Рішення № 10134434, 10.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/626-21/40710.06.10 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Комплекс "Троїцький"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле"

про стягнення 3 167 481,00 грн.

Суддя

За участю представників сторін:

від позивача: Челак П.В. - представник (дов. від 16.04.2008р.)

Британь А.А. - представник (дов. від 16.04.2008р.)

від відповідача: Беляневич В.Е. - представник (дов. №299 від 15.09.2009р.)

Кочмар О.Й. - представник (дов. №856 від 25.12.2008р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Комплекс «Троїцький»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Реле»про захист права власності та про відшкодування шкоди у розмірі 3167481,00 грн., завданої неправомірними, на думку позивача, діями відповідача, а саме проведенням будівельних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у серпні 2002 року через просідання правового крила майнового комплексу позивача стався розлом будівлі. Вказана подія відбулася внаслідок виконання відповідачем будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам, зокрема ВСН-2-80 та БНіП 3.02.01-87, 1.02.07-87, 2-02.01-83 та 2.01.15-90, оскільки не проведено обстеження площадки та технічного стану існуючих будівель до початку робіт, не досліджено ґрунти основ фундаменту існуючої будівлі, не вжито заходів щодо зменшення деформацій основ існуючих будівель та не дотримано умов інженерного захисту існуючої будівлі від геологічних процесів; будівництво проводилося без дозволу на виконання будівельних робіт; відповідачем не здійснено дослідження будівлі позивача, яка є нововиявленою пам’яткою архітектури; тому позивачеві завдано шкоди діями відповідача.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що інструкція ВСН-2-80 втратила чинність у зв’язку з прийняттям нормативно-правових актів в галузі будівництва, які регулюють ті ж самі питання; чинне законодавство не покладає на інвестора (замовника) обов’язок здійснювати укріплення фундаментів і будівель: жодна шкода майну позивача у серпні 2002 року не могла бути завдана, оскільки відповідач до того часу безпосередньо біля майнового комплексу позивача роботи не проводив; будівля позивача була пошкодженою до початку будівництва і причини пошкоджень позивач не усунув; здійснення будівельних робіт проводилось на підставі належним чином затвердженої і погодженої проектно-кошторисної документації, жодних претензій і заборон зі сторони контролюючих органів до забудовника не висувалося.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.11.05р. в задоволенні позову відмовлено на підставі того, що суд визнав недоведеним безпосередній причинний зв'язок між здійсненням будівельних робіт відповідачем і пошкодженням будівлі позивача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.06р. апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.06.06 р. касаційну скаргу ВАТ «Комплекс «Троїцький»задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.06 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.05 р. у справі № 6/626 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду м. Києва від 04.07.06р. справу передано для розгляду по суті судді Шевченко Е.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.06 р. розгляд справи призначено на 05.09.06р., а також зобов’язано сторони надати письмові пояснення щодо необхідності (доцільності) та можливості призначення судово-будівельної експертизи по справі, про що зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 13.06.06р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.09.06р. розгляд справи відкладено на 26.09.06р., в зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача.

В судовому засіданні 26.09.06р. представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 4636586,00 грн. Позивачем також заявлено клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.09.2006 р. у справі призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському Науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинено до надання висновків судової експертизи. При цьому згідно ухвали суду, витрати по проведенню експертизи покладено на позивача - ВАТ «Комплекс «Троїцький».

03.03.08р. до Господарського суду міста Києва надійшов лист Київського НДІ судових експертиз про повернення матеріалів справи та ухвали суду про призначення експертизи без виконання, оскільки оплати вартості експертизи не здійснено.

Ухвалою господарського суду м. Києва 21.03.08р. було поновлено провадження по справі та призначено на 18.04.08р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.08р. розгляд справи було відкладено га 20.05.08р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача.

В судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про проведення по справі будівельно-технічної експертизи, яка призначена ухвалою від 28.09.06р. у справі № 6/626-21/407.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.05.06 р. у справі призначено будівельно-технічну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинено до надання висновків експертизи.

