Рішення № 101339649, 24.11.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3467/21

Провадження № 2-а/459/65/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.

з участю секретаря судового засідання Канюки В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження термінову адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

02.11.2021 представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанову серії ЕАО №48882542 від 09.10.2021, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності до штрафу у розмірі 340 грн. за ч.1 ст.121 КУпАП. Адміністративний позов обґрунтовує тим, що за змістом оскаржуваної постанови на думку поліцейського вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП полягало у тому, що 09.10.2021 р. о 21 год. 23 хв. на вул.Будівельна, 5 А у м. Червонограді Львівської області він керував транспортним засобом, в якого були несправні світлові об`єкти, а саме - не працювали гальмівні вогні, чим він порушив п.31.6 «г» ПДР України. Однак даний пункт передбачає заборону руху транспортних засобів, у яких зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда. Однак керування ОСОБА_1 транспортним засобом із такими несправностями поліцейським не встановлено і не зафіксовано, в оскаржуваній постанові про виявлення таких несправностей керованого ним транспортного засобу не зазначено. ОСОБА_1 не керував автопоїздом з тягово-зчіпними пристроями. Тому вважає, що в діях ОСОБА_1 не було порушення пп. «г» п.31.6 ПДР України, порушення якого оскаржуваною постановою на нього накладено адміністративне стягнення.

Крім того вказав, що за ст. 121 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративні відповідальності за порушення пп.«б» п.13.6 ПДР України за керування транспортним засобом, в якому в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів, а не сигнали гальмування. Однак цим пунктом ПДР заборонено саме подальший рух транспортних засобів за наявності визначених цією нормою технічних несправностей транспортного засобу, тобто лише у разі якщо після виявлення таких несправностей водій продовжив рух транспортного засобу із ними. Проте в оскаржуваній постанові не зафіксовано виявлення та подальший рух ОСОБА_1 на транспортному засобі з несправностями світлових гальмівних сигналів із без їх усунення. ОСОБА_1 ствердив, що до початку руху автомобіль був справний, з працюючими гальмівними сигналами. При зупинці поліцейський повідомив водія про несправність гальмівного сигналу, він у його присутності поправив лампочку і сигнал запрацював. Йому не було відмово про складення оскаржуваної постанови, на місці у його присутності нічого не складали, копію не надали. Тому просить скасувати постанову та закрити провадження по справі.

Ухвалою від 03.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.11.2021 з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, однак підтверджуючих документів по це не надав, тому суд не визнав дану причину поважною.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки не повідомляв. Відповідачем не було подано відзиву.

На підставі ст.229, ч.5 ст.262 КАС України справа розглянута у письмовому провадженні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за наявними у справі матеріалами.

Згідно із ст.250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розгляд справи призначався на 23.11.2021, судове рішення в порядку письмового провадження ухвалено та складено 23.11.2021.

Оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено з оскаржуваної постанови серії ЕАО №48882542 від 09.10.2021 позивачу ставиться у вину те, що він 09.10.2021 р. о 21 год. 23 хв. на вул.Будівельна, 5 А у м.Червонограді Львівської області він керував транспортним засобом, в якого були несправні світлові об`єкти, а саме - не працювали гальмівні вогні, чим він порушив п.31.6 «г» ПДР України.

Вказаною постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами ст. 255 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого їй правопорушення.

При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КпАП України.

Крім цього, у відповідності до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

Відповідно до ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23.10.2019 р. по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.

Однак у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото- та відеофіксації на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаного правопорушень, не надав.

Крім того, за змістом оскаржуваної постанови на думку поліцейського вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП полягало у тому, що 09.10.2021 р. о 21 год. 23 хв. на вул.Будівельна, 5 А у м. Червонограді Львівської області він керував транспортним засобом, в якого були несправні світлові об`єкти, а саме - не працювали гальмівні вогні.

Однак у вказаній постанові вказано, що ОСОБА_1 порушив п.31.6 «г» ПДР. Даний пункт ПДР передбачає заборону руху транспортних засобів, у яких зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.

Проте, з наданих суду матеріалів не встановлено, що ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі із зіпсованим тягово-зчіпним пристроєм автопоїзда. Поліцейським не встановлено, не зафіксовано та не вказано в оскаржуваній постанові про виявлення таких несправностей керованого позивачем транспортного засобу. Представник позивача в позові категорично заперечив вину у інкримінованому правопорушенні.

За ст. 121 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративні відповідальності за порушення пп.«б» п.31.6 ПДР України за керування транспортним засобом, в якому в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів, а не сигнали гальмування. Однак цим пунктом ПДР заборонено саме подальший рух транспортних засобів за наявності визначених цією нормою технічних несправностей транспортного засобу, а саме габаритних вогнів, тобто лише у разі якщо після виявлення таких несправностей водій продовжив рух транспортного засобу із ними.

В оскаржуваній постанові не зафіксовано виявлення та подальший рух ОСОБА_1 на транспортному засобі з несправностями світлових гальмівних сигналів із без їх усунення.

Представник позивача в позовній заяві вказав, що до початку руху автомобіль позивача був справний, з працюючими гальмівними сигналами. При зупинці поліцейський повідомив водія про несправність гальмівного сигналу. Останній у його присутності поправив лампочку і сигнал запрацював. Йому не було відмово про складення оскаржуваної постанови, на місці у його присутності нічого не складали, копію не надали.

Відповідачем жодними доказами не спростовано наведених стороною позивача обставин та не доведено його винуватість у даному адміністративному правопорушенні, шляхом подання доказів, на підставі яких можна було б встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та його винуватість у вчиненні такого.

Тому суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, з врахуванням положень ст.ст.132,134 КАС України в користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Головного управління національної поліції України у Львівській області

Керуючись ст.ст. 2, 90, 134, 139, 243-246, 250, 255, 268, 286, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833, пл.Генерала Григоренка,3, м.Львів) про скасування постанови про адміністративне стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО №48882542 від 09.10.2021, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП до штрафу у розмірі 340 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП - закрити.

Стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Головного управління національної поліції України у Львівській області

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 24.11.2021.

Суддя: М. Д. Новосад