Ухвала суду № 101344277, 22.11.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/3620/14-ц

2-з/465/543/21

У Х В А Л А

судового засідання

22.11.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

з участю: секретаря Лозинського Т-Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного прозову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», ОСОБА_2 про визнання права власності Ѕ житлового будинку, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи: ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», ОСОБА_2 про визнання права власності Ѕ житлового будинку,-

Встановив:

В провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи: ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», ОСОБА_2 про визнання права власності Ѕ житлового будинку.

22.11.2021 р. на адресу суду поступила заява від ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 до постановлення рішення у справі №465/3620/14.

Заяву мотивує тим, що не дивлячись на те, що судом проводиться розгляд даної справи, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , АТ «Таскомбанк» було відкликано виконавчий лист про стягнення коштів за кредитним договором та подано такий виконавчий лист до приватного виконавця І. Білецького. Так, 02.11.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а вже 15.11.2021 р. проведено оцінку об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 та 16.11.2021 р. встановлено даний об`єкт для реалізації та прилюдних торгів через систему СИТАМ. Зважаючи на такі дії збоку приватного виконавця, просить заяву задоволити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала та просила таку задоволити.

В судовому засіданні представник АТ «Таскомбанк» просив відмовити в задоволенні заяви.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 просив заяву задоволити. Так як невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у майбутньому.

Суд, заслухавши думку учасників та дослідивши заяву про забезпечення позову та подані докази, приходить до наступного висновку.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Судом встановлено, що предметом спору за зустрічним позовом є нерухоме майно, а саме Ѕ квартири АДРЕСА_1 .

Так, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами.

Так, 02.11.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, та 15.11.2021 р. проведено оцінку об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 . 16.11.2021 р. встановлено даний об`єкт для реалізації та прилюдних торгів через систему СИТАМ.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права

людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для

того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного прозову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», ОСОБА_2 про визнання права власності Ѕ житлового будинку, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_2 , , ОСОБА_3 ,, з участю третьої особи: ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», ОСОБА_2 про визнання права власності Ѕ житлового будинку,- задоволити.

В порядку забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», ОСОБА_2 про визнання права власності Ѕ житлового будинку, накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 до постановлення рішення у справі №465/3620/14.

Заборонити державним реєстраторам права на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) щодо квартири АДРЕСА_1 .

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Боржник: АТ «Таскомбанк», код ЄДРПОУ: 09806443, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. С. Петлюри, 3.

Боржник: ОСОБА_2 , 1956 р.н., іпн – НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн - НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя Ванівський Ю.М.