13.11.08р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Реле»надійшло клопотання про покладення оплати з проведення експертизи призначеної по справі ухвалою від 28.09.06р. на відповідача, з подальшим розподілом судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки позивач досі не виконав покладений на нього судом обов’язок щодо оплати витрат по проведенню судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.02.08 р. витрати по проведенню судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою від 28.09.06 р. у справі № 6/626-21/407 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Реле».

22.04.2010р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок № 8378/8379 від 31.03.10р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.04.2010р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 27.05.2010р., зобов’язано сторони надати суду письмові пояснення.

В судовому засіданні 27.05.2010р. відповідачем подані письмові пояснення щодо висновків експертизи.

          Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач є власником майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 66, збудованого в 1903 році.

Відповідно до актів обстеження від 04.09.01 № 96/36 та від 20.09.02 № 107/99 будинок має складну форму та складається з 2-3-4-поверхових частин. В акті КП «Київжитлоспецексплуатація»від 04.09.01 зафіксовано значні деформації технічного стану будівлі у вигляді тріщин на стінах, ерозії швів, відшарування штукарки тощо, що також підтверджено в акті від 20.09.02 КП «Київжитлоспецексплуатація».

          За твердженням позивача, у серпні 2002 року стався розлом будівлі. На підтвердження цієї обставини позивачем надано акти від 15 і 16 серпня 2002 р., складені представниками позивача та фірм-орендаторів «Домінанта»і «Різноекспорт-Траст», а також лист від 16.08.02 № 152.

          Поряд з будівлею позивача відповідачем проводились роботи з будівництва готельно-офісного комплексу, житлового будинку, торговельного блоку і вбудованої автостоянки по вул. Червоноармійський, 72 у м. Києві.

Згідно з п. 5.4. висновку НДІБК від 13.01.03р., причинами розкриття тріщин у період виконання будівельних робіт можуть бути такі факти: до початку будівництва відповідачем не проведено роботи з обстеження і заходи щодо посилення конструкцій існуючої будівлі відповідно до вимог Інструкції ВСН-2-80; вплив вібрації від працюючих будівельних машин; просідання основ фундаментів стін. Про результати обстеження НДІБК листом від 23.01.03р. № 18-107 повідомив начальників держарбудінспекції та управління архбудконтролю КМДА.

Пунктом 32 рішення Київської міської ради від 14.03.02р. №300/1734 вирішено затвердити проект відведення земельних ділянок відповідачеві і передати йому земельні ділянки загальної площею 0,88 га для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування комплексу з готельно-офісного центру, житлового будинку, торговельного блоку та вбудованої автостоянки.          

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 22.07.2002р. №1458 відповідачеві дозволено знести будівлі по вул. Червоноармійській, 66 - Е1, Е2, Е3, Е4, Б2, В і Г за умови попередньої сплати КП «Київжитлоспецексплуатація»дійсної вартості цих будівель.

06.09.02р. між відповідачем та Київською міською радою було укладено договір короткострокової оренди земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Руденком В.О., номер в реєстрі 7618, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 21.11.02 за № 79-6-00065.

24.12.02р. зведеним комплексним висновком № 91 ЦС Укрінвестекспертизи проект будівництва комплексу відповідача було рекомендовано до затвердження. 28.12.02р. відповідачеві надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 0441-Гл/Ш.

Попередня оплата за знесення будівель відповідно до розпорядження КМДА від 22.07.02р. №1458 була здійснена відповідачем 19.03.03р. платіжним дорученням № 416.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91р. №1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Згідно з п.п. 3 і 4 Прикінцевих положень Закону України «Про стандартизацію»державні та інші стандарти є чинними до припинення їх дії або до прийнятті відповідних стандартів, обов’язкові до виконання є чинними до прийняття відповідних технічних регламентів та інших нормативно-правових актів, які регулюють ці питання.

Відповідно до листа ЦС Укрінветекспертизи від 31.10.05р. №07-853, за чинним Зведеним переліком міждержавних і державних (національних) нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів, що діють в Україні (станом на 01.01.05) ДЕРЖБУД УКРАЇНИ, Київ-2005 та іншими рішеннями застосуванню до спірних правовідносин підлягають ДБН 79-92 Житлові будинки для індивідуальних забудовників України, ДБН 360-92** Містобудування, планування та забудова міських і сільських поселень та Правила забудови м. Києва (рішення Київської міської ради від 27.01.05р. №11/2587).

Таким чином, враховуючи, що до 27.01.05р. діяли також нормативи забудови м Києва (НЗМ 1-95) від 03.07.95р., Інструкція з проектування будинків і споруд в існуючій забудові м. Києва (ВСН-2-80) до спірних правовідносин не може бути застосована.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про планування і забудову територій», державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх інспекціями ДАБК, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

З листів позивача від 05.08.02р. № 145, від 17.09.02р. № 186, від 20.09.02р. № 193 вбачається, що позивач неодноразово звертався до контролюючих органів, зокрема, КМДА, Управління ДАБК, прокуратури м. Києва. Проте суду не надано жодних підтверджень вжиття стосовно відповідача попереджувальних заходів зі сторони контролюючих органів.

Згідно абз.3 п.4 Положення про ДАБК, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993р. №255, інспекціям ДАБК надається право давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним та будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити пропозиції про припинення фінансування об’єктів до усунення виявлених недоліків.

У матеріалах справи відсутні докази надання Управлінням ДАБК чи будь-яким іншим контролюючим органом відповідачу приписів чи інших форм реагування протягом строку будівництва.

Відповідно до пояснень відповідача, йому було вручено припис про термінове виконання робіт, що забезпечать відведення поверхневих вод від будинку. У матеріалах справи міститься доказ виконання цього припису.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем 04.09.01р. та 20.09.02р. проведено обстеження будівлі позивача. Фундамент торцевої стіни існуючої будівлі позивача з боку забудови було украплено буроінєкційними армованими палями глибиною 4 м, а заповнення глинистого розчину між стінками кріплення верху траншеї, виїмка ґрунту і бетонування здійснювались за загальноприйнятою технологією (а.а. 3,6, п. 2 висновку НДІБК від 13.01.03р.).

У висновку ЦС Укінвестекспертизи від 24.12.02р. щодо проекту будівництва відповідача зазначається, що конструктивну частину доповнено посадкою фундаментів на інженерно-геологічні розрізи, відпрацьовано питання збереження гідрогеологічної ситуації кварталу, представлено матеріали інженерно-технічних вишукувань ділянки будівництва (а.3 на стор. 12 висновку).

Суд не приймає твердження позивача про те, що його майновий комплекс перебуває на державному обліку як нововиявлена пам’ятка архітектури, оскільки Наказом Управління охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища № 153 від 07.11.01р., на який посилається позивач, будівлю за адресою Червоноармійська, 66, до переліку нововиявлених пам’яток не віднесено.

Позивач зазначає про здійснення відповідачем робіт у серпні 2002 року, в період, коли у позивача виникла шкода, на підставі наказу № 13 від 20.02.02р. про затвердження проекту будівництва, рішення Київської міської ради від 14.03.02р. № 300/1734, розпорядження КМДА від 21.03.02р. № 547, протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради від 10.04.02р. №0642, листа відповідача № 184 від 19.09.02р., акту КП «Київжитлоексплуатація»від 20.09.02р., протоколу технічної наради від 25.09.02р., листа Прокуратури м. Києва від 03.10.02р. № 07/1-688-02 та листа Управління ДАБК № 1246/07 від 11.11.02р.

Проте жоден з зазначених документів не є належним доказом і не може враховуватися судом, оскільки прямо не вказує на час і місце здійснення будівельних робіт відповідачем. Більша частина зазначених документів вказує на здійснення відповідачем проектування будівництва і погодження проектної документації. Дозвіл на виконання будівельних робіт отримано відповідачем 28.12.02р., тому суд не вбачає підстав вважати, що будівельні роботи розпочалися раніше зазначеної дати.

Також, як вбачається з акта обстеження технічного стану несучих та захисних конструкцій нежитлового будинку №66-А на вул. Червоноармійській від 04.09.2001р. №96/36, що міститься у матеріалах справи, значні деформації будівлі, що належить позивачу, були наявні задовго до початку здійснення будівельних робіт відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів неправомірність дій відповідача.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазначала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з п. 3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. №02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Обов’язок відшкодування шкоди виникає при наявності наступних складників: неправомірного діяння особи, наявності шкоди, прямого причинного зв’язку між ними та вини особи, що спричинила шкоду.

Відсутність одного з вищезазначених елементів звільняє особу від обов’язку відшкодування шкоди.

Як вбачається з висновку експерта КНДІСЕ за відсутності даних про технічний стан трьохповерхової будівлі №66 по вул. В.Васильківська (Червоноармійська) до початку проведення робіт з будівництва готельно-офісного комплексу неможливо визначити причину виникнення пошкоджень будівлі.

Також експертом зазначено у висновку, що виникнення ознак пошкоджень на поверхні конструктивних елементів та опоряджувального покриття трьохповерхового будинку пов’язано з сукупністю факторів, які могли вплинути на їх появу. Це, зокрема, вік трьохповерхової будівлі (будинок побудований у 1903 році), непроведення капітального ремонту будинку; глибина закладання фундаментів; пролягання ґрунтових вод, що сприяє просіданню фундаменту; проведення у 2003 році ремонтно-будівельних (демонтажних) робіт; проведення у 2009 році ремонтно-будівельних робіт; фізичний знос в результаті експлуатації будівлі; влаштування прорізів для влаштування повітроводів; пошкодження елементів організованого водостоку з покрівлі будинку (попадання атмосферних опадів в місця спряження триповерхової та прилеглої чотириповерхової частин будинків); порушення вимощення та частини фундаментів (затікання атмосферних опадів зовні); проведення у другому півріччі 2002 року будівельних робіт по будівництву готельно-офісного комплексу ) (абз. 5 стор. 9-10 висновку).

Експертом у висновку зазначено, що по даних візуально-інструментального обстеження та по даних матеріалів справи неможливо визначити ступень впливу на технічний стан трьохповерхової будівлі кожного з зазначених факторів, тому встановити, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між виникненням пошкоджень в трьохповерховому будинку № 66 по вул. В. Васильківська (Червоноармійська) в м. Києві після проведення ТОВ «НВФ «Реле»будівельних робіт по будівництву готельно-офісного комплексу по вул. Червоноармійська, 72 в м. Києві, невбачається можливим (абз. 2 стор. 10 висновку).

Вищий господарський суд України скасовуючи рішення судів у даній справі зазначив, що експертиза у справі не призначалась, а висновки судів попередніх інстанцій про відсутність причинного зв’язку між будівництвом відповідачем готельно-офісного комплексу та пошкодженням трьохповерхового будівлі позивача не підтверджені належним чином.

У висновку № 8378/8379 від 31.03.2010 р. судової будівельно-технічної експертизи, КНДІСЕ наявність причинно-наслідкового зв'язку між виникненням пошкоджень трьохповерхового будинку №66 по вул. В. Васильківська (Червоноармійська) позивача та проведенням відповідачем будівельних робіт по будівництву готельно-офісного комплексу по вул. Червоноармійська, 72, не підтверджена.

Суд вважає недоведеним безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між виникненням пошкоджень трьохповерхового будинку №66 по вул. В. Васильківська (Червоноармійська) позивача та проведенням відповідачем будівельних робіт по будівництву готельно-офісного комплексу по вул. Червоноармійська, 72.

В діях відповідача з проведення будівельних робіт по будівництву готельно-офісного комплексу по вул. Червоноармійська, 72 відсутній склад цивільного правопорушення, а тому цивільно-правова відповідальність відповідача перед позивачем не настає.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволенню позову.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комплекс «Троїцький» (03150, м.Київ, вул.Червоноармійська,66, р/р №26006301240341 в Київському відділенні ПІБ, Промінвестбанку України, МФО 322250, код за ЄДРПОУ 19115547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Реле»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, МФО, 320371, код ЄДРПОУ 19124549, ідентифікаційний код 191245496654, р/р 26001001080 в ВАТ «Банк «Український капітал») 7 896,00 грн. (сім тисяч вісімсот дев’яносто шість гривень, 00 коп.) витрат з оплати вартості судової будівельно-технічної експертизи.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Е.О.          Шевченко.                                        

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя