Ухвала суду № 101337742, 22.11.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/30289/14-ц

Провадження №: 6/755/1481/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

при секретарі Коваленко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересована особа ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача,-

установив:

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до суду із заявою в якій просить замінити сторону стягувача у справі № 755/30289/14-ц, замінивши стягувача ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що Дніпровським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі № 755/30289/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 017-29533-190313 від 19.03.2013 року. Між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» 20 лютого 2018 року укладено договір № 249/К, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 017-29533-190313 від 19.03.2013 року. ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не являється стороною у справі, а тому не має законних підстав звернутися у відповідні органи державної виконавчої служби для звернення до виконання рішення суду.

18.11.2021 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва від представника заінтересованої особи ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву, у яких просить відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутня інформація щодо примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.05.2015 року по справі № 755/30289/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості, що свідчить про не звернення ПАТ «Дельта Банк» до органів державної виконавчої служби чи приватних виконавців із заявою про відкриття виконавчого провадження. Враховуючи відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. До відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.

В судове засідання представник заявника та заінтересовані особи не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Як убачається із прохальної частини заяви, представник заявника просить суд провести розгляд справи у відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно частини 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву, додані до неї документи, матеріали цивільної справи та заперечення на заяву, суд приходить до наступного висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.05.2015 року у цивільній справі № 755/30289/14-ц задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 017-29533-190313 від 19.03.2013 року у розмірі 63 964,19 грн. та судовий збір у розмірі 639,64 грн., а всього суму 64 603,83 грн. (а.с. 73-75).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.07.2015 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.05.2015 року залишено без змін (а.с. 94-96).

На виконання рішення суду 03.02.2017 року Дніпровським районним судом м. Києва представнику ПАТ «Дельта Банк» було видано виконавчий лист № 755/30289/14-ц (а.с. 100).

20 лютого 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір № 249/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами (а.с. 105-106).

Відповідно до п. 1 договору, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників-фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно умов договору № 249/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 20.02.2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» сплатило АТ «Дельта Банк» ціну, визначену у пункті 4 цього договору, у розмірі 1 586 929,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2581087 від 20.02.2018 року (а.с. 107).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

На підтвердження заявлених вимог заявником надано Витяг з реєстру боржників, що являється додатком до Договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами № 249/К від 20.02.2018 року, з якого убачається, що до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» від ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором № 017-29533-190313 від 19.03.2013 року укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 108).

За відомостями з Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 17.11.2021 року на виконанні рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.05.2015 року по справі № 755/30289/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості не перебуває.

Заперечуючи на вимоги заяви представник заінтересованої особи ОСОБА_1 ОСОБА_2 посилається на правові позиції Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі № 916/617/17 та у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 року у справі № 0417/7776/2012, вказуючи на те, відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. До відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.

В свою чергу, суд не приймає до уваги вказані доводи представника заінтересованої особи Коноби О.В., як підставу для відмови у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Як убачається зі змісту вищевказаних у запереченні ОСОБА_1 постанов Верховного Суду, судом касаційної інстанції досліджувалися питання пов`язані із процесуальною можливістю заміни сторони стягувача його правонаступником у виконавчому провадженні до його відкриття.

Натомість, у поданій до суду заяві ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» просить замінити сторону стягувача у справі.

Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14 зробила висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Отже, заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватися з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи.

Відповідно судової практики стосовно заміни сторони стягувача його правонаступником у справі, у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі № 2-2106/12 також викладено правову позицію про те, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Таким чином, особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу, може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 55, 353, 442 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересована особа ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача задовольнити.

Замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (01014, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34047020) на стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38750239) у справі № 755/30289/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 24.11.2021 року.

Суддя