Рішення № 101343723, 12.11.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 752/7088/21

2-др/219/28/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11. 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі судді Хомченко Л. І.

секретар Гаврилюк К. К.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Бахмут цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерне Товариство "Альфа-Банк" про припинення обтяження автомобіля.

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся з вказаною заявою посилаючись на те ,що у провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться справа № 752/7088/21, в рамках якої розглядається позов ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк» про припинення обтяження автомобіля. Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.07.2021 у справі № 752/7088/21 позов ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк» про припинення обтяження автомобіля задоволено. Позивачем було подано до матеріалів справи заяву щодо понесених ним судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу. У зв`язку із тим, що Акт виконаних робіт по Договору № 49/09-2020 від 29.09.2020 підписується сторонами після ухвалення рішення по справі, суд був позбавлений можливості вирішити питання розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи по суті. Відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. За приписами п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до складу судових витрат належать витрати на професійну правничу допомогу .Порядок визначення та розподілу судових витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою передбачений ст. ст. 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг

помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

29 вересня 2020 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 49/09-2020. На виконання п. 6.2. даного договору 12 березня 2021 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 49/09-2020 від 29.09.2020.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору № 49/09-2020 від 29.09.2020 Адвокатським бюро «Олексія Романченко» прийняло на себе зобов`язання надати правову допомогу в рамках цивільної справи про припинення обтяження автомобіля марки MERSEDES-BENZ, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 до Договору № 49/09-2020 від 29.09.2020 сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 30000,00 (тридцять тисяч гривень 00 копійок) гривень у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта.

Відповідно до п. 8 Додаткової угоди № 1 до Договору № 49/09-2020 від 29.09.2020 надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає: підготовка та подання до суду відзиву на позов, підготовку і подання до суду заперечення на відповідь на відзив, підготовка та подання до суду клопотань про залучення доказів, надання суду відповідних доказів, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи.

Отже, сума гонорару Адвокатського бюро є фіксованою та не залежить від витрат часу, обсягу підготовлених та поданих документів чи ухвалення судом рішення на користь Клієнта, а тому ці обставини не впливають на вартість наданої професійної правничої допомоги та, відповідно, на розмір судових витрат.

Такий порядок визначення гонорару узгоджується з вимогами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка передбачає можливість встановлення фіксованої суми гонорару, що обчислюється з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин.

Усі зазначені критерії були дотримані при визначенні розміру гонорару Адвокатського бюро у розмірі 30000,00 гривень.

22 липня 2021 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_2 було підписано Акт виконаних робіт № 1 до Договору № 49/09-2020 від 29.09.2020, відповідно до якого сторони погодили, що відповідно до п. 1, 8 Додаткової угоди № 1 від 12.03.2021 до Договору № 49/09-2020 від 29.09.2020 Адвокатське бюро надало правову допомогу в рамках цивільної справи про припинення обтяження автомобіля марки MERSEDES-BENZ, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , а саме:

підготовлено позовну заяву про припинення обтяження автомобіля від 12.03.2021;

підготовлено клопотання про витребування доказів у АТ «Альфа-Банк» від 12.03.2021;

підготовлено клопотання про витребування доказів у Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 12.03.2021;

підготовлено клопотання про витребування доказів у Хмельницької регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 12.03.2021;

підготовлено заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 21.05.2021;

підготовлено заяву щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу від 08.06.2021;

прийнято участь у судовому засіданні від 09.06.2021, від 22.07.2021.

Всього Адвокатом потрачено 15 годин на надання Клієнту професійної правничої допомоги по даній справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Станом на сьогоднішній день позивачем вказаний гонорар не сплачено, проте відповідно до висновків, викладених у додатковій ухвалі Верховного Суді від 04.06.2020 у справі № 906/598/19 судом визначено, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється

судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Окремо звертаємо увагу , на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20, відповідно до якої визначено:

«24. У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: "Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."

25. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

26. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

27. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду.»

У постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19 також визначено, що «витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).»

Таким чином, понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено належними та допустимими доказами, а тому у зв`язку із задоволенням позовних вимог вказані витрати підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача. Таким чином, є всі підстави для стягнення із АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_2 судових витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою у розмірі 30000,00 гривень. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 43, 49, 58, 133, 137, 270 ЦПК України, -просив Ухвалити додаткове судове рішення у справі № 752/7088/21.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 (тридцять тисяч гривень 00 копійок) гривень.

Заяву розглядати без участі ОСОБА_2 та його повноважного представника.

Позивач та представник позивача до судового засідання не з`явились ,про час та дату розгляду справи їх було повідомлено належним чином , представник позивача надав -заяву про розгляд справи у його відсутність .

Представник відповідача до судового засідання не з`явився ,про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином ,про причину неявки суд не повідомив.

Дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини. Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. В постанові Верховного Суду від 13.01.2021 року, справа № 596/2305/18-ц зазначив, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності , не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката , які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони є сталою у судовій практиці та узгоджується із правовою позицією, викладеною судами касаційної інстанції: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Як роз`яснено в постанові Верховного Суду від 16.04.2020р. у справі №727/4597/19 відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів» та «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката - адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Так , відповідачем , з метою захисту своїх прав та інтересів під час розгляду цивільної справи №752/7088/21 , було укладено договір №49 / 09 - 2020 від 29 . 09 . 2020 року про надання правової допомоги від 29.09.2020 року із адвокатським бюро ,,Олексія Романченко ,, в особі керуючого Романченко Олексія Михайловича ,та 12.03.2021 року було укладено додаткова угода до договору №49 / 09 - 2020 .

Згідно п. п.4.1.1,6.2 договору №49 / 09 - 2020 від 29 . 09 . 2020 року , та згідно п. додаткової угоди від 12.03.2021 року договору №49 / 09 - 2020 відповідно , клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі, яка складає 30 000 гривен ,яку позивачем сплачено .

Суд вважає, що витрати, які поніс позивач на правову допомогу, є спів мірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) , обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, що відповідає змісту абз. 4 ч. 4 ст. 137 ЦПК України. За таких обставин заявлені вимоги слід задовольнити так як є усі правові підстави просити суд ухвалити додаткове судове рішення по справі в частині розподілу судових витрат, а саме стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім на отримання професійної правничої допомоги, яка була надана позивачу під час розгляду даної цивільної справи, тобто в розмірі 30 000 гривень .. Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерне Товариство "Альфа-Банк" про припинення обтяження автомобіля задовольнити .

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 (тридцять тисяч гривень 00 копійок) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Л.І. Хомченко