Рішення № 10134738, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/23322.06.10 За позовомприватного підприємства «Беллатрікс»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «МІА ТЕХ»

простягнення 56511,00 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Пащенко В.М. (довіреність від 21.03.2010 року) від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне підприємство «Беллатрікс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «МІА ТЕХ»заборгованості у сумі 56511,00 гривень.

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 року порушено провадження у справі № 23/233 та призначено її розгляд на 18.05.2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судові засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та перенесення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.06.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем у період з лютого по червень 2007 року було поставлено Відповідачу меблеву фурнітуру на загальну суму 46474,53 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000012 від 07.02.2007 року, №РН-0000042 від 03.04.2007 року, №РН-0000062 від 15.05.2007 року, №РН-00000077 від 14.06.2007 року, №РН-0000084 від 22.06.2007 року.

Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами фактично було укладено у спрощений спосіб договір поставки.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона (постачальник) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними підтверджено виконання Позивачем своїх зобов’язань щодо поставки меблевої фурнітури, проте Відповідачем отриману продукцію оплачено частково.

Відповідно до листа без номеру від 17.12.2007 року Відповідач визнав заборгованість у розмірі 38474,53 грн. та зобов’язався її погасити до серпня 2008 року.

30 червня 2008 року Позивачем на адресу Відповідача було надіслано вимогу про сплату боргу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01336401.

На момент розгляду справи Відповідач не здійснив перерахунок коштів та не погасив заборгованість перед Позивачем.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт передачі товару на суму 46474,53 грн. підтверджено відповідними видатковими накладними, а доказів повної оплати отриманої продукції Відповідачем суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача 38474,53 грн. вартості переданого товару підлягає задоволенню.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення 8223,00 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов’язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Таким чином, нарахування пені Позивачем на суму простроченої оплати за поставлену меблеву фурнітуру, не має правового підґрунтя.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки вимогу про погашення заборгованості Відповідач отримав 08.07.2008 року, то право на нарахування інфляційних втрат та трьох процентів у Позивача виникло з 15.07.2008 року. Нарахування інфляційних втрат проведено Позивачем за період з вересня 2008 року по лютий 2010 року.

При перерахуванні суми індексу інфляції судом встановлено що розмір інфляційних втрат, становить суму меншу, ніж заявлено Позивачем до стягнення (загальний індекс інфляції за спірний період становив 1.241), а саме 9272,36 грн., позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у сумі 9272,36грн., оскільки Позивачем допущено помилку у нарахуваннях.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Позивачем не надано суду доказів оплати послуг адвоката. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення 5000,00 грн. за послуги адвоката.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов приватного підприємства «Беллатрікс» до товариства з обмеженою відповідальністю «МІА ТЕХ»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МІА ТЕХ» (04073, м. Київ, вул. Скляренка, 5, ідентифікаційний код 34045058) на користь приватного підприємства «Беллатрікс»(02094, м. Київ, вул. Бульвар Праці, 8, ідентифікаційний код 31901880) 38474,53 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 53 копійки) основного боргу; 9272,36 грн. (дев’ять тисяч двісті сімдесят дві гривні 36 копійок) інфляційних втрат; 477,46 грн. (чотириста сімдесят сім гривень 46 копійок) державного мита та 199,39 грн. (сто дев’яносто дев’ять гривень 39 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Дата підписання рішення: 22.06.2010 року.