Рішення № 101340744, 02.11.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 672/1141/19

Провадження № 2/686/983/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2021 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Приступи Д.І.,

секретаря Медвідь М.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про відшкодування завданої шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Моцний звернувся до суду з позовом до ПрАТ Страхова компанія «Перша», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 3 квітня 2018 року о 12 год. 15 хв. ОСОБА_2 в м. Хмельницькому по вул. Толстого на перехресті з вул. Козацька, керуючи транспортним засобом марки «Камаз» н.з. НОМЕР_1 , та скоїв зіткнення з його транспортним засобом: «Мерседес Віто» н.з. НОМЕР_2 , який стояв праворуч від нього, що спричинило механічні пошкодження транспортним засобам, чим було завдано матеріальні збитки та заподіяно моральну шкоду. Відповідальність законного володільця джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «Перша», і згідно страхового полісу №АК 8388397 від 19.03.2018 року, на підставі якого застраховано відповідальність за шкоду, заподіяну майну третім особам під час експлуатації наземного транспортного засобу, а страхова компанія, відповідно, взяла на себе обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну в наслідок дорожньо-транспортної пригоди третім особам з вини страхувальника.

Просить з врахуванням збільшення позовних вимог стягнути з страховика відповідача 99 000 грн. матеріальної шкоди, з іншого відповідача 20 139,91 грн. завданої матеріальної шкоди та 16 460 грн. моральної шкоди та 1 800 грн. франшизи.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що підтримує позовні вимоги та просить позов, з врахуванням збільшення позовних вимог, задовольнити.

Відповідач ПрАТ СК «Перша»подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує, вказує на необгрунтованість позову та просить в його задоволенні відмовити.

Інший відповідач та його повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили в задоволенні позову відмовити. Зазначали, що відповідач є не належним та вказували на недоведеності його вини у скоєнні адміправопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як об`єктивно встановлено в судовому засіданні, 3 квітня 2018 року о 12 год. 15 хв. ОСОБА_2 в м. Хмельницькому по вул. Толстого на перехресті з вул. Козацька, керуючи транспортним засобом марки «Камаз» н.з. НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з транспортним засобом: «Мерседес Віто» н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу. Внаслідок вказаного ДТП автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.

На місці ДТП працівниками поліції було складено адміністративний протокол де зазначено, що дорожня пригода сталася внаслідок того, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом не вибрав безпечної швидкості і не дотримався безпечного інтервалу.

12 червня 2019 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення за №686/8464/18, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП України, закрив у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення на підставі ст. 38 КУпАП.

Відповідальність законного володільця джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «Перша», і згідно страхового полісу №АК 8388397 від 19.03.2018 року, на підставі якого застраховано відповідальність за шкоду, заподіяну майну третім особам під час експлуатації наземного транспортного засобу, а страхова компанія, відповідно, взяла на себе обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну в наслідок дорожньо-транспортної пригоди третім особам з вини страхувальника. Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 гривень. Страхова сума за шкоду заподіяну здоров`ю потерпілого становить 200 000грн. з розміром франшизи 1 000грн.

Згідно звіту №183/2018 про оцінку транспортного засобу «Мерседес Віто» н.з. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, становить 134 300 грн.. За проведення експертизи ОСОБА_1 сплачено 1 000 грн., оскільки оригінал звіту та квитанції про сплату 1 000 грн. знаходиться в страховій компанії, для виготовлення його копії та подання суду він сплатив ще 300 грн. Всього витрати щодо проведення експертного дослідження складають 1 300 грн.

ОСОБА_1 04.08.2019 року отримав лист про відмову ПрАТ «СК «Перша» у страховому відшкодуванні з підстав відсутності в результативній частині постанови суду, що набрала законної сили визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Також ПрАТ «СК «Перша» зазначило, що не підтверджено настання цивільно-правової відповідальності гр. ОСОБА_2 в наслідок вчинення ним ДТП, не підтверджено причинний зв`язок між його протиправною поведінкою і заподіяною шкодою ні протиправність його поведінки ні його вина у заподіянні шкоди, а для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності є обов`язковою наявність всіх її умов, адже за відсутності навіть однієї або кількох із них такий вид відповідальності не може бути застосований. Відповідно до п.32.1 ст.32 Закону страховик або МТСБ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно - правової відповідальності відповідно до закону.

Вказане вище підтверджене матеріалами справи.

Позивач вказуючи, що йому завдані матеріальні збитки, звернувся до суду з відповідним позовом. Також просить стягнути завдану моральну шкоду. Окрім того просить стягнути понесені витрати на правову допомогу та в зв`язку з розглядом справи в суді.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили, або умислу потерпілого.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

— втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

— доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на вищевикладені норми відповідальність за шкоду несе безпосередньо винуватець ДТП – особа, яка завдала шкоди. Така особа, відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п.36.6 ст.36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

37.1.1.навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

37.1.3.невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика МТСБУ встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

37.1.4.неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

37.1.Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальникуу письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

37.2.Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови уздійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до вимог п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Оскільки вказана дорожньо - транспортна пригода є страховим випадком, передбаченим страховим договором, ПрАТ «СК «Перша», згідно полісу АМ № 8388397 несе відповідальність в межах визначеного договором.

Відповідач ОСОБА_3 є належним відповідачем, оскільки його вина у вчиненні ДТП підтверджується матеріалами адміністративної справи №686/8464/18. На думку суду він, як безпосередній винуватець завдання майнової шкоди має нести відповідальність за її настання. Доводи сторони даного відповідача про те, що він є неналежним відповідачем до уваги не беруться. Стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач перебував у трудових відносинах з будь-якою третьою особою, яка на його думку і має бути належним відповідачем. Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення №068676 від 03.04.2018 року в графі «місце роботи» ОСОБА_2 значиться як безробітний.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідачів майнової шкоди у вигляді пошкодження автомобіля обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Вимоги про відшкодування суми франшизи та витрат, що понесені в зв`язку з складанням експертного висновку, позивач вправі заявити до особи винної у настанні ДТП – ОСОБА_2 ..

Також обгрунтованими є вимоги про відшкодування витрат пов`язаних з проведення автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Згідно з п. 5 цієї постанови Пленуму згідно з загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи те, що майно позивачки було ушкоджено внаслідок ДТП, та те, що внаслідок ушкодження цього майна, вона перенесла певні душевні страждання, викликані дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час використовувати свою власність за її прямим призначенням, клопотами по ремонту автомобіля, витрати часу на відновлення порушеного права, вона має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Вирішуючи питання про розмір компенсації позивачу моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості та враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсацію) моральної шкоди, якої б вистачило для морального задоволення позивача з боку відповідача, а не про покарання останнього за його неправомірні дії, що не відповідало б засадам цивільного законодавства, визначеним статтею 3 ЦК України. Виходячи з цього, суд вважає за можливе визначити доведеною заподіяну моральну шкоду у розмірі 1 000 грн..

Стосовно позовної вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, то в цій частині позов до задоволення не підлягає, оскільки вказані витрати не підтверджені належними та допустимими доказами. Що стосується витрат, пов`язаних з необхідністю поїздок автомобілем на судові засідання, то тут суд виходить з того, що такі витрати не є обгрунтованими, з огляду на те, що сторона позивача сама вибирала форму участі у судових засіданнях, представника та спосіб добирання до суду.

Судові витрати слід покласти на відповідачів в солідарному порядку.

Керуючись: ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_1 99 000 грн. матеріальних збитків.

Стягнути зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 139,91 грн. грн. матеріальних збитків, 1 000 грн. моральної шкоди, 1 000 грн. франшизи, 1 800 грн. вартості товарознавчого дослідження.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 1 356 грн. судових витрат.

В решті в позові відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.11.2021 року.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Д.І. Приступа