Рішення № 10134715, 24.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/10124.06.10 За позовом           Закритого акціонерного товариства "Енвіл"

До Національної акціонерної компанії "Надра України"

Третя особа без

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні відповідача Дочірнє підприємство НАК «Надра України»

«Чернігівнафтогазгеологія»

Про                               стягнення 380876, 83 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача                    Бойко Г.В., представник (дов. № 36 від 17.02.10р.)

Від відповідача          Бойко І.Ю., представник (дов. № 64 від 27.04.10р.)

Від 3-ої особи          Бойко І.Ю., представник (дов. № 19/319 від 19.04.10р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошується повний текст рішення у справі з оголошеною в судовому засіданні перервою з 01.06.10р. по 24.06.10р. для підготовки повного тексту рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Енвіл»(далі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної акціонерної компанії «Надра України»про стягнення грошових коштів у розмірі 380876,83 грн., з яких 254275,00 грн. основного боргу, 60751,57 грн. інфляційних витрат, 3% річних у сумі 11489,91 грн., пеня у розмірі 54000,35 грн., внаслідок неналежного виконання відповідачем умов угоди до договору № 17 від 14.12.01р. про сумісну інвестиційну та виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової експлуатації Селюхівського нафтогазового родовища, укладену 03.09.08р. щодо погашення заборгованості у відповідності до п. 3 вказаної угоди.

Ухвалою суду від 29.04.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 9/101 та призначено розгляд справи на 01.06.2010 р., а також на підставі статті 27 ГПК України судом за власною ініціативою залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнє підприємство НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»як сторону по договору про спільну діяльність та додаткової угоди від 03.09.08р., оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов’язки даної особи щодо сторін у справі.

В судове засідання 01.06.2010 р. представники сторін та третьої особи з’явились, вимоги ухвали суду виконали.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, обґрунтовуючи їх тим, що між сторонами у справі та третьої особою було укладено Договір №17 про сумісну інвестиційну та виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової експлуатації Селюхівського нафтогазового родовища від 14 грудня 2001 року (далі по тексту - Договір про сумісну діяльність, Договір № 17), та керуючись п.п.17.3 та 18.1 Договору про сумісну діяльність Учасники договору про спільну діяльність уклали 03 вересня 2008 року Угоду до договору №17 від 14.12.2001р. про сумісну інвестиційну та виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової експлуатації Селюхівського нафтогазового родовища (далі по тексту Угода від 03.09.2008 р.) про припинення дії Договору з 01.04.2008 року, у зв'язку з збитковістю спільної діяльності.

Учасники узгодили в п.2 Угоди від 03.09.2008 р. той факт, що «на момент укладання Угоди сума заборгованості Учасників зі спільної діяльності перед третіми особами складає 1017,1 тис. грн. з ПДВ». При цьому в п. 3 Угоди від 03.09.2008 р. зазначено : «Учасники зобов'язуються погасити заборгованість перед третіми особами пропорційно своїм внескам , шляхом внесення відповідних сум на розрахунковий рахунок зі спільної діяльності протягом 30 днів з моменту підписання цієї Угоди».

За твердженням позивача згідно з п.9.3 Договору про сумісну діяльність, частки Учасників з 01.01.2003 р. складали : частка ЗАТ «ЕНВІЛ»- 50%, частка НАК «Надра України» - 25%, частка ДП «Чернігівнафтогазгеологія»- 25%.

Виходячи з наведеного, позивач вважає, що заборгованість відповідача по вищевказаній додатковій угоді складає 25% від суми заборгованості перед третіми особами (100017100 грн.), що становить 254275,00 грн. Враховуючи те, що відповідач не виконав вчасно свій обов’язок по внесенню коштів на розрахунковий рахунок зі спільної діяльності, позивач просить нарахувати на суму заборгованості неустойку, передбачену п.5 угоди, а також застосувати до відповідача відповідальність за невиконання грошового зобов’язання встановлену законом (ст. 625 ЦК України) у вигляді 3% річних та інфляційних витрат.

Відповідач у справі надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого частково визнає заявлені позовні вимоги, посилаючись на наступне.

Відповідачем не заперечується факт укладення між сторонами спору та третьою особою договору про сумісну діяльність та внесення всіма сторонами внесків у фонд спільної діяльності у розмірі позивач - 10000 грн., відповідач –5000 грн., третя особа –5000 грн.

Однак відповідач зазначає, що загальна сума внесків учасників по Договору про спільну діяльність (з урахуванням всіх додатків до нього, зокрема додатку № 1) становить:

-          НАК «Надра України»- 5000 грн.

-          ДП «Чернігівнафтогазгеологія»- 5000 грн.

-          ЗАТ «Енвіл»- 577 680, 00 грн.

Таким чином, розмір зобов'язань учасників по Угоді від 03.09.08 р. повинен визначатися згідно загальних внесків учасників спільної діяльності, а не від розміру внесків у фонд спільної діяльності, у співвідношенні 577680/5000/5000, що в процентах становить відповідно 98,3%/0,85%/0,85% від суми заборгованості перед третіми особами, а отже з відповідача відповідно до наведеного вище співвідношення підлягає стягненню 8645,39 грн.

Щодо стягнення з відповідача неустойки, 3% річних та інфляційних збитків відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, які за твердженням відповідача сплинули 04.10.09р., а тому відповідач просить відмовити щодо стягнення з нього пені, 3% річних та інфляційних збитків внаслідок пропуску позивачем строку позовної давності.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надала до суду відзив, відповідно до якого повністю підтримує позицію щодо заявлених позовних вимог, викладену відповідачем та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 01.06.10р. оголошено перерву до 24.06.10р. для вивчення наявних матеріалів справи, пояснень сторін та підготовки повного тексту рішення у справі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2001 року між ЗАТ «Енвіл»(позивач), НАК «Надра України»(відповідач) та Дочірнім підприємством НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»(третя особа) укладено Договір №17 про сумісну інвестиційну та виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової експлуатації Селюхівського нафтогазового родовища від 14 грудня 2001 року (далі по тексту- Договір про сумісну діяльність, Договір № 17).

Згідно п.7.1 Договору про сумісну діяльність, «Облік грошових коштів і майна, що об'єднуються Учасниками для здійснення сумісної діяльності , а також майна , створеного в процесі цієї діяльності, буде вестись ЗАТ «ЕНВІЛ»на Окремому балансі».

Згідно з п. 17.1 Договору про сумісну діяльність, «Договір утрачає силу в разі завершення терміну його дії або при достроковому його припиненні».

Згідно п. 17.3 Договору про сумісну діяльність, «За одностайної згоди Учасників Договір може бути припинено достроково , якщо всі Учасники разом прийдуть до висновку про недоцільність його виконання».

Згідно з п. 18.1 Договору про сумісну діяльність, «Збитки від Сумісної діяльності покриваються за рахунок коштів і спільного майна Учасників, створеного в процесі сумісної діяльності. При недостатності спільного майна збитки покриваються за рахунок майна Учасників сумісної діяльності пропорційно до фактично здійснених ними внесків», що повністю відповідає вимогам ч.2 ст.433 ЦК УРСР , що діяв на момент укладення Договору про сумісну діяльність.

Керуючись вищезазначеними п.п.17.3 та 18.1 Договору про сумісну діяльність, сторони Договору про сумісну діяльність уклали 03 вересня 2008 року Угоду до договору №17 від 14.12.2001р. про сумісну інвестиційну та виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової експлуатації Селюхівського нафтогазового родовища (надалі - Угода від 03.09.2008 р.) про припинення дії Договору з 01.04.2008 року у зв'язку з збитковістю спільної діяльності.

Учасники узгодили в п. 2 Угоди від 03.09.2008 р., що «на момент укладання Угоди сума заборгованості Учасників зі спільної діяльності перед третіми особами складає 1017,1 тис. грн. з ПДВ».

Пунктом 3 Угоди від 03.09.2008 р. визначено, що «Учасники зобов'язуються погасити заборгованість перед третіми особами пропорційно своїм внескам, шляхом внесення відповідних сум на розрахунковий рахунок зі спільної діяльності протягом 30 днів з моменту підписання цієї Угоди».

Причиною спору по справі стало невиконання відповідачем п. 3 Угоди від 03.09.2008р. При цьому позивач у справі вважає, що розмір заборгованості відповідача обраховується пропорційно внескам до фонду сумісної діяльності (п. 2.2. Договору про сумісну діяльність, що на думку позивача є початковим внеском у відповідності до визначення термінів наведених у Договорі № 17), а відповідач вважає, що розмір заборгованості відповідача згідно п. 3 Угоди від 03.09.2008р. повинен обраховуватися пропорційно загальним внескам сторін у сумісну діяльність.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В Угоді від 03.09.2008 р., укладеною між сторонами Договору про сумісну діяльність, встановлено: «Учасники зобов'язуються погасити заборгованість перед третіми особами пропорційно своїм внескам, шляхом внесення відповідних сум на розрахунковий рахунок зі спільної діяльності протягом 30 днів з моменту підписання цієї Угоди».

Пунктом 2.1 Договору про сумісну діяльність визначено, що учасники інвестують сумісну діяльність по освоєнню і дослідно-промисловій розробці родовища згідно з даним договором. Сумісна діяльність ведеться за рахунок спільного фонду, який утворюється з двох джерел: грошових або майнових внесків учасників та доходів від сумісної діяльності.

Пунктами 2.2.-2.3 Договору про сумісну діяльність передбачено, що для досягнення спільної мети учасники протягом двох тижнів із дати підписання даного договору зобов'язуються:

ДП «Чернігівнафтогазгеологія» внести у фонд спільної діяльності кошти у розмірі 5000 тис. грн..;

ЗАТ «Енвіл»внести у фонд спільної діяльності кошти у розмірі 10000 тис. грн..;

НАК «Надра України»внести у фонд спільної діяльності кошти у розмірі 5000 тис. грн..;

Пунктом 2.4. Договору про сумісну діяльність, учасники зобов'язалися регулювати свої внески, виходячи з потреби в грошових коштах і матеріальних ресурсах на проведення робіт щодо освоєння Родовища.

Договором про сумісну діяльність, його сторонами дано визначення основних термінів, відповідно до яких:

Інвестиції –грошові кошти, майнові та інтелектуальні цінності, що вкладаються в розвідку, освоєння і дослідно-промислову розробку родовища у відповідності з цим договором та додатковими угодами до нього;

Початковий Внесок –грошові кошти, що об’єднуються учасниками на окремому балансі з метою здійснення сумісної діяльності про розвідці, освоєнню і розробці родовища;

Узгоджений Бюджет Сумісної Діяльності –документ, яким встановлюються витрати на виконання програми сумісної діяльності. Узгоджений бюджет сумісної діяльності враховує всі джерела фінансування, включаючи власні кошти Учасників, призначені для придбання матеріальних ресурсів для сумісної діяльності.

Додатком № 1 до Договору № 1, який є його невід’ємним додатком, сторонни погодили Програму та бюджет сумісної діяльності, відповідно до якого розмір внеску ЗАТ «Енвіл» по фінансуванню робіт по сумісній діяльності складає 2110000, 00 грн.

Загальна сума внесених учасниками Договору про сумісну діяльність коштів становить:

-          НАК «Надра України»- 5000 грн. Даний факт підтверджується випискою з оборотно-сальдової відомості по рахунку: 143, підписаної головним бухгалтером НАК «Надра України», згідно якої сума інвестиції Компанії по Договору СД за період з 14.12.2001 р. по 31.05.2010 р. (тобто за весь період дії договору) становить 5000 тис., а також наявними у справі копіями фінансової звітності щодо ведення сумісної діяльності;

-          ДП «Чернігівнафтогазгеологія»- 5000 грн. Даний факт підтверджується довідкою ДП «Чернігівнафтогазгеологія»від 01.06.2010 р.. а також наявними у справі копіями фінансової звітності щодо ведення сумісної діяльності;

-          ЗАТ «Енвіл»- 577680, 00 грн. Даний факт підтверджується випискою з журналу рахунку: 168, а також пояснювальною запискою до звіту про фінансовий стан спільної діяльності за 1 квартал 2008 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Виходячи з системного та сукупного аналізу наведених вище норм договору, твердження позивача, що пунктом 3 Угоди від 03.09.08р. передбачено, що сторони Договору № 17 зобов’язуються погасити заборгованість пропорційно своїм тільки початковим внескам, є необґрунтованим та здійсненим на підставі власного тлумачення зазначеного пункту 3 Угоди від 03.09.2008р.

Суд не погоджується з обґрунтуванням позовних вимог позивачем тим, що внесені позивачем інвестиції на здійснення сумісної діяльності не можна вважати внесками (внесена позивачем сума 577680, 00 грн. є інвестиціями, тоді як внесок ЗАТ «Енвіл»становить лише 10 000 грн.), оскільки воно спростовується положеннями самого Договору про сумісну діяльність та нормами чинного законодавства.

При цьому суд зазначає, що відносини по договору про сумісну діяльність були триваючими, та оскільки вони продовжували існувати після введення в дію Цивільного кодексу України, то згідно перехідних положень до триваючих по договору правовідносин можуть застосовуватися норми ЦК України.

Згідно ст. 1133 ЦК України внеском учасника вважається все, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), у тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділову репутацію і ділові зв'язки. Отже, можна стверджувати, що для досягнення спільної мети учасники спільної діяльності можуть здійснювати внески грошовими коштами, майном, результатами робіт чи послуг тощо в обмін на частку у спільній власності.

Підпунктом 4.2.5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР встановлено, що до складу валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, у тому числі грошові чи майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Виходячи з наведеної норми, внески в сумісну діяльність розглядаються податковим законодавством як окремий випадок інвестицій.

Згідно статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність»від 18.09.1991 р. N1561-XII інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Відтак, кошти внесені ЗАТ «Енвіл»у спільну діяльність розміром 577 680, 00 грн. є внеском позивача у спільну діяльність, що не лише підтверджується нормами чинного законодавства, але задекларовано Програмою робіт та бюджетом спільної діяльності по Договору про сумісну діяльність.

Визначення поняття частки у спільній діяльності регулюється главою 26 Цивільного Кодексу України. Згідно ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Згідно ст.1139 ЦК України, частка учасника у спільній діяльності визначає розмір прибутку який має право отримати, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

Договором № 17 частки учасників у спільній діяльності визначено домовленістю між ними і згідно п. 9.3. Договору про сумісну діяльність становлять: 50% - ТОВ «Енвіл», 25% - НАК «Надра України», 25% - ДП «Чернігівнафтогазгеологія».

За таких обставин, ототожнення позивачем понять частка у сумісній діяльності та вклади (внески) у сумісну діяльність, є помилковим.

Виходячи з наведеного, розмір зобов'язань учасників по Угоді від 03.09.08 р. повинен визначатися згідно загальних внесків учасників у співвідношенні 577680/5000/5000, що в процентах становить відповідно 98,3% / 0,85% / 0,85%

Отже, сума, яку НАК «Надра України»повинна сплатити на підставі Угоди від 03.09.08 р., становить 0,85% від 1017,1 тис. грн., тобто 8645,39 грн. (вісім тисяч шістсот сорок п'ять тисяч 39 коп.)

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості підлягають частковому задоволенню на суму 8645,39 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 54000,35 грн., то позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки Угода підписана 03.09.2008 р., а термін оплати настав 03.10.2008 р., то позовна давність на стягнення штрафних санкцій закінчилась 03.10.2009 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки Угода, на підставі якої позивач просить стягнути заборгованість, підписана 03.09.2008 р., а термін оплати настав 04.10.2008 р., то позовна давність на стягнення штрафних санкцій закінчилась 04.10.2009 р., тобто позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення з відповідача пені з пропуском строку позовної давності.

Стороною у справі подано заяву про застосування строку позовної давності, а позивачем не подано клопотання про поновлення строку позовної давності, а отже судом застосовується строк позовної давності на підставі норм ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача пені не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Виходячи із правового поняття встановлена законом відповідальність за невиконання грошового зобов’язання, не є неустойкою у розумінні норм ст. 549 ЦК України, а отже до спеціальної відповідальності встановленої законом не застосовуються скорочені строки позовної давності встановлені для стягнення неустойки.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних. та інфляційних збитків підлягають частковому задоволенню відповідно до здійсненого судом розрахунку (наявний в матеріалах справи), а саме 3% річних нараховуються на суму 8645,39 грн. за період з 04.10.08р. по 03.04.10р. та становлять 388,69 грн., інфляційні витрати нараховуються на суму 8645,39 грн. на період з 04.10.08р. по 03.04.10р. та становлять 2066,25 грн.

Згідно з частиною першою статті 49 ГПК у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог, те саме стосується витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Національної акціонерної компанії «Надра України» (01601, м. Київ, вул.. Володимирська, 34, код ЄДРПОУ 31169745, з будь-якого виявленого державним виконавцем рахунку) на користь Закритого акціонерного товариства «Енвіл»(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 18, код ЄДРПОУ 30550772) 8645,39 (вісім тисяч шістсот сорок п’ять) грн. 39 коп. суми основної заборгованості, 388,69 (триста вісімдесят вісім) грн. 69 коп. 3 % річних, 2066,25 (дві тисячі шістдесят шість) грн. 25 коп. інфляційних втрат, витрати по сплаті державного мита у сумі 111,01 (сто одинадцять) грн. 01 коп. та 7,08 (сім) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення може бути оскаржене в десятиденний термін з моменту підписання у визначеному законодавством порядку.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                      Бондаренко Г.П.