Рішення № 101340153, 22.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2021 Справа №607/17925/21

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О.Я.,

за участі секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,

представника позивача, адвоката Черніцького І. Р.,

представника відповідача Кондрат Л. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії БАБ № 124086 від 22 вересня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови серії БАБ № 124086 від 22 вересня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 вересня 2021 року о 04 год. 30 хв. поліцейський Чабан В. В. виніс постанову серії БАБ № 124086 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400,00 грн. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 22 вересня 2021 року о 04 год. 00 хв. в м. Тернополі по вул. Білецька, 36 керував транспортним засобом в темну пору доби з державним номерним знаком, який був не достатньо освітлений, а також без посвідчення водія, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1.(а) та 2.9 (в) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Позивач вважає вказану постанову неправомірною і такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки наведені в ній обставини не відповідають дійсності, є надуманими та не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами. Позивач покликається на те, що він 22 вересня 2021 року о 04 год. 00 хв. не керував будь–яким транспортним засобом та керувати ним не міг, оскільки керувати транспортним засобом не вміє, відповідне навчання ніколи не проходив.

З підстав вищенаведених, ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 124086 від 22 вересня 2021 року, а провадження в адміністративній справі закрити.

Ухвалою судді від 11 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП про скасування постанови серії БАБ № 124086 від 22 вересня 2021 року. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

29 жовтня 2021 року судом зареєстровано відзив від УПП в Тернопільській області ДПП, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на те, що відеозаписом з нагрудного відеореєстратора зафіксовано факт адміністративного правопорушення позивача, а саме недостатньо освітлений державний номерний знак в темну пору доби. Відеозаписами також зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечує факт недостатнього освітлення державного номерного знака автомобіля.

Представник позивача, адвокат Черніцький І. Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача УПП в Тернопільській області ДПП Кондрат Л. Р. просила відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на мотиви, викладені у відзиві на позовну заяву.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 124086 від 22 вересня 2021 рокуОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що він 22 вересня 2021 року о 04 год. 00 хв. керував автомобілем Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Білецька, 36, у якого в темну пору доби був недостатньо освітлений державний номерний знак, а також без посвідчення водія, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п.п. 2.9 (в) та 2.1. а) Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України).

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати, а провадження у справі – закрити.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Частиною 6 ст. 121 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення) передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Згідно п. 2.9 в) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення) передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

За змістом п. 2.1а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п. 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь–які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23 жовтня 2019 року по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь–які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується – повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оглядом матеріалів відеозапису, наданих суду представником відповідача УПП в Тернопільській області ДПП, судом не встановлено факту керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 22 вересня 2021 року о 04 год. 00 хв. в м. Тернополі по вул. Білецька, 36, а також взагалі не вбачається, що вказаний транспортний засіб перебував в стані руху. На вказаному відеозаписі зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, розгляд справи про адміністративне правопорушення та складення оскаржуваної постанови.

Матеріалів з відеореєстратора поліцейського автомобіля, на підтвердження обставин руху транспортного засобу відповідачем не надано, а відтак, з огляду на наявні докази, судом не встановлено, що позивач керував автомобілем Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 22 вересня 2021 року о 04 год. 00 хв. в м. Тернополі по вул. Білецька, 36.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.

Однак, представником УПП в Тернопільській області ДПП не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП для притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.

Тому, суд приходить до висновку, що відповідачем вказаний обов`язок не виконано і не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП суд виходить з наступного.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів – на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, – страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо–транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15 березня 2019 року по справі №686/11314/17 та від 22 жовтня 2019 року по справі №161/7068/16–а.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, відтак спірна постанова в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП також підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до УПП у Тернопільській області ДПП про скасування постанови серії БАБ № 124086 від 22 вересня 2021 рокує підставним та підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст. 9, 122, 247, 251, 258, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 72–77, 242, 244–246, 257, 271, 286 КАС України, Правил дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 124086 від 22 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн – скасувати, а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108720, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська