Ухвала суду № 101343303, 23.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/32743/21

Провадження № 1-кс/947/16516/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62021150020000204 від 22.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021150020000204 від 22.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

З обставин викладених у клопотанні встановлено, що на момент видачі дозволу на право носіння та зберігання мисливського нарізного карабіну серії НОМЕР_1 від 25.07.2019 (особова справа № 9594 від 07.11.2019), дозволу на право носіння та зберігання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями серії НОМЕР_2 від 25.07.2019 (особова справа № 23421 від 07.11.2019) та дозволу на право носіння та зберігання мисливської рушниці серії НОМЕР_3 від 09.06.2019 (особова справа № 1574 від 04.07.2019) ОСОБА_4 не виповнилось 25 років

17.11.2021 свідок ОСОБА_5 добровільно надала дозвіл на право зберігання носіння № НОМЕР_4 виданий 07.11.2019 дійсний до 07.11.2022 ОСОБА_4 для приєднання його до матеріалів кримінального провадження.

Цього ж дня, вищевказаний дозвіл був оглянутий, поміщений до сейф-пакету №В2009036 та визнаний речовими доказом у кримінальному провадженні № 62021150020000204 від 22.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Зазначений дозвіл на право зберігання носіння № НОМЕР_4 , має суттєве значення для об`єктивного розслідування кримінального провадження та являється об`єктом подальшого дослідження під час проведення почеркознавчої експертизи, а тому у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно.

Прокурор наддав заяву про розгляд вказаного клопотання за його відсутності.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, враховуючи положення ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 107 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено що в рамках вказаного кримінального провадження на теперішній час здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами у сукупності.

Згідно протоколуотримання речейі документіввід 17.11.2021року,свідок ОСОБА_5 добровільно надала дозвіл на право зберігання носіння № НОМЕР_4 виданий 07.11.2019 дійсний до 07.11.2022 ОСОБА_4 для приєднання його до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до протоколу огляду від 17.11.2021 року, вказаний документ було оглянуто та постановою слідчого про визнання і приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 17.11.2021 року було визнано речовим доказом.

Слідчий суддя зазначає, що вказаний документ має в собі ознаки, передбачені ст. 98 КПК України, оскільки такий є об`єктом кримінального правопорушення, можливо зберіг на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення , що можливо встановити лише після проведення експертних досліджень.

За таких обставин, враховуючи, що в ході проведення обшуку було виявлено документ, який може підтверджувати факт та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та зберіг на собі сліди скоєного злочину, слідчий суддя приходить до переконання про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а відтак, з метою забезпечення збереження такого майна та в подальшому його використання як доказів, слідчий суддя приходить до переконання про наявність необхідності в накладенні арешту на таке майно.

За таких обставин, враховуючи правові підстави для арешту майна, можливість використання як доказу вилученого майна в рамках кримінального провадження, з огляду на засади розумності та пропорційності арешту майна завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого клопотання.

Керуючись ст. ст. 98, 107, 170 - 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62021150020000204 від 22.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України задовольнити.

Накласти арештна на дозвіл на право зберігання носіння № НОМЕР_4 виданий 07.11.2019 дійсний до 07.11.2022 ОСОБА_4 , що знаходиться у сейф-пакеті №В2009036.

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1