Рішення № 10134302, 11.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/4011.05.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія забудовника”

До           Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Київ –Градобуд”

Про           стягнення 52129,54 грн.

                                                                                           Суддя Курдельчук І. Д.

Представники учасників процесу:

від позивача                     Білозір Г. Г. –дов. № б/н від 15.02.2009 року

від відповідача          Бєгунова К. В. –дов. № б/н від 25.12.2009 року

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю „Мрія забудовника” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Київ –Градобуд” про стягнення 52129,54 грн. заборгованості за поставлений товар та виконані роботи.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обв’язку по оплаті поставленого позивачем за видатковими накладними товару та виконаних за актом № 3 здачі – прийняття робіт (надання послуг) від 27.02.2008 року робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2010 року порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду та присвоєно їй номер 13/40.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в засіданні суду оголошувалась перерва, за заявою сторін ухвалою від 18.03.2010 року продовжено строк вирішення спору.

Відповідач відзиву на позов не надав, проте в процесі розгляду справи позов визнав в повному обсязі.

За згодою представників сторін позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Позивач в період з березня 2007 року по серпень 2008 року поставив відповідачу продукцію на загальну суму 595835,74 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних №47 від 23.03.2007 року, № 102 від 14.05.2007 року, №113 від 23.05.2007 року, №158 від 27.06.2007 року, № 157 від 27.06.2007 року, № 160 від 27.06.2007 року, №140 від 21.06.2007 року, №174 від 26.07.2007 року, №225 від 26.09.2007 року, №226 від 26.09.2007 року, № Н-00255 від 20.09.2007 року, № П-10/17-1 від 17.10.2007 року, № П-11/08-1 від 08.11.2007 року, №П-11/20-2 від 20.11.2007 року, № П-11/14-2 від 14.11.2007 року, № П-11/21-1 від 21.11.2007 року, № П-11/28-2 від 28.11.2007 року, № П-12/17-2 від 17.12.2007 року, № П-12/25-3 від 25.12.2007 року, № П-03/24-1 від 24.0.2008 року, № П-01/16-01 від 16.01.2008 року, № П-02/27-01 від 27.02.2008 року, № П-09/11-01 від 11.09.2008 року, № П-08/07-03 від 07.08.2008 року та довіреностей на отримання матеріальних цінностей серія ЯМП № 977733 від 23.03.2007 року, серія ЯМП № 977918 від 14.05.2007 року, серія НБД № 341018 від 21.06.2007 року, серія НБД № 341113 від 26.07.2007 року, серія НБД № 341281 від 21.09.2007 року, серія НБД № 341288 від 20.09.2007 року, серія НБД № 341343 від 17.10.2007 року, серія ЯОР № 381619 від 08.11.2007 року, серія ЯОР № 381637 від 14.11.2007 року, серія ЯОР № 381668 від 21.11.2007 року, серія ЯОР № 381697 від 28.11.2007 року, серія ЯОР № 381761 від 17.12.2007 року, серія ЯОР № 381793 від 25.12.2007 року, серія ЯОР № 380051 від 24.03.2008 року, серія ЯОР № 381835 від 16.01.2008 року, серія ЯОР № 381970 від 08.02.2008 року, серія НБИ № 550 від 11.09.2008 року, серія НБИ № 550287 від 07.08.2008 року.

Всі вказані накладні, крім накладних №47 від 23.03.2007 року та № Н-00255 від 20.09.2007 року, містять посилання на договір № ДГ-0000039 від 23.03.2007 року.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт укладення сторонами договору № ДГ-0000039 від 23.03.2007 року має бути підтверджений самим договором

Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А ні позивач а ні відповідач представити суду докази укладення вказаного договору не змогли.

Частиною 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність укладення сторонами договору № ДГ-0000039 від 23.03.2007 року.

Крім того, позивач виконав для відповідача роботи на загальну суму 965,80 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією акту здачі – прийняття робіт (надання послуг) № 3 від 27.02.2008 року.

Таким чином, загальна вартість поставленої позивачем відповідачу продукції та виконаних робіт становить 596801,54 грн.

Як слідує з доданих позивачем до матеріалів справи виписок за банківського рахунку, відповідач за період з березня 2007 року по грудень 2008 року перерахував позивачеві 431597 грн.

Крім того, за видатковими накладними № РН-0000083 від 11.08.2008 року та № РН-0000080 від 31.07.2008 року відповідач позивачу передав товар на загальну суму 105075 грн.

Таким чином, станом на 31.12.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 60129,54 грн.

Вказану заборгованість відповідач визнав шляхом підписання Акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008 року, належним чином засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи.

Як свідчать матеріали справи, згоди щодо строку оплати відповідачем поставлених позивачем товарів та виконаних робіт сторонами не досягнуто.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідач з претензією № 53 від 27.05.2009 року, в якій вимагав перерахувати позивачу спірну суму з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

На вказану претензію відповідач відповів листом № 104 від 25.06.2009 року, в якому повідомив, що строк дії всіх укладених між сторонами договорів закінчився, нових договорів укладено не було, а відтак, нарахування боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних є неправомірним та безпідставним.

Проте, 16.07.2009 року відповідач перерахував позивачу 5000 грн., а 17.11.2009 року ще 3000 грн. Про вказане свідчать виписки за банківського рахунку позивача.

Таким чином, несплаченою залишилась заборгованість в сумі 52129,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

З огляду на досліджені обставини справи, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 52129,54 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, з огляду на що, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 52129,54 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Київ –Градобуд” (01042, м. Київ, вул.. Патриса Лумумби, 4/6, корп. А, ідентифікаційний код 31925629, р/р 2600155143 в „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805, або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія забудовника” (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 31/1, ідентифікаційний код 31021937, р/р 26009108021 в ХОД „Райффайзен Банк Аваль” м. Хмельницький, МФО 315966) основний борг в сумі 52129 (п’ятдесят дві тисячі сто двадцять дев’ять) грн. 54 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 521 (п’ятсот двадцять одна) грн. 30 коп. та 236 (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 І. Д. Курдельчук

дата підписання 21.06.10