Рішення № 10134565, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/17021.06.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України

по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес»

про примусове звільнення та повернення орендованої площі

Суддя: Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: Мальцева Т.М. - за довіреністю №54 від 14.09.09 №54

від відповідача: Мельник Л.Ю. - за довіреністю №25/05-1 від 25.01.10 №6/3

В судовому засіданні 09.06.2010р. оголошувалась перерва до 21.06.2010р. відповідно до ст. 77 Господарського процессуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про зобов»язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес»звільнити (виселити даного орендаря) та повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву державне нерухоме майно загальною площею 24,0 кв.м., яке розміщене біля входу на 8-9 коілї з конкурсу Центрального залізничного вокзалу за адресою: м. Київ, Привокзальна площа,1, що знаходиться на балансі вокзалу станції Київ –Пасажирський Державного територіально –галузевого об»єднання «Пііденно - Західна залізниця»у відповідності до умов договору оренди державного нерухомого майна від 27.04.2006р. №3065.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що договір оренди №3065, укладений позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем 27.04.2004р., припинив свою дію 27.01.2009р. у зв’язку із закінченням строку, на який його було укладено. Листом №30-04/1029 від 28.01.2009р., що направлявся відповідачу 07.02.2009р., повідомлялося останнього про закінчення терміну дії укладеного між ними договору оренди та відмову від продовження його дії. Проте, відповідач, порушуючи умови договору та норми чинного законодавства орендоване майно не звільнив, приміщення по акту приймання-передавання не передав, тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить позов задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях на позов, проти позову заперечує повністю з тих підстав, що вважає наявність у нього переважного права за інших рівних умов на укладення договору оренди на новий термін у відповідності до п. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а відтак запропоновані йому позивачем умови щодо подання пакету документів для участі у конкурсі на право оренди нерухомого майна не є для відповідача прийнятними, бо не гарантують переважного права на переукладення договору оренди на новий строк. У запереченнях посилається на те, що позивач не має права вимагати того, щоб відповідач приймав участь у конкурсі, а отже вважати договір припиненим.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

27 квітня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенстство «ЕКСПРЕС» (далі відповвдач) було укладено договір оренди №3065 про оренду нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 24,0 кв. м., яке розміщене біля входу на 8-9 коілї з конкурсу Центрального залізничного вокзалу за адресою: м. Київ, Привокзальна площа,1, що знаходиться на балансі вокзалу станції Київ –Пасажирський Державного територіально –галузевого об»єднання «Пііденно - Західна залізниця».

27.04.2006 року між сторонами по справі був підписаний акт приймання –передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, Привокзальна площа,1.

21 травня 2007 року сторони уклали Договір №1 про внесення змін до договору оренди №971 від 09.09.04., за умовами якого сторони прийшли згоди про викладення у іншій редакції п. 1.1 р.1 договору оренди, абз. 1 п. 3.1 р.3, абз. 2 п. 3.1 р.3, а усі інші умови договору залишені без змін.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання – передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 27.04.2006р. орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно площею 24,0 кв. м., яке розміщене біля входу на 8-9 коілї з конкурсу Центрального залізничного вокзалу за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 27 квітня 2006 р. по 27 березня 2007р.

За відсутності однієї із сторін договору заяви про припинення договору, договір в силу ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” був продовженим на той самий строк, тобто до 27.02.2008р. та 27.01.2009р., відповідно.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивач листом № 30-04/1029 від 28.01.2009р., що направлений на адресу відповідача 07.02.2009р., повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди №3065 від 27.04.2004р. на нерухоме майно загальною площею 24,0 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, та запропонував відповідачу прийняти участь у конкурсі на право оренди державного майна.

Відповідно до п. 10.9. договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірне нерухоме майно укладено не було.

Таким чином, відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 5.7. договору у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача щодо зобов»язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес»звільнити (виселити даного орендаря) та повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву державне нерухоме майно загальною площею 24,0 кв.м., яке розміщене біля входу на 8-9 коілї з конкурсу Центрального залізничного вокзалу за адресою: м. Київ, Привокзальна площа,1, що знаходиться на балансі вокзалу станції Київ –Пасажирський Державного територіально –галузевого об»єднання «Пііденно - Західна залізниця»у відповідності до умов договору оренди державного нерухомого майна від 27.04.2006р. №3065 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Посилання відповідача у своїх запереченнях на наявність у нього переважного права на укладення договору оренди не може бути підставою для відмови у задоволенні позову у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Статтею 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”установлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам та іншим, визначеним чим Законом установам, підприємствам та організаціям.

Крім іншого, згаданою статтею Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”визначено, що після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна. Орендодавець при визначенні переможця конкурсу, за інших рівних умов, надає перевагу пропозиціям орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки, шляхом застосування преференційної поправки.

Відповідно до положень ст.ст. 777 Цивільного кодексу України, 285 Господарського кодексу України, ч. 3 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” наймач/орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

При цьому, ч.3 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, що є спеціальною нормою у правовідносинах, що розглядаються у цій справі, визначає, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Тобто, на законодавчому рівні встановлена норма, відповідно до якої переважне право мають орендарі, які належним чином виконували договірні зобов’язання за договорами оренди державного та комунального майна, проте, вони визначаються компетентними органами після розгляду всіх інших пропозицій третіх осіб та за інших рівних умов преференції надаються добросовісному орендарю. Отже, на законодавчому рівні конкурсні засади визначення орендаря встановлені в імперативному порядку, таким чином, конкурсний порядок визначення наступного орендаря на майно, що є об’єктом договору №3065 від 27.04.2006р. не ущемляє права позивача та не позбавляє його можливості реалізувати преференції добросовісного орендаря, скориставшись наявним переважним правом.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процессуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процессуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АГЕНТСТВО «ЕКСПРЕС»(м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 38/40, код ЄДРПОУ 32767289) звільнити (виселити даного орендаря) та повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву (м. Київ, бул. Т.Шевченка, 50-Г, код 19030825) державне нерухоме майно площею 24,0 кв.м., яке розміщене біля входу на 8-9 колї з конкурсу Центрального залізничного вокзалу за адресою: м. Київ, Привокзальна площа,1, що знаходиться на балансі вокзалу станції Київ – Пасажирський Державного територіально –галузевого об»єднання «Південно - Західна залізниця»у відповідності до умов договору оренди державного нерухомого майна від 27.04.2006р. №3065 та повернути його орендодавцю –Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву (м. Київ, бул. Т.Шевченка, 50-Г, код 19030825).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНТСТВО «ЕКСПРЕС»(м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 38/40, код ЄДРПОУ 32767289) в доход Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНТСТВО «ЕКСПРЕС»(м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 38/40, код ЄДРПОУ 32767289) 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процессу до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Трофименко Т.Ю.