Ухвала суду № 101346342, 24.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/343/21

Справа № 754/10846/19

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2021 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого-судді - Панченко О.М.

за участі секретаря судового засідання - Богослов Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Кендзьори Вікторії Ярославівни, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мартинюк (Шпитковська) Сабіна Валеріївна про визнання договору дарування недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру , -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла вказана вище позовна заява.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М. від 25.07.2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено підготовче засідання на 01.10.2019 року на 10 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою суду від 07.11.2019 року закрито підготовче засідання, справу призначено для розгляду по суті.

В судове засідання призначене судом на 08.09.2021 року представником позивача до суду було подано письмове клопотання в якому просив провести судовий розгляд саме цього судового засідання без його участі в частині залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 (а.с. 32 т.3).

В наступні судові засідання, призначені судом двічі поспіль на 07.10.2021 року на 10 год. 00 хв. та на 24.11.2021 року на 09 год. 20 хв. представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Так в судове засідання, що було призначено судом на 07.10.2021 року представник позивача не з`явився, про що свідчить протокол судового засідання (а.с. 43 т. 3) та розписка (а.с. 44), з якої вбачається, що представник позивача був повідомлений про наступну дату судового засідання, а саме 24.11.2021 року, проте знову не з`явився до суду. Заяв або клопотань про розгляд справи без його участі матеріали справи не містять.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з тим, що його адвокат знаходиться на самоізоляції.

Інші відповідачі та треті особи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №658/1141/18 наголосив на тому, що системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Зважаючи на те, що судом узоджувалися разом із сторонами у справі дати, на які призначалися судові засідання, представник позивача в ці судові засідання не з`явився, не надав доказів про поважність причини його неявки, суд приходить до висновку про можливість залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 25.07.2019 року частково задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Зважаючи на те, що судом позов залишається без розгляду, заходи забезпечення позову також підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст.158, 257 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Кендзьори Вікторії Ярославівни, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мартинюк (Шпитковська) Сабіна Валеріївна про визнання договору дарування недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру , - залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Скасувати заходи забезпечення позову, що були накладені ухвалою суду від 25.07.2019 року у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання учасниками судового розгляду.

Суддя О.М. Панченко