відповідача становить 10762,76 гривень.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина друга статті 193 Господарського кодексу України визначає, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.1 договору №29420 о/р 3329420 від 28.12.2000 року за несвоєчасне внесення платежів сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,75% за кожен день прострочення платежів, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.
Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (відповідно до вимог статті 343 Господарського кодексу України) за прострочення оплати теплової енергії у сумі 1515,36 гривень.
Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства «Наш дім»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34; ідентифікаційний код 30723920) на користь акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 10762,76 грн. (десять тисяч сімсот шістдесят дві гривні 76 копійок) основного боргу; 1515,36 грн. (одну тисячу п’ятсот п’ятнадцять гривень 36 копійок) пені; 268,08 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 08 копійок) трьох процентів річних; 926,95 грн. (дев’ятсот двадцять шість гривень 95 копійок) інфляційних втрат; 262,72 грн. (двісті шістдесят дві гривні 72 копійки) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяТ.Ю.Кирилюк
Дата підписання рішення 22.06.2010 року.
Судове рішення № 10134769, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 23/256. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: