Ухвала суду № 101343951, 19.11.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2212/21

Провадження № 4-с/202/66/2021

УХВАЛА

Іменем України

19 листопада 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.,

за участі секретаря Ситника С.О., Пеки Д.В., Весненка І.Р.

скаржника – ОСОБА_1 ,

державного виконавця – Михайленко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа: комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційного підприємства № 53» Дніпропетровської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку статті 450 ЦПК України на постанову державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про закінчення виконавчого провадження.

Вимоги скарги обґрунтовувались тим, що Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2020 було зобов`язано комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційного підприємства № 53» Дніпропетровської міської ради сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з сум середнього заробітку, присуджених ОСОБА_1 за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі, за кожен місяць у період з червня 2014 року по листопад 2020 року включно.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження. Було відкрито виконавче провадження № 64324658.

Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 25.03.2021 р. виконавче провадження було закінчено.

Разом з тим, скаржник вважає, що постанова про закінчення ВП винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували вжиття вичерпних заходів з його виконання. Прийняття Державним виконавцем постанови про закінчення ВП з формальних підстав призвело до того, що судове рішення не було виконано, що у свою чергу суперечить положенням законодавства України та практиці Європейського суду з прав людини.

Скаржник просив поновити строк на оскарження спірної постанови, оскільки він вживав заходів з метою отримання юридичної допомоги в цьому питанні (звернення до центру надання безоплатної правової допомоги) визнати неправомірними дії державного виконавця та скасувати постанову.

В судовому засіданні скаржник підтримав подану скаргу.

Державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайленко Ю.В. проти вимог скарги заперечувала, просила відмовити у її задоволенні. Зазначила, що нею, як державним виконавцем вжиті всі заходи для виконання рішення. Разом з тим, оскільки боржник добровільно не виконав рішення суду та вимоги державного виконавця, то після звернення до правоохоронних органів з повідомленням про кримінальне правопорушення нею відповідно до положень п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову пор закінчення виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2020 було зобов`язано комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційного підприємства № 53» Дніпропетровської міської ради сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з сум середнього заробітку, присуджених ОСОБА_1 за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі, за кожен місяць у період з червня 2014 року по листопад 2020 року включно.

На виконання вказаного рішення виданий виконавчий лист № 206/6379/19.

01.02.2021 року відповідно до п. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64324658, з примусового виконання виконавчого листа № 206/6379/19 від 28.01.2021 та направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією, було надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

18.02.2021 року державним виконавцем було здійснено перевірку виконання боржником рішення суду та вимог постанови про відкриття виконавчого провадження. Державним виконавцем було встановлено, що боржником вимоги виконавчого документа не виконано, про що було складено акт.

18.02.2021 у зв`язку з невиконанням Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство № 53» Дніпропетровської міської ради рішення суду державним виконавцем в порядку ст.63,75 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн., надано боржнику строк для виконання рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду

Також державним виконавцем 25.03.2021 р. відносно боржника винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.. Підставою винесення вказаної постанови зазначено, що боржником повторно не виконано рішення суду.

Крім того, державним виконавцем 25.03.2021 винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 24000 грн..

25.03.2021 р. державним виконавцем було до Відділення поліції № 2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України.

За результатом проведених державним виконавцем Михайленко Ю.В. виконавчих дій, 25.03.2021, керуючись п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», винесена оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно положень ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом

ОСОБА_1 , після отримання Постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.03.2021 р., вживались заходи для уточнення юридичного порядку її оскарження, про що свідчить відповідь з Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 01-22/01-0273 від 08.04.2021 р.. З урахуванням наведеного, а також незначного пропуску строку звернення зі скаргою, суд визнає причини пропуску строку поважними та вважає за можливе їх поновити.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Статтями 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Зважаючи на наведені норми закону, виконання судового рішення є однією із ключових стадій ефективного доступу до суду без якої сам факт звернення до суду і вирішення на користь особи справи було б беззмістовними.

На державну виконавчу службу, приватного виконавця покладено важливий обов`язок практичної реалізації судового рішення, що набрало законної сили, неналежне, неповне чи несумлінне виконання якого слід вважати таким, що порушує вимоги закону, а також нівелює право особи на доступ до суду як такий.

Відповідно до ч.1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Підставою закінчення виконавчого провадження відповідно до постанови від 25.03.2021 р є п. 11 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Державним виконавцем дійсно вживались заходи щодо виконання рішення суду та направлялись боржнику на юридичну адресу процесуальні рішення та вимоги.

Разом з тим з огляду на те, що боржник – КП «Житлово-експлуатаційне підприємство №53» ДМР (32616782) перебуває в стані припинення, то суд вважає, що державним виконавцем можливо було вчинити додаткові заходи, направлені на примусове виконання рішення суду, зокрема застосувати наслідки, передбачені ст. 63,76 ЗУ «Про виконавче провадження» до арбітражного керуючого (ліквідатора) КП «Житлово-експлуатаційне підприємство №53» ДМР, вжити заходів для залучення до виконання рішення суду засновника боржника – Дніпровську міську раду.

Забезпечення виконання судового рішення є обов`язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов`язкове судове рішення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суду у складі об`єднаної палати у Постанові від 12.04.2021 року у справі №638/12278/15- ц.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав люд іній і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд га закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року. «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року).

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК. Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Постанова про закінчення виконавчого провадження від 25.03.2021 рок винесена передчасно.

Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням наведеного скарга ОСОБА_1 в частині скасування Постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.03.2021 року підлягає задоволенню.

Щодо вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця в частині винесення спірної постанови, то вказані вимоги не підлягають задоволенню як такі, що не ґрунтуються на законі. Скасування спірної постанови само по собі відновлює порушені права ОСОБА_1 , як стягувача у виконавчому провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13,80,81,141,263,265 ЦПК України,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа: комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційного підприємства № 53» Дніпропетровської міської ради – задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 25 березня 2021 року про закінчення виконавчого провадження № 64324658.

Постанову державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайленко Ю.В. від 25 березня 2021 року про закінчення виконавчого провадження № 64324658, з примусового виконання виконавчого листа № 206/6379/19, виданого28.01.2021 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська – скасувати.

В іншій частині скарги – відмовити.

Повний текст ухвали складено 23 листопада 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Мачуський