Рішення № 10134379, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/16823.06.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Київгаз»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

Простягнення 2982847,54 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

від позивача:           Дем’янчук Д.Ю. –дов. № Д-72/09 від 01.12.09 р.

від відповідача:           Ромась Д.М. –дов. № 121 від 01.04.10 р.

                              Плясун О.І. –дов. № 101 від 01.04.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»про стягнення 2948280,57 грн. основного боргу, 30142,87 грн. пені та2424,10 грн. трьох процентів річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати послуг за договором про надання послуг з газопостачання № 1/06/14-10 24469 від 01.01.10 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.10 р. було порушено провадження у справі № 37/168, розгляд справи призначено на 19.05.10 р.

У судовому засіданні 19.05.10 р. представник позивача надав суду документи на виконання ухвали від 02.04.10 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.05.10 р. позовні надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 02.04.10 р.

Враховуючи вищенаведене, для дослідження наданих документів судом було оголошено перерву у даному судовому засіданні до 16.06.10 р. та зобов’язано позивача надати суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.

У судовому засіданні 16.06.10 р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строку розгляду справи № 37/168, яке було судом задоволено.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.10 р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.10 р. позовні вимоги не визнав, пояснив, що вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, мотивуючи це тим, що вищезазначені акти прийому-передачі послуг з газопостачання за січень 2010 року на суму 1541194,27 грн. та за лютий 2010 року на суму 1447086,30 грн. підписані не тими повноважними особами, які зазначені в цих актах, у зв’язку з чим вони не можуть бути належними доказами у даній справі.

За таких обставин, у судовому засіданні 16.06.10 р. судом було оголошено перерву до 23.06.10 р. о 10 год. 50 хв. для дослідження доказів у справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Київгаз»та Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(споживач) був укладений договір про надання послуг з газопостачання № 1/06/14-10 24469 від 01.01.10 р., відповідно до умов якого ВАТ «Київгаз»зобов’язується надати послуги з газопостачання (поставити природний газ та протранспортувати його до ГРП споживача), а споживач зобов’язується прийняти газ і оплатити його на умовах цього договору ВАТ «Київгаз»вартість газу та послуги з його транспортування в обумовлених даним договором обсягах.

Пунктом 1.2. зазначеного договору передбачено, що газ, який поставляється за даним договором, отриманий ВАТ «Київгаз»згідно укладених договорів у відповідному періоді з ресурсів, що вказані у відповідних актах прийому-передачі.

Позивач на виконання умов вищевказаного договору передав відповідачу природний газ на загальну суму 2988280,57 грн., а відповідач його прийняв, про що свідчать акти прийому-передачі послуг з газопостачання за січень 2010 року на суму 1541194,27 грн. та за лютий 2010 року на суму 1447086,30 грн., підписані представниками та скріплені печатками ВАТ «Київгаз»і ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»(належним чином засвідчені копії зазначених актів прийому-передачі додано до позовної заяви) .

Відповідно до п. 6.1. договору про надання послуг з газопостачання № 1/06/14-10 24469 від 01.01.10 р., оплата вартості послуг з газопостачання проводиться споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

-          авансовий платіж споживач здійснює до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу у розмірі 100 % вартості газу та послуг з його транспортування, передбачених договором на місяць поставки газу;

-          остаточний розрахунок здійснюється протягом п’яти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених ВАТ «Київгаз»послуг за звітний місяць.

Згідно з п. 6.2. договору про надання послуг з газопостачання № 1/06/14-10 24469 від 01.01.10 р., у платіжних дорученнях споживач повинен обов’язково зазначати призначення платежу: за послуги з газопостачання, номер договору, дату його підписання. При наявності заборгованості споживача за даним договором, ВАТ «Київгаз»наділяється правом зараховувати кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги, надані в минулі періоди за даним договором, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення черговості платежу.

Представник позивача пояснив суду, що відповідач за природний газ та послуги з його транспортування розраховувався частково та з порушенням встановлених строків у сумі 40000,00 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача станом на 09.03.10 р. становить 2948280,57 грн.

За таких обставин ВАТ «Київгаз»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом про стягнення з ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» 2948280,57 грн. основного боргу, 30142,87 грн. пені та2424,10 грн. трьох процентів річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами документів, зокрема, актів прийому-передачі послуг з газопостачання, вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки та транспортування природного газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей природний газ і його транспортування розрахунок провів не в повному обсязі та з порушенням строків оплати.

Твердження відповідача про те, що акти прийому-передачі послуг з газопостачання за січень 2010 року на суму 1541194,27 грн. та за лютий 2010 року на суму 1447086,30 грн. підписані не тими повноважними особами, які зазначені в цих актах, не є підставою для відмови у позові, виходячи з наступного. Підписи представників на зазначених актах прийому-передачі засвідчені печаткою відповідача, про втрату чи викрадення якої відповідачем у встановленому порядку заявлено не було. Крім того, відповідачем не оспорюються будь-якими іншими доказами факт поставки та транспортування природного газу за цими актами, зокрема, не надано доказів не проведення цих операцій в бухгалтерському обліку підприємства, не представлено доказів заперечень таких фактів до порушення провадження Господарським судом міста Києва у даній справі, не надано відповідного висновку аудиторів, не надано звернень до правоохоронних органів за фактами підробки документів тощо.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 2948280,57 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»суми основного боргу за договором про надання послуг з газопостачання № 1/06/14-10 24469 від 01.01.10 р. у розмірі 2948280,57 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 2424,10 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з невиконанням ним зобов’язань щодо оплати за поставлений та про транспортований природний газ за договором про надання послуг з газопостачання № 1/06/14-10 24469 від 01.01.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 2948280,57 грн., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 2424,10 грн. трьох річних процентів за прострочення виконання зобов’язання.

Відкрите акціонерне товариство «Київгаз»просить суд також стягнути з відповідача 30142,87 грн. пені, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений та протранспортований природний газ за договором про надання послуг з газопостачання № 1/06/14-10 24469 від 01.01.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до пункту 7.2. договору про надання послуг з газопостачання № 1/06/14-10 24469 від 01.01.10 р., в разі несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, споживач сплачує ВАТ «Київгаз»пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 5 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня з 06.02.10 р. до 09.03.10 р. становить 30142,87 грн.

Таким чином, позов Відкритого акціонерного товариства «Київгаз» до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерної компанії «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-б, код ЄДРПОУ 03346331) 2948 280 (два мільйони дев’ятсот сорок вісім тисяч двісті вісімдесят) грн. 57 коп. основного боргу, 2 424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 10 коп. трьох річних процентів, 30 142 (тридцять тисяч сто сорок дві) грн. 78 коп. пені, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